Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №619/1198/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1198/26

провадження № 1-кп/619/279/26

ВИРОК

іменем України

29 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025221230001205 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працює, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ЗС України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що військовослужбовець Збройних сил України ОСОБА_7 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 321 від 18.11.2025 призначений курсантом навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно ст. 68 Конституції України, ОСОБА_7 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1,4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_7 як військовослужбовець зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до спів службовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Однак ОСОБА_7 , порушуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин:

Так, 30.11.2025 близько 09 години 30 хвилин, ОСОБА_7 прибув до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає його знайомий ОСОБА_8 , маючи при собі завчасно підготовлений предмет, який згідно висновку судової балістичної експертизи є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозахисту, виготовлений промисловим способом, є самозарядним пістолетом «ПМР» калібру 9 mm Р.А., 1974 року випуску, заводська серія/номер – знищена, який призначений для стрільби (відстрілу) патронами, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної дії), є придатним для використання за призначенням, де покликав ОСОБА_8 за межі приватного домоволодіння за вказаною адресою. Надалі, ОСОБА_7 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, з мотивів явної неповаги до суспільства, загальноприйнятих норм моралі, виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві правил поведінки, заздалегідь маючи на меті спричинити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , під час спілкування висловив останньому надумані претензії,після чого продовжуючи свої хуліганські дії, відійшовши на певну відстань дістав із-за спини самозарядний пістолетом «ПМР» калібру 9 mm Р.А., 1974 року випуску, направив його у бік ОСОБА_8 та, проявляючи особливу зухвалість, здійснив один постріл, однак не довів свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, з обставин, що не залежать від його волі, оскільки не влучив у потерпілого.

Не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, продовжуючи проявляти особливу зухвалість, ОСОБА_7 здійснив другий постріл у напрямку транспортного засобу «ВАЗ-2108», державний номер НОМЕР_2 , припаркований поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , який належить потерпілому ОСОБА_8 , та пострілом пошкодив переднє вітрове скло зі сторони водія даного автомобілю.

Вищезазначені хуліганські дії ОСОБА_7 продовжувались тривалий час та порушили спокій мешканців прилеглих до місця події будинків, та громадський порядок. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 залишив місце події та направився у невідомому напрямку, однак в подальшому був затриманий працівниками поліції.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що вина обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні доведена в повному обсязі дослідженими в межах судового розгляду належними та допустимими доказами. З урахуванням вказаного прокурор просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Також вказав, що підозра обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 5 ст.407 КК України не пред`явлена.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у скоєнні кримінального правопорушенні, передбаченого ч.4 ст.296 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.

Потерпілий, ОСОБА_8 надав заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру не має.

Крім того, підтвердив зазначене в раніше призначеному судовому засіданні та просив не позбавляти волі ОСОБА_7 .

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 є доведеною, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.4 ст.296 КК України, тобто хуліганство, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, якщо воно вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

Суд, вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановив, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_7 щиро розкаявся у скоєному злочині та активно сприяв в розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.

У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд керується вимогами ст.65 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його наслідки, а також дані про особу обвинуваченого, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.296 КК України.

Разом із цим, виходячи із встановлених обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, суд приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Призначення покарання ОСОБА_7 з застосуванням статті 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому, ОСОБА_7 , сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 , в зв`язку з призначенням покарання з іспитовим строком, у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» слід скасувати, звільнивши його з під варти негайно.

В строк відбуття покарання ОСОБА_7 зарахувати термін знаходження його під вартою з 30.11.2025 по 29.04.2026.

Накладені ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області арешти підлягають скасуванню відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» від 26.02.2022 суд вважає за необхідне передати вилучене майно, а саме: предмет, зовні схожий на гільзу до зброї з вм`ятиною в області капсулю, на якій мається надпис «ПС 9 9мм РА», предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням на затворі «ПМР» з напівстертим номером на рамці «1974» з порожнім магазином; шкіряну кобуру чорного кольору з ременем - відповідним державним органам.

Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов`язання.

Встановити ОСОБА_7 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

У відповідності до ст.76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» скасувати. Звільнити ОСОБА_7 з-під варти негайно.

З урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України, в строк відбуття покарання ОСОБА_7 зарахувати термін знаходження його під вартою з 30.11.2025 до постановлення вироку.

Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати в розмірі: 3565,60 грн. за проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/121-25/31578 ФХВР від 25.12.2025; 5348,40 грн. за проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/121-25/31577 ФХВР від 25.12.2025; 7379,93 грн. за проведення судової біологічної експертизи № СЕ-19/121-25/31264-БД від 04.02.2026; 3565,60 грн. за проведення судової балістичної експертизи СЕ-19/121-25/31264-БД від 29.12.2025; 22942,86 грн. за проведення судової біологічної експертизи № СЕ-19/121-25/31995-БД від 12.02.2026; 5348,40 грн. за проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/121-25/1051 ФХВР від 16.01.2026.

Накладений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 (н.с.619/7285/25, н.п. 1-кс/619/1164/25) арешт в рамках кримінального провадження № 12025221230001205 на тимчасово вилучене майно, а саме, на: чоловічу куртку, чорного кольору, з капюшоном без написів, з биркою «Terranova», розмір «S» - скасувати.

Накладений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 (н.с.619/7285/25, н.п. 1-кс/619/1165/25) арешт в рамках кримінального провадження № 12025221230001205 на тимчасово вилучене майно, а саме, на: предмет, зовні схожий на гільзу до зброї з вм`ятиною в області капсулю, на якій мається надпис «ПС 9 9мм РА» - скасувати.

Накладений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 (н.с.619/7285/25, н.п. 1-кс/619/1163/25) арешт в рамках кримінального провадження № 12025221230001205 на тимчасово вилучене майно, а саме, на предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням на затворі «ПМР» з напівстертим номером на рамці « НОМЕР_3 » з порожнім магазином; шкіряну кобуру чорного кольору з ременем та спортивну сумку чорного кольору з напівстертою назвою білого кольору «adidas» - скасувати.

Речові докази:

1)чоловічу куртку, чорного кольору, з капюшоном без написів, з биркою «Terranova», розмір «S», спортивну сумку чорного кольору з напівстертою назвою білого кольору «adidas» - повернути власнику;

2)предмет, зовні схожий на гільзу до зброї з вм`ятиною в області капсулю, на якій мається надпис «ПС 9 9мм РА», предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням на затворі «ПМР» з напівстертим номером на рамці «1974» з порожнім магазином; шкіряну кобуру чорного кольору з ременем - конфіскувати та передати відповідно до розпорядження КМ України № 186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» від 26.02.2022 відповідному державному органу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.349 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1