Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №404/592/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/592/26

Номер провадження 1-кп/404/16/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження №12025121010002447 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паращине Поле Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, пенсіонера, учасника АТО, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 05.10.2025 близько о 18 год. 04 хв., в порушення вимог п.п. 2.1 (а), 2.9 (а), Правил дорожнього руху України (п. 2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.9. Водієві забороняється: a) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння…;) перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія, керував легковим автомобілем «ВАЗ 21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , та здійснював рух у межах населеного пункту м. Кропивницький у житловій зоні будинку, що розташований за адресою: вул. Героїв України, буд. 28 в світлу пору доби.

Так, ОСОБА_3 цілеспрямовано, порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо прямої заборони керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та за відсутності посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної катергорії, здійснюючи рух на вказаному транспортному засобі у вищезазначеному напрямку, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) через наявний стан алкогольного сп`яніння, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху, та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

У результаті недотримання вищезазначених вимог ПДР, ОСОБА_3 , рухаючись на ділянці автомобільної дороги, проявив особисту неуважність та легковажно, сподіваючись на відвернення негативних наслідків, допустив порушення вимог п. 10.5 ПДР (п. 10.5 Поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч).

У подальшому, нехтуючи елементарними вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити, не контролюючи свої дії через стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_3 , виконуючи маневр повороту праворуч, не впорався із керуванням транспортного засобу та опинився на смузі зустрічного руху, на відстані 0.6 м до правого краю протилежної проїзної частини та 6.3 м. від межі Т-подібного перехрестя у житловій зоні будинку, що розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, буд. 28, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку уздовж тротуару пішим ходом, спокійним кроком та котив мотоцикл «Geon CR6 R», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Тобто, невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п.п 2.1 (а), 2.3 (б) і (д), 2.9 (а), 10.5 ПДР України знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася, в результаті якої пішохід, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 887 від 25.11.2025 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому нижньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням, закритого перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, різано-рваної рани верхньої третини лівої гомілки, які відносяться до категорії СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу.

Вказаними діями ОСОБА_3 порушив правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286-1 КК України.

Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 28.04.2026 року укладено угоду про примирення.

Відповідно до ч. 1 ст. 468 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством може бути укладена лише а ініціативи потерпілого, його представника або законного представника.

За умовами угоди та згідно з обставинами, повідомленими сторонами під час розгляду угоди в суді, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погоджується з висунутим йому обвинуваченням, відшкодував потерпілому збитки, потерпілий від висунення вимог претензій матеріального характеру до ОСОБА_3 у рамках даного кримінального провадження відмовився. При цьому, обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим узгоджено покарання із застосування ст.69 КК України за ч.1 ст.286-1 КК України у виді штрафу розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Прокурор у судовому засіданні просив угоду про примирення затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Потерпілий вважає, що угода може бути затверджена судом з призначенням обвинуваченому узгодженого покарання, шкода відшкодована.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та погоджується на призначення узгодженого покарання і просить затвердити угоду. Також зазначив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.

Укладена у кримінальному провадженні угода про примирення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.468, ч.ч.1, 3, 5 ст.469, ст.471, ч.ч.5, 6 ст.474 КПК України: дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження; умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; сторони примирились, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Сторонам роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1.ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які можуть бути застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Також суд з`ясував, що потерпіла розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Узгоджене сторонами покарання з застосуванням ст. 69 КК України суд вважає таким, що відповідає вимогам закону, оскільки обставин що обтяжують покарання (ст. 67 КК України) не встановлено. Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 (ст.66 КК України) є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданих збитків. Враховуючи наявність двох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь його тяжкості, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, пенсіонер, учасник АТО, є підстави для призначення ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України відповідно до ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що укладена угода про примирення відповідає нормам матеріального та процесуального закону і її можливо затвердити.

Положеннями ч.4 ст.174 КПК України, визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про примирення, укладену 28 квітня 2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у м.Кропивницькому у кримінальному провадженні №12025121010002447.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Речові докази: диски – зберігати в матеріалах кримінального провадження; автомобіль «ВАЗ 21104», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути ОСОБА_3 ; мотоцикл «Geon CR 6 R», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 – повернути ОСОБА_5 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницького від 06.10.2025 року на автомобіль «ВАЗ 21104», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницького від 06.10.2025 року на мотоцикл «Geon CR 6 R», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 3565 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м.Кропивницького протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зі ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фортечному районному суді м.Кропивницького копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1