Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №759/5265/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 759/5265/24

провадження № 61-15407св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури

на постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року

у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

у цивільній справі

за заявою керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва

в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - заявник),

заінтересована особа, - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - заінтересована особа),

про визнання спадщини відумерлою,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 ,

ухвалив постанову про таке:

I. Вступ

1. У березні 2024 року заявник звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

2. Суд першої інстанції заяву задовольнив.

3. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував, заяву залишив без розгляду.

4. Заступник керівника Київської міської прокуратуриоскаржив постанову апеляційного суду в касаційному порядку. Підставою оскарження вказав те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.

Також, посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не дослідили зібрані у справі докази.

5. Оскаржуване судове рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК),

у зв`язку з чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

ІІ. Короткий зміст заяви

6. Заява обґрунтована так:

- відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13 грудня 2023 року № 062/14-16235 (И-2023) право власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира) зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності, виданого Святошинською районною у місті Києві радою 10 березня 2006 року;

- ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_2 , будучи дочкою померлої ОСОБА_3 , прийняла спадщину, що залишилась після її смерті шляхом подання відповідної заяви до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори;

- інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , відсутні;

- ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- після смерті ОСОБА_2 до Першої київської державної нотаріальної контри із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 , яка стверджувала, що проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до дня її смерті, отже є спадкоємицею четвертої відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- відповідно до нотаріальної справи № 365/2021 у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину відмовлено, оскільки вона не

є спадкоємицею ні за законом, ні за заповітом. Згідно інформації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 1082/26

від 12 квітня 2021 року факт сумісного проживання ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 не підтверджено;

- далі ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду

м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення,

а саме: проживання з померлою ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до дня її смерті (справа № 759/29515/21);

- ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року у вказаній справі заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду за її ж заявою;

- факт сумісного проживання ОСОБА_1 із померлою ОСОБА_2

у передбаченому законом порядку не встановлено, правові підстави для визначення її спадкоємцем четвертої черги відсутні;

- інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальних органів не звертались, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

- спадкоємці за законом та за заповітом у померлих відсутні, спадщину

у встановлений законом строк ніким не прийнято.

7. Враховуючи викладене, просив:

- визнати спадщину у вигляді 1/2 частини спірної квартири, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою та передати її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;

- визнати спадщину у вигляді 1/2 частини спірної квартири, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відумерлою та передати її територіальній громаді міста Києва.

ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02 липня 2024 року заяву задоволено.

Визнано спадщину на 1/2 частини спірної квартири відумерлою та передано її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Визнано спадщину на 1/2 частини спірної квартири відумерлою та передано її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

9. Задовольняючи заяву, суд першої інстанціївиходив з того, що після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутні спадкоємці, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради правомірно та після спливу однорічного строку, визначеного статтею 1277 ЦК.

ІV. Короткий зміст постанови апеляційного суду

10. Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано, заяву залишено без розгляду.

11. Апеляційний суд, залишивши заяву без розгляду, виходив з того, що

у даній справі наявні перешкоди у визнанні спадщини відумерлою, оскільки ОСОБА_1 вважає себе спадкоємцем, подала у встановленому законом порядку заяву про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги, що вказує на існування спору щодо права на спадкове майно й виключає можливість розгляду справи у порядку окремого провадження.

V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

12. У касаційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури просить постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

13. Касаційна скарга мотивована таким:

- висновок апеляційного суду про наявність спору про право

є передчасним, оскільки на час звернення з апеляційною скаргою право на спадкування після смерті ОСОБА_2 у порядку статті 1264 ЦК ОСОБА_1 не підтверджено, тому вона не є тією особою, яка може претендувати на спадкове майно;

- суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що не існує судового рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю зі спадкодавцем не менш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, а також немає відкритих та нерозглянутих справ за заявою (позовною заявою) ОСОБА_1 про встановлення такого факту;

- відсутність відповідного судового рішення про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини є підставою для закриття апеляційного провадження, оскільки рішенням суду першої інстанції про визнання спадщини відумерлою не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 ;

- апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі

№ 712/14171/21, від 13 березня 2024 року у справі № 541/1060/23, від 15 січня 2025 року у справі № 205/3998/22, від 31 березня 2021 року у справі

№ 638/1604/19, від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц,

від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року

у справі № 520/19532/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21, від 13 січня 2021 року

у справі № 227/2835/16-ц.

VI. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

14. 30 січня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу, в яких просила ухвалити рішення відповідно до вимог законодавства.

VІІ. Рух справи в суді касаційної інстанції

15. 05 грудня 2025 року заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся у із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.

16. Ухвалою від 12 грудня 2025 року відмовлено заступнику керівника Київської міської прокуратури у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи, відкрито касаційне провадження.

17. 06 лютого 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

18. Ухвалою від 01 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

19. Заінтересована особа не скористалася своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

VІІІ. Встановлені судами обставини

20. Відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13 грудня 2023 року № 062/14-16235 (И-2023) право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності, виданого Святошинською районною у місті Києві радою

10 березня 2006 року.

21. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22. 27 вересня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .

23. Інші особи з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертались.

24. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25. 15 березня 2021 року до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_1 , зазначивши, що вона проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до дня її смерті.

26. На підставі заяви ОСОБА_1 . Першою київською державною нотаріальною контрою 15 березня 2021 року заведено спадкову справу

№ 365/2021 до майна померлої ОСОБА_2 .

27. Спадкова справа містить заяву ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду, а також копію ухвали цього суду від 15 листопаду 2022 року про залишення заяви без розгляду.

28. Згідно з листом Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 29 лютого 2024 року №107-1592, відповідно до відомостей відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації станом на 28 лютого 2024 року у спірній квартирі ніхто не зареєстрований. Відповідно до відомостей картотеки реєстраційного обліку фізичних осіб (Форма А та Б) у спірній квартири у період з 05 квітня 1988 року до 21 квітня 2021 року була зареєстрована померла ОСОБА_2 . У період з 05 жовтня 1999 до 09 січня 2007 року було зареєстровано місце проживання померлої ОСОБА_3 .

29. Відповідно до інформації зі Спадкового реєстру від 15 березня

2021 року, номер інформаційної довідки № 63916697, заповіт відсутній.

IХ. Позиція Верховного Суду

30. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке.

31. У цій справі заявником порушено питання про визнання спадщини відумерлою (див. пункти 6-7).

32. З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулась особа, яка не брала участі у справі, яка навела мотиви про те, що вона успадкувала майно, щодо якого порушується питання про відумерлість (див. пункти 10-11).

33. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до глави 86 ЦК за загальним правилом спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово та на підставі споріднення. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

34. Одночасно ЦК запобігає таким ситуаціям, коли відсутність спадкоємців має наслідками відсутність власників спадкового майна та його занепад. А тому передбачає у такому випадку перехід прав на це майно до територіальної громади за місцем знаходження цього майна (стаття 1277 ЦК).

35. Так, за змістом статті 1277 ЦК у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою.

36. Отже, відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто зі спадкоємців в силу різних причин не претендує, або спадкоємці взагалі відсутні, внаслідок чого (неможливості спадкування) територіальна громада за місцем відкриття спадщини на підставі рішення суду стає законним правонаступником (не спадкоємцем) померлої особи в частині тих прав та обов`язків, які залишилися після її смерті.

37. В свою чергу відповідно до частини першої статті 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

38. А згідно із пунктом 8 частини другої статті 293 ЦПК, суд розглядає

в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

39. Стаття 294 ЦПК визначає порядок розгляду справ окремого провадження.

40. Так, згідно із частиною третьою вказаної норми ЦПК (див. пункт 41) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

41. Проте положення статі 294 ЦПК не виключають обов`язку заявника довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог (статті 12, 81 ЦПК).

42. Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури (див. постанови Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі №522/1364/20, від 10 липня 2024 року у справі № 521/15714/22, від 02 жовтня 2024 року у справі справа № 522/2960/20).

43. Положення частини першої статті 1277 ЦК дають право територіальній громаді або прокурору в її інтересах звернутися до суду із заявою про відумерлість спадщини.

44. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.

45. Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21).

46. Під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви (див. постанову Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 2-о-59/2009).

47. Звертаючись до суду із заявою про визнання майна відумерлою спадщиною, заявник зазначав, що після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спадкоємці за законом та за заповітом у померлих відсутні, спадщину

у встановлений законом строк ніким не прийнято.

48. З апеляційною скаргою у цій справі звернулась ОСОБА_1 , яка на підтвердження порушених прав та охоронюваних законом інтересів посилалася на те, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 заведена Першою київською державною нотаріальною конторою 15 березня 2021 року за її заявою.

Листом завідувача Першої київської державної нотаріальної конторою

від 15 березня 2021 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що після померлої

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вона не є спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом. Для визнання її спадкоємцем четвертої черги згідно зі статтею 1264 ЦК їй необхідно звернутися до суду та надати нотаріусу відповідне рішення.

49. Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 1216 ЦК встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

50. За правилами статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

51. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК).

52. Відповідно до статті 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

53. Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строк, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

54. Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини.

55. Апеляційний суд, залишаючи заяву без розгляду, дійшов висновку, що

у даній справі наявні перешкоди у визнанні спадщини відумерлою, оскільки ОСОБА_1 вважає себе спадкоємцем, подала у встановленому законом порядку заяву про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги, що вказує на існування спору щодо права на спадкове майно й виключає можливість розгляду справи у порядку окремого провадження.

56. Проте апеляційний суд не врахував, що на час звернення з апеляційною скаргою право на спадкування після смерті ОСОБА_2 у порядку статті 1264 ЦК ОСОБА_1 не підтверджено.

57. Крім того, апеляційний суд не врахував, що немає судового рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю зі спадкодавцем не менш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, а також немає відкритих та нерозглянутих справ за її заявою про встановлення такого факту.

58. Посилання апеляційного суду на те, що далі ОСОБА_1 зверталася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме проживання з померлою ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до дня її смерті (справа

№ 759/29515/21), є безпідставними, оскільки ухвалою цього ж суду від 15 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Інші судові рішення, які б підтверджували право останньої на спадкування, відсутні.

59. Отже, висновок апеляційного суду про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений, а залишення заяви про визнання спадщини відумерлою без розгляду фактично ґрунтується на припущеннях.

60. Ураховуючи викладене, оскаржувана постанова апеляційного суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Х. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, що відповідає змісту статті 411 ЦПК.

62. Враховуючи, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко