Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №291/1209/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 291/1209/24

провадження № 61-13690св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 14 січня 2025 року у складі судді Гарбарук І. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Павицької Т. М., Талько О. Б.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» про визнання недійсним поновленого договору оренди землі.

2. Позов обґрунтовано тим, що він є власником вищевказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована в адміністративних межах Ружинської селищної ради (за межами села Березянка) та належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЖТ № 065193.

3. У січні 2010 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди даної земельної ділянки і проведена її державна реєстрація.

4. Під час дії договору сторонами неодноразово погоджувалися та вносилися зміни до його умов (строк дії договору, розмір орендної плати), зокрема на підставі договорів про внесення змін від 05 жовтня 2011 року, 02 січня 2019 року, 29 вересня 2020 року.

5. Відповідно до пункту 3.1 договору (у редакції, з урахуванням останніх внесених змін) він укладений на 13 років, земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

6. Зазначав, що за умовами договору підставою для припинення його дії є закінчення строку, на який він був укладений.

7. Враховуючи, що державну реєстрацію договору проведено 04 серпня 2010 року, договір укладено на 13 років, тому закінчення строку дії договору можливе 04 серпня 2023 року (після закінчення польових робіт/завершення збирання урожаю).

8. ОСОБА_1 працівниками ТОВ СП «Нібулон» було повідомлено, що земельна ділянка буде повернута після збору врожаю 2023 року.

9. 30 листопада 2023 року він звернувся до відповідача з листом-запереченням в укладенні договору оренди на новий строк та з вимогою повернути йому земельну ділянку.

10. Проте, у грудні 2023 року від відповідача надійшов лист на звернення позивача, зі змісту якого вбачається, що дію договору оренди землі поновлено на строк 13 років до 04 серпня 2036 року у зв`язку з тим, що договір оренди містить умову про його поновлення, про що зроблена відмітка в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а позивач протягом місяця до закінчення строку дії договору не звернувся до ДРРП з відповідною заявою про відмову від поновлення договору.

11. Зазначав, що він не є фахівцем у даній галузі, він не достатньо зрозумів, що договір буде автоматично продовжений, чим порушено його право на свободу укладання договору. Його волевиявлення було направлене на припинення орендних відносин з відповідачем.

12. Враховуючи викладене просив суд визнати недійсним поновлений договір оренди землі від 04 серпня 2010 року щодо земельної ділянки площею 7,8913 га, кадастровий номер 1825280800:05:000:0153.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції

13. Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 14 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

14. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивач, підписуючи договір оренди землі та договори про внесення змін у нього, засвідчив своє вільне волевиявлення та надав свою згоду з їх умовами, в тому числі, з строком дії договору та порядком його пролонгації, поновлення, припинення, розірвання, які були чітко прописані в договорі.

15. Судами також зазначено, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на час укладення договору оренди землі з урахуванням внесених змін, волевиявлення учасників правочину не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі та те, що правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. У листопаді 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

19. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам, наданим на підтвердження невідповідності правочину його внутрішній волі.

21. Також заявник посилається на те, що суди не встановлювали, чи мала місце недобросовісна поведінка орендаря у процедурі поновлення договору оренди.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

22. У листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ТОВ СП «Нібулон», у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,8913 га, кадастровий номер: 1825280800:05:000:0153, яка розташована на території Березянської сільської ради Ружинського району Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЖТ №065193, виданого Ружинською державною адміністрацією 10 вересня 2004 року.

24. 01 січня 2010 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ СП «Нібулон» в особі начальника відділу орендних відносин Бондар Н. О. (орендар), яка діє на підставі довіреності, укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,8913 га, яка знаходиться за межами на території Березянської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

25. У пункті 3.1 договору зазначено, що договір укладено на п`ять років, після закінчення строку орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору повідомити письмово іншу сторону про намір продовжити його дію.

26. Договір зареєстрований у Ружинському РРВ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 серпня 2010 року за № 041022100066.

27. Як вбачається з акта приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 05 серпня 2010 року, укладеного між орендодавцем та орендарем на підставі договору оренди від 04 серпня 2010 року № 041022100066, земельна ділянка, що орендується згідно договору, не обробляється та придатна до с/г використання.

28. 05 жовтня 2011 року додатковою угодою, укладеною між орендодавцем та орендарем, внесено зміни до договору оренди землі від 04 серпня 2010 року № 041022100066, а саме:

у пункт 3.1: «Договір укладено на 10 років до 30 вересня 2020 року»;

у пункт 4.2: «Розмір орендної плати за рік становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент реєстрації угоди становить 5 729,86 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки сума орендної плати не змінюється або переглядається за згодою сторін розмір орендної плати»;

доповнено розділ 12 пунктом 12.8: «Орендодавець зобов`язаний попередити нового власника земельної ділянки про права орендаря на земельну ділянку, яка є об`єктом оренди за цим договором, та ознайомити його з умовами цього договору».

29. 02 січня 2019 року договором про внесення змін до договору оренди від 01 січня 2010 року, зареєстрованим у Ружинському РРВ ДП «Центр ДЗК» 04 серпня 2010 року за № 041022100066, укладеним між орендодавцем та орендарем, внесено зміни у пункт 4.2: «Розмір орендної плати за рік становить 36 191,67 грн». Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації у порядку, встановленому відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для індексації нормативно грошової оцінки земельних ділянок». Також цією угодою визначено що дані зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати застосовуються до правовідносин між сторонами з 01 січня 2019 року.

30. 29 вересня 2020 року договором про внесення змін до договору оренди від 01 жовтня 2010 року, зареєстрованим у Ружинському РРВ ДП «Центр ДЗК» 04 серпня 2010 року за № 041022100066, укладеним між орендодавцем та орендарем, внесено зміни за взаємною згодою сторін відповідно до пункту 12.1 договору оренди землі та викладено вказані пункти у такій редакції:

пункт 3.1: «Строк дії договору становить 13 (тринадцять) років. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку та у строки, передбачені законодавством»;

пункт 3.2: «Орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку, передбаченому законодавством. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі повідомити письмово орендодавця про намір скористатися переважним правом. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення від орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. У разі припинення або розірвання договору до закінчення польових робіт строк оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення збирання урожаю. Протягом зазначеного періоду орендодавець зобов`язується не передавати об`єкт оренди в користування третім особам, а також зобов`язується надати орендарю можливість зібрати врожай з орендованої ним за цим договором земельної ділянки»;

пункт 4.2: «Розмір орендної плати за рік становить 45 239,60 грн» Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахуванням індексації та/або індексу споживчих цін на товари і послуги».

Також доповнено Розділ 9 пункт 9.2 обов`язки орендодавця.

31. ТОВ СП «Нібулон» у листі від 03 липня 2023 року № 82/123/2-23 повідомило орендодавця про намір орендаря скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, до повідомлення додано проект договору оренди землі в двох примірниках (а. с. 24).

32. 20 липня 2023 року орендодавцем надісланий лист-повідомлення директору філії «Бистрицька» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_2 та директору ТОВ СП «Нібулон» Вадатурському А. О. із запереченнями щодо поновлення договору оренди землі на новий строк та повернення земельної ділянки (а. с. 25-26).

33. 30 жовтня 2023 року орендодавцем повторно надісланий лист-повідомлення орендарю ТОВ СП «Нібулон» із запереченнями щодо укладення договору оренди землі на новий строк та повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі (а. с. 29).

34. 30 листопада 2023 року ТОВ СП «Нібулон» у листі № 318/110/2-23 повідомив орендодавця про те, що з ним 29 вересня 2020 року було укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2010 року, який підписано особисто орендодавцем, та відповідно до цього договору пункт 3.1 викладено в такій редакції: «Строк дії договору становить 13 (тринадцять) років. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку та у строки, передбачені законодавством». Таким чином, строк дії вказано договору оренди землі - 13 років, отже до 04 серпня 2023 року, а також містить умову про його поновлення, про що зроблена відмітка в ДРРП. У зв`язку з тим, що орендодавець ОСОБА_1 не звернувся на протязі місяця до ДРРП з відповідною заявою про відмову від поновлення договору, такий договір був поновлений на аналогічний строк на 13 років, тобто 04 серпня 2036 року (а. с. 33).

35. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 369444860 від 12 березня 2024 року 30 серпня 2015 року державним реєстратором Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області Великою А. В. зареєстровано інше речове право № 10714716 на підставі договору оренди землі б/н, виданий 01 жовтня 2010 року, додаткова угода до договору оренди землі б/н виданий 05 жовтня 2011 року.

36. 30 грудня 2020 року державним реєстратором Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області Великою А. В на підставі договору про внесення змін до договору оренди землі серія та номер б/н, виданий 29 вересня 2020, видавник ТОВ СП «Нібулон», внесено зміни до іншого речового права - права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 10714716, строк дії: 30 вересня 2020 року змінено на дата укладання договору (після 2013). Дата державної реєстрації (до 2013): 04 серпня 2010 року, Строк: 13р. Дата закінчення дії: 04 серпня 2023 року, з автоматичним продовженням дії договору (а. с. 35-36).

37. Починаючи з 2010 року та по даний час відповідач використовує спірну земельну ділянку відповідно до умов договору для вирощування товарної сільськогосподарської продукції та належним чином виконує свої зобов`язання перед позивачем: своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату, використовує спірну земельну ділянку за цільовим призначенням, а також відшкодовує податок на землю, що підтверджується поданою ним довідкою № 603/110/2-24 від 20 вересня 2024 року (а. с. 61-62).

Позиція Верховного Суду

38. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

39. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

40. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

41. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

42. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

43. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

44. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

45. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

46. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

47. Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

48. Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

49. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

50. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

51. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

52. У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

53. Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

54. Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про оренду землі».

55. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

56. У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

57. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

58. Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачена письмова форма договору оренди землі.

59. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

60. Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

61. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

62. Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

63. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

64. Також частиною першою статті 215 ЦК України, статтями 229-233 ЦК України передбачено недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі, що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

65. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

66. Отже, позивач, підписуючи договір оренди землі та договори про внесення змін у нього, засвідчив своє вільне волевиявлення та надав свою згоду з їх умовами, в тому числі, зі строком дії договору та порядком його пролонгації, поновлення, припинення, розірвання, які були чітко прописані в договорі.

67. Доводи заявника про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам, наданим на підтвердження невідповідності правочину його внутрішній волі, відхиляються колегією суддів, оскільки під час розгляду справи судами не встановлено обставин, які б дали підстави вважати, що дії позивача не відповідають його внутрішній волі.

68. Саме по собі посилання заявника на листи, направлені на адресу орендаря, щодо небажання продовжувати орендні відносини відхиляються колегією суддів, оскільки позивач сам добровільно підписав й, відповідно, погодився з умовами додаткової угоди від 29 вересня 2020 року, яка, зокрема, містить умови припинення договору оренди.

69. Крім того, перед підписання додаткової угоди від 29 вересня 2020 року позивач не був позбавлений можливості звернутися за правовою допомогою.

70. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на час укладення договору оренди землі з урахуванням внесених змін, волевиявлення учасників правочину не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі та те, що правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

71. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

72. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

73. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 14 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк