Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №347/27/24 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/27/24

Провадження № 2/347/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді: Крилюк М.І. ,

Секретаря: Лазорик Л.В. ,

Представника позивача-адвоката: Беньковського В.А.

Представника відповідача-адвоката: Андрусяк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці, -

Встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці мотивуючи свої вимоги тим, що 11 березня 2021 року між ним та відповідачем в справі ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2623610100:02:006:0537, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1095 га.

З часу укладення вказаного договору купівлі-продажу він являється власником вказаної земельної ділянки а його суміжним землекористувачем є Відповідач.

З урахуванням місця розташування обох земельних ділянок, доступ до належної йому земельної ділянки з дороги загального користування можливий виключно через земельну ділянку ОСОБА_2 . Для проходу (проїзду) до власного магазину і земельної ділянки він має використовувати вхід через хвіртку і ворота, що розташовані на земельній ділянці Відповідача, оскільки раніше обидві земельні ділянки були єдиним цілим і перебували в користуванні Відповідача. А після реєстрації у 2021 році відповідачем права власності на суміжну з позивачем земельну ділянку відбулися зміни у його ставленні до можливості проходу/проїзду по цій земельній ділянці в наслідорк чого ОСОБА_2 постійно створює перешкоди йому у проході та проїзді через земельну ділянку, що належить йому на праві приватної власності, закриває ворота, чим перешкоджає позивачу у доступі до своєї земельної ділянки. В інший спосіб він позбавдений можливості проходу проїзду до належної йому земельної ділянки та змушений звертатись в суд із вказаним позовом про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача, адвокат Беньковський В.А. вимоги позову підтримали з підстав викладених в позовній заяві яку просили задоволити в повному обсязі. В позасудовому порядку вирішити вказаний спір із відповідачем не представилось за можливе а відтак просили позов задоволити та прийняти рішення про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту у спосіб запропонований судовою земельно-технічною експертизою №09/02/26 від 09.02.2026 року судового експерта Худака Миколи Ярославовича у відповідності до запропонованого плану меж земельного сервітуту, розробленого за Додатком № 1, розмір (площа) земельної ділянки, яка необхідна для проходу та проїзду 70 кв.м (0,0070га).

Відповідачем 18.03.2024 року подано відзив на позовну заяву за вимогами якого останній просить відмовити в позові ОСОБА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Андрусяк Г.В. в судовому засіданні вимоги позову не визнала, пояснила, що позивачем ОСОБА_3 11.03.2021р. була придбана у відповідача на підставі договору купівлі-продажу земельна ділянка площею 0,1095 га. При оформленні договору купівлі продажу позивач запевняв, що влаштує самостійно заїзд до земельної ділянки зі сторони керамічного цеху. А також прохід до придбаної ОСОБА_3 земельної ділянки є з іншої сторони , яка є паралельною до земельної ділянки відповідача. Вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення враховуючи не дотримання досудового врегулювання даного спору. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та експерта, дослідивши матеріали справи та надані суду докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень зі сторони відповідача, суд встановив наступне:

Долученою до матеріалів справи копією Договору купівлі - продажу земельної ділянки а.с.8-9 стверджено, що за вказаним договором посвідченим приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Маркуц У.М. 11.03.2021 року та зареєстрованим в реєстрі за № 384 відповідачем в справі ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 продано покупцю- позивачу в справі ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , земельну ділянку площею 0,1095 га , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2623610100:02:006:0537 , цільове призначення земельної ділянки – ведення особистого селянського господарства.

Відповідачем вказаний доказ наданий позивачем в справі визнається та не оспорюється а відтак не підлягає доказуванню.

Таким чином сторони в справі є власниками суміжних земельних ділянок , яка належить позивачу ОСОБА_1 площею 0,1095 га з кадастровим номером 2623610100:02:006:0537 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та яка належить відповідачу ОСОБА_2 з кадастровим номером 2623610100:02:006:0536 цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Окрім того право власності на земельну ділянку площею 0,1095 га з кадастровим номером 2623610100:02:006:0537 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10) Витягом з земельного кадастру про земельну ділянку а.с.11 та кадастровим планом на земельну ділянку а.с.12.

Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У зв`язку з необхідністю проходу (проїзду) на свою земельну ділянку позивач неодноразово звертався до відповідача однак між ними так і не було досягнуто згоди .

Окрім того в ході судового розгляду справи по суті судом також вживались заходи до врегулювання між сторонами спору, а саме 27.11.2024 року та 02.12.2024 року (а.с.82, 83) направлялись на адресу голови земельної комісії Косівської міської ради та Косівської міської ради клопотання про надання інформації щодо можливості встановлення земельного сервітуту по земельній ділянці ОСОБА_4 , яка розташована по АДРЕСА_1 , вказавши розмір земельної ділянки, її місце знаходження, межівників у відповідності до земельної ділянки ОСОБА_1 , що розташована по АДРЕСА_1 .

Даною вимогою судом запропоновано в процесі розгляду земельною комісією Косівської міської ради, розглянути питання щодо проїзду до земельної ділянки позивача шляхом укладення добровільної угоди щодо укладення сервітуту на умовах запропонованих сторонами та погоджених ними .

Відповідно до наданого акту від 05.12.2024 року а.с.85 а, складеного комісією Косівської міської ради з питань екології та земельних ресурсів встановлено що земельна ділянка ОСОБА_1 площею 0,1095 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2623610100:02:006:0537 згідно кадастрового плану межує із земельними ділянками, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТзОВ Експортна компанія «Марчук-Інвест» (ділянка в оренді). На даній земельній ділянці ОСОБА_1 наявна металічна огорожа із сіткою - по межі земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; зі сторони земельної ділянки ОСОБА_7 відсутня огорожа, про те розташована будівля; зі сторони земельної ділянки ТзОВ Експортна компанія «Марчук-Інвест» (ділянка в оренді) огорожа відсутня, про те у безпосередній близькості до межі розташована нежитлова будівля вздовж цілої ділянки; зі сторони земельної ділянки ОСОБА_2 огорожа відсутня, про те на заїзді до ділянки ОСОБА_2 встановлено браму з метало профілю, яка розміщена згідно праовустановчих документів на земельну ділянку. В результаті проведеного візуального обстеження комісією встановлено той факт, що жодної об`єктивної можливості облаштування під`їзду до земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,1095 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2623610100:02:006:0537 окрім як встановлення земельного сервітуту не вбачається можливим.

Із врахуванням наведеного вище суд вбачає, що комісією не вирішено питання щодо добровільної угоди між сторонами для влаштування сервітуту. Як зазначив в судовому засіданні позивач, що під час розгляду питання комісією Косівської міської ради вони із відповідачем не дійшли згоди що умов користування ним дорогою. ОСОБА_8 зазначив, що при купівлі ним земельної ділянки, відповідач не заперечував щодо користування ним існуючим заїздом, яким він користується і по даний час. Однак протягом останього часу ОСОБА_2 , став перешкоджати йому у вільному проїзді.

Тому враховуючи дані обставини суд вважає, що посилання сторони відповідача на недотримання позивачем досудового врегулювання спору не заслуговує на увагу, як не підтверджене та спростоване в ході розгляду справи, як письмовими доказами так і поясненнями сторін та їх представників. Відповідачем подано відзив на позовну заяву за вимогами якого він не визнає позовні вимоги позивача та просить в позові відмовити. В свою чергу а ні відповідачем а ні його представником не надано жодної пропозиції щодо досудового врегулювання між сторонами вказаного спору, що свідчить про відмову від укладення будь-якої угоди між сторонами для влаштування сервітуту.

Як вбачається із висновку проведеної судової земельно-технічної експертизи №09/02/26 від 09.02.2026 року, встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 2623610100:02:006:0536 цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, (за адресою: АДРЕСА_1 ) на право проходу та проїзду гужовим та автомобільним транспортом до земельної ділянки з кадастровим номером 2623610100:02:006:0537 (за адресою: АДРЕСА_1 ) - технічного можливо. Варіант встановлення земельного сервітуту графічно зображено у Додатку №1 до висновку, де: синя лінія - розташування меж земельних ділянок позивача 2623610100:02:006:0537 площею 0,1095 га (вул. Незалежності, 68-А, м. Косів) та відповідача 2623610100:02:006:0536 площею 0,0871 га ( АДРЕСА_2 ), згідно з відомостями із електронного сервісу Державного земельного кадастру. Зелена штриховка - сервітут площею 0,0070 га на земельну ділянку відповідача 2623610100:02:006:0536 площею 0,0871 га ( АДРЕСА_2 ) для проїзду до ділянки позивача 2623610100:02:006:0537 площею 0,1095 га ( АДРЕСА_3 ). Загальна довжина проїзду по найдовшій межі - 19,98 м.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтримав поданий до суду висновок, та доповнив, що доступ до досліджуваних земельних ділянок можливий лише з вулиці загального користування - вул. Незалежності м.Косів. Зі сторони суміжних земельних ділянок наявна щільна забудова, що унеможливлює забезпечення мінімальної ширини проїзду відповідно до «ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів, (із змінами)», тому технічної можливості встановлення земельного сервітуту на інших суміжних земельних ділянках на право проходу та проїзду гужовим та автомобільним транспортом до земельної ділянки з кадастровим номером 2623610100:02:006:0537, (за адресою: АДРЕСА_1 ) - немає. При проведенні експертизи він брав до уваги всі надані йому матеріали справи а також акт Косівської міської ради та виїхавши на місце розташування об`єкта дослідження, було складено відповідний висновок, який надано для доручення до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до положень ч.1-3 ст.403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (частини).

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (частина перша, друга статті 404 ЦК України).

Особливості та порядок встановлення земельного сервітуту визначено ЗК України. Відповідно до ст.98 ЗК України визначається суб`єктний склад сервітутних відносин - власник або землекористувач земельної ділянки чи інша заінтересована особа. При цьому, зазначення про те, що користування буде здійснюватися чужою земельною ділянкою (ділянками) визначає предмет правовідносин, а не виступає обмеженням щодо кола суб`єктів.

Ст. 99 ЗК України, закріплюючи невичерпний перелік земельних сервітутів також наголошує, що їх встановлення можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи. Разом з тим, жодних вказівок на те що з відповідною вимогою не можуть звертатись власники (користувачі) земельних ділянок, які будуть обтяжені сервітутом в цій статті також не встановлено.

За змістом ст. 100 ЗК України сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 918/303/2 зазначено, що правова природа сервітуту передбачає, що однією з умов його встановлення є неможливість власника майна задовольняти власні потреби без встановлення користування чужим майном.

У постановах Верховного Суду від 12.06.2019 № 487/4106/14-ц, від 14.08.2019 № 653/2704/16-ц, від 09.10.2019 № 1512/3008/2012, зроблено висновок, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки. Умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови.

Таким чином, технічно можливим і найменш обтяжливим є варіант встановлення земельного сервітуту через суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 2623610100:02:006:0536 цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 ), належної ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого в АДРЕСА_1 у спосіб запропонований судовою земельно-технічною експертизою №09/02/26 від 09.02.2026 року судового експерта Худака Миколи Ярославовича у відповідності до запропонованого плану меж земельного сервітуту, розробленого за Додатком № 1, розмір (площа) земельної ділянки, яка необхідна для проходу та проїзду 70 кв.м (0,0070га).

Посилання сторони відповідача на неможливість встановлення сервітуту з підстав розміщення на земельній ділянці відповідача газової труби, що проходить до житлового будинку АДРЕСА_2 не заслуговує на увагу та не спростовує висновку експерта, яким при складанні висновку враховано всі обставини досліджуваного ним на місці об`єкта та матеріалів справи наданих сторонами.

Крім того суд бере до уваги і той факт що земельна ділянка яка належала на праві власності відповідачу частину якої він відчужив позивачу не містила обтяжень щодо обмеження права користування такої за наявності газової труби.

Судом встановлено, що стороною позивача доведено неможливість проїзду або проходу на земельну ділянку площею 0,1095 га з кадастровим номером 2623610100:02:006:0537 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить позивачу в справі ОСОБА_1 без встановлення сервітуту через земельну ділянку, яка належить відповідачу ОСОБА_2 . При цьому, суд враховує, що між сторонами не досягнуто згоди про встановлення земельного сервітуту в позасудовому порядку та в ході розгляду справи судом.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі наведеного ст.ст.98, 99, 100 ЗК України, ст.ст. 401, 402, 403, 404 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 10-13, 15, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в:

Позов задоволити.

Встановити на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду гужовим та автомобільним транспортним засобом до земельної ділянки площею 0,1095 га з кадастровим номером 2623610100:02:006:0537 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 через суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 2623610100:02:006:0536 цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 ), належної ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого в АДРЕСА_1 у спосіб запропонований судовою земельно-технічною експертизою №09/02/26 від 09.02.2026 року судового експерта Худака Миколи Ярославовича у відповідності до запропонованого плану меж земельного сервітуту, розробленого за Додатком № 1, розмір (площа) земельної ділянки, яка необхідна для проходу та проїзду 70 кв.м (0,0070га).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк