Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №569/13256/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 569/13256/24

провадження № 61-12129св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року у складі судді Першко О. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Гордійчук С. О., Ковальчук Л. В.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про скасування рішень державних реєстраторів.

2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Квартира, у якій він помер, була набута ним у приватну власність шляхом приватизації у лютому-квітні 2009 року.

3. У спірній квартирі ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований удвох зі своїм братом ОСОБА_4 , а після смерті останнього ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і, зокрема, на момент її приватизації - один.

4. Зазначав, що здійснену ОСОБА_3 у лютому-квітні 2009 року приватизацію квартири ніхто не оспорював, державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не скасовував.

5. Із врахуванням цих обставин він подав заяву про прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , на підставі якої 13 червня 2023 року приватним нотаріусом Хомутовським B. C. була відкрита спадкова справа № 70781599. Однак своє право на прийняття спадщини він здійснити не може через неправомірні дії відповідачів.

6. Так, ОСОБА_2 у жовтні 2023 року звернулася до Рівненського міського суду із заявою про встановлення факту проживання її однією сім`єю із ОСОБА_3 з метою набуття статусу спадкоємиці ОСОБА_3 та спадкування спірної квартири чи її частини, однак у задоволенні її заяви ухвалою Рівненського міського суду від 16 січня 2024 року у справі № 569/20763/23 було відмовлено.

7. У зв`язку із відмовою суду визнати її спадкоємцем ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулася із заявою про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру до департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, яким державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру була скасована у той же день із посиланням як на підстави на частину третю статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та на рішення Рівненського міського суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 569/2551/13-ц, яким ні сама по собі приватизація ОСОБА_3 спірної квартири (підстава набуття права власності спірну квартиру), ні державна реєстрація цього права (умова виникнення набутого права власності) скасовані не були.

8. 16 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про приватизацію спірної квартири вже до департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, який 10 червня 2024 року видав свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру.

9. Водночас, відсутність у ОСОБА_2 права на приватизацію у 2024 році вже приватизованої ОСОБА_3 у квітні 2009 року квартири, а також неправомірність дій інших відповідачів підтверджуються й іншими обставинами, що існували до та на час ухвалення рішення Рівненського міського суду від 30 жовтня 2013 у справі №569/2551/13-ц, а також самим цим рішенням, які свідчать: що у спірній квартирі постійно проживали та були зареєстровані (із 1976 року) лише ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_4 ; що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 із 05 березня 1999 року, однак як до його смерті (до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), так і до та на час приватизації квартири ОСОБА_3 (лютий-квітень 2009 року) зареєстрованим місцем її проживання була не спірна квартира, а інше житло - квартира АДРЕСА_1 ; що смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є наслідком черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепа та контузії головного мозку, які були спричинені у с. Шкарів Гощанського району у будинку ОСОБА_2 ; що із позовом до Рівненського міського суду про визнання її права на спірну квартиру ОСОБА_2 звернулась також лише після смерті ОСОБА_4 , а рішенням цього суду у справі №2-1505/09, яке вступило в силу 29 липня 2009 року, визнано за ОСОБА_2 право користування спірною квартирою, тобто її право на квартиру виникло лише як право користування із 29 липня 2009 року; що не зважаючи на реєстрацію місця проживання із 30 квітня 2009 року ОСОБА_2 фактично у спірній квартирі не проживала до смерті ОСОБА_3 ; що рішенням Рівненського міського суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 569/2551/13-ц були визнані недійсними не факт приватизації ОСОБА_3 спірної квартири (юридичний факт, що є передбаченою законом правовою підставою набуття права власності на об`єкт приватизації), а титули, які лише посвідчують такий факт, слугують підставою для державної реєстрації такого права у ДРРП і втрачають юридичну силу з моменту державної реєстрації права, у зв`язку із чим визнання їх недійсними рішенням суду не є визнанням недійсною приватизації як правової підстави набуття права власності ОСОБА_3 на приватизовану ним спірну квартиру.

10. Вважав, що кожен із відповідачів та всі разом (солідарно) порушили його право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_3 шляхом безпідставного ініціювання і скасування державної реєстрації права власності останнього на об`єкт спадщини на спірну квартиру та шляхом безпідставної приватизації цієї квартири на іншу особу.

11. Враховуючи викладене просив суд:

скасувати рішення із індексним номером 71014926 державного реєстратора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цуканової О. О. від 04 січня 2024 року про скасування (анулювання) права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 , відомості про державну реєстрацію якого на цю квартиру, як на об`єкт нерухомого майна № 27066179, були внесені до Державного реєстру речових прав 16 квітня 2009 року;

скасувати рішення державного реєстратора Гакало О. М. від 17 червня 2024 року із індексним номером 73683068 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю ж квартиру;

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції

12. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

13. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що ОСОБА_2 подала усі необхідні для вчинення реєстраційної дії документи, передбачені пунктом 5 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому підстави для відмови в державній реєстрації прав, які передбачені статтею 24 цього Закону, були відсутні. Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Гакало О. М. правомірно прийняла рішення від 17 червня 2024 року № 73683068 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт нерухомого майна.

14. Також судами враховано, що наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13 квітня 2009 року № 125 про приватизацію ОСОБА_3 спірної квартири та свідоцтво про право власності на житло від 13 квітня 2009 року були визнані недійсним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року у справі № 569/2551/13-ц, яке набрало законної сили, через порушення права ОСОБА_2 на участь в приватизації спірної квартири. Повторно з належно оформленою заявою до органу приватизації ОСОБА_3 не звертався.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. У вересні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

18. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2018 року в справі № 719/179/17, від 27 березня 2019 року в справі № 669/629/16-ц, від 07 липня 201 року в справі № 175/4089/18, від 06 листопада 2023 року в справі № 296/8558/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що ОСОБА_3 мав підстави та право на приватизацію спірної квартири, реалізував таке право у передбачений законом спосіб і свого волевиявлення не змінював, а набуте і зареєстровано його право власності на квартиру не було скасовано.

20. Крім того, ОСОБА_2 не є особою, яка має право на приватизацію спірної квартири.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

21. У жовтні, листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, у яких вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22. 11 жовтня 1976 року ОСОБА_6 видано ордер № 151 на вселення в квартиру по АДРЕСА_3 , у складі сім`ї: ОСОБА_7 - чоловік; ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - сини.

23. З копії паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 слідує, що він був зареєстрований у спірній квартирі з 16 грудня 2003 року.

24. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що слідує з повідомлення УМВС України в Рівненській області від 05 вересня 2009 року № 1/14-466.

25. Розпорядженням міського голови від 16 жовтня 2008 року № 1837-р «Про переоформлення договорів найму жилих приміщень» дозволено житлово-комунальним підприємствам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, ТОВ «ЖЕО ЖБК» відкрити особові рахунки та укласти договори найму, зокрема, з ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 , склад сім`ї одна особа, основний наймач - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26. 26 лютого 2009 року ОСОБА_3 подав заяву управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради з проханням передати йому в приватну власність спірну квартиру згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». До заяви приєднав довідку про склад сім`ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення № 175 від 21 лютого 2009 року, згідно якої він є основним квартиронаймачем і прописаний в квартирі один.

27. 13 квітня 2009 року управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі наказу від 13 квітня 2009 року № 125 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру.

28. 16 квітня 2009 року за ОСОБА_3 була проведена реєстрація права власності на спірну квартиру на підставі свідоцтва про право власності, наказу № 125 від 13 квітня 2009 року управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, що слідує з Витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно № 22508307 від 17 квітня 2009 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 354037585 від 12 листопада 2023 року.

29. 08 травня 2009 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 2-1505/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання членом сім`ї померлого та визнання права на користування жилим приміщенням позов задоволено.

Визнано ОСОБА_2 членом сім`ї померлого ОСОБА_4 .

Визнано за нею право користування квартирою АДРЕСА_2 та зобов`язано службу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб при УМВС України в Рівненській області зареєструвати ОСОБА_2 у вказаній квартирі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з березня 1998 року проживала за адресою: АДРЕСА_3 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 . ОСОБА_2 є членом сім`ї основного квартиронаймача ОСОБА_4 і приміщення за адресою: АДРЕСА_3 було постійним місцем їх проживання, вони з основним квартиронаймачем вели спільне господарство, тривалий час спільно проживали (з березня 1998 року).

30. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 29 липня 2009 року вказане рішення суду залишено без змін.

31. 30 жовтня 2013 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/2551/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненського міського бюро технічної інвентаризації про скасування та визнання недійсним наказу № 125 від 13 квітня 2009 року та свідоцтва про право власності на житло позов задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_2 , видане 13 квітня 2009 року ОСОБА_3 , визнано недійсним наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13 квітня 2009 року № 125 про приватизацію вказаної квартири.

Судом встановлено, що позивач з березня 1998 року проживала у спірному помешканні, визнана членом сім`ї померлого ОСОБА_4 за рішенням суду, а отже мала право брати участь у приватизації житла. Відчуження спірної квартири шляхом приватизації на користь ОСОБА_3 відбулося під час дії заборони на його відчуження, що накладена ухвалою суду від 04 лютого 2009 року. Передача у власність ОСОБА_3 спірної квартири, що підтверджена свідоцтвом про право власності на житло, що видане на підставі наказу управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13 квітня 2009 року порушує житлові права позивача.

32. 21 квітня 2014 року наказом № 19/04 управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про передачу на баланс ЖКП «Сонячне» квартири АДРЕСА_2 » відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року по справі № 569/2551/13-ц, згідно з яким визнано недійсним наказ управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради № 125 від 13 квітня 2009 року в частині передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_2 та свідоцтва про право власності на житло від 13 квітня 2009 року передано квартиру АДРЕСА_2 в житловий фонд територіального громади м. Рівне в особі Рівненської міської ради, Житлово-комунальному підприємству «Сонячне» наказано взяти вказану квартиру на баланс.

33. З ухвали Рівненського міського суду Рівненської області в справі № 2- 1505/09 від 17 квітня 2018 року вбачається, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2009 року в справі № 2-1505/09 забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 . Однак, враховуючи, що позов, в межах якого вживалися заходи забезпечення позову було розглянуто по суті, рішення суду виконане повністю, необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову відпала, суд скасував заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2009 року у вигляді арешту на вказану квартиру.

34. З копії паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 вбачається, що 05 березня 1999 року нею зареєстровано шлюб з ОСОБА_4 , а також те, що вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 25 березня 1983 року, 02 грудня 1999 року знята з реєстрації та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знята з реєстрації та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

35. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 22 травня 2023 року, серії НОМЕР_3 .

36. ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом РАЦС м. Рівне 20 грудня 1983 року, серії НОМЕР_4 .

37. 04 січня 2024 року до Центру надання адміністративних послуг в місті Рівному звернулася ОСОБА_2 із заявою щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 .

38. 04 січня 2024 року на підставі заяви ОСОБА_2 відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року та ухвали Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2013 року по справі №569/2551/13-ц державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цукановою О. О. вчинене скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, що слідує з рішення державного реєстратора Цуканової О. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 71014926 від 04 січня 2024 року.

39. 13 травня 2024 року розпорядженням Рівненського міського голови «Про укладення договору найму жилого приміщення» дозволено ТОВ «Управляюча компанія «Сонячне» укласти договір найму жилого приміщення та відкрити особовий рахунок з ОСОБА_2 - квартира за АДРЕСА_2 , склад сім`ї одна особа, основний наймач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

40. 16 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про передачу їй в приватну власність спірної квартири згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». До заяви приєднала довідку про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 16 травня 2024 року № 12652, згідно якої вона одна зареєстрована у спірній квартирі, та типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 16 травня 2024 року, за умовами якого наймачем спірної квартири є ОСОБА_2 .

41. Довідкою ТОВ «Управляючи компанія «Сонячне» № 58 від 16 травня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно є основним квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_3 на підставі розпорядження міського голови про укладення договору найму жилого приміщення № 688-ОПД від 13 травня 2024 року та договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 16 травня 2024 року.

42. 10 червня 2024 року департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради на підставі наказу від 07 червня 2024 року № 243/01 ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру.

43. 12 червня 2024 року до центру надання адміністративних послуг в місті Рівному звернулася ОСОБА_2 із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна. Для державної реєстрації заявником було подано свідоцтво про право власності від 10 червня 2024 року, видане департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.

44. 17 червня 2024 року державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Гакало О. М. прийняла рішення від 17 червня 2024 року № 73683068 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт нерухомого майна.

Позиція Верховного Суду

45. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

46. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

47. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

48. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

49. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

50. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

51. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

52. Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

53. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

54. Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

55. Частиною восьмою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

56. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

57. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

58. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

59. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

60. Відповідно до абзацу першого пункту 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

61. З огляду на викладені норми суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року у справі № 569/2551/13-ц, яке набрало законної сили та яким визнано недійсними наказ органу приватизації від 13 квітня 2009 року № 125 та свідоцтво про право власності на спірну квартиру, видане 13 квітня 2009 року ОСОБА_3 , на підставі яких проведено державну реєстрацію його права власності на квартиру, є самостійною підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності останнього.

62. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання заявника в касаційній скарзі про те, що набуте і зареєстроване право власності ОСОБА_3 на квартиру не було скасовано, як безпідставні, оскільки такі твердження ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права.

63. Таким чином, дія державного реєстратора щодо скасування державної реєстрації ОСОБА_3 на приватизовану квартиру була вчинена у відповідності до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому підстави для скасування такого рішення від 04 січня 2024 року із індексним номером 71014926 про скасування (анулювання) права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 відсутні.

64. Також суди дійшли правомірного висновку, що відсутні підстави для скасування рішення державного реєстратора від 17 червня 2024 року № 73683068 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт нерухомого майна, оскільки нею для державної реєстрації були подані усі необхідні для вчинення реєстраційної дії документи, передбачені пунктом 5 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, свідоцтво про право власності від 10 червня 2024 року, видане Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.

65. Отже, підстави для відмови в державній реєстрації прав, які передбачені статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були відсутні.

66. Крім того, свідоцтво про право власності від 10 червня 2024 року, яке видане на підставі наказу органу приватизації житла від 07 червня 2024 року № 243/01, яке і стало підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру позивачем не оскаржувалося.

67. Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського (щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві.

68. Водночас ОСОБА_3 скористався правом приватизації спірної квартири, однак рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року у справі № 569/2551/13-ц, яке набрало законної сили, виділення йому квартири у приватну власність було визнано недійсним, через порушення права ОСОБА_2 на участь в її приватизації.

69. В подальшому, ще за життя ОСОБА_3 , на підставі даного рішення суду відбулася передача спірної квартири у власність житлового фонду територіальної громади м. Рівного, тобто майно повернулось у власність міста.

70. Судами враховано, що за життя ОСОБА_3 повторно не реалізував свого права приватизації квартири, повторної заяви з урахуванням інтересів ОСОБА_2 до органу приватизації не подав й, відповідно, права власності на неї не набув, а тому вона не є об`єктом спадкування, у тому числі за обставин, які зазначені у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».

71. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

72. Доводи заявника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2018 року в справі № 719/179/17, від 27 березня 2019 року в справі № 669/629/16-ц, від 07 липня 201 року в справі № 175/4089/18, від 06 листопада 2023 року в справі № 296/8558/21, відхиляються колегією суддів, оскільки оскаржувані судові рішення, з урахуванням встановлених судами обставин, не суперечать висновкам, які містяться у наведених заявником постановах.

73. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

74. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

75. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

2. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк