Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 13 квітня 2026 р.
Справа: №346/4957/25
Суддя: Калинюк О. П.
Справа № 346/4957/25
Провадження № 2/346/392/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю: секретаря Ковалюк А. І.,
представника відповідача адвоката Марціновської Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, під час яких, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка ОСОБА_3 .
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.05.2021 року вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти в твердій грошові сумі, а саме 2 500 грн. щомісячно на утримання вказаної дочки до досягнення нею повноліття.
Однак, вказаний розмір аліментів на час оформлення даного позову (26.09.2025 року) є явно недостатнім на утримання дочки, оскільки вона потребує забезпечення гармонійного розвитку, а позивачка не може самостійно матеріально забезпечувати дочку. Так, остання потребує більших витрат на якісне харчування, забезпечення одягом та всім іншим, що є необхідним для забезпечення нормального рівня життя цієї дитини. Все це потребує істотних матеріальних витрат. Крім того, у вказаної дочки діагностовано захворювання « ОСОБА_4 » та регулярну трисомію, що вимагає значних і систематичних витрат грошових коштів на медичні препарати.
Розмір аліментів, який стягується з відповідача, є недостатнім для утримання вказаної дочки. При цьому відповідач матеріально забезпечений, працездатний та проходить військову службу у Збройних Силах України.. Вказані обставини дають йому можливість сплачувати аліменти на утримання вказаної дочки в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Тому позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти в зазначеній частці на утримання їх вказаної дочки до досягнення нею повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
06.11.2025 року представник відповідача, адвокат Марціновська Дарина Мечиславівна подала відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Сторони перебували нетривалий час у фактичних сімейних відносинах без реєстрації шлюбу. Після народження вказаної дочки позивачка без відома відповідача та сама визначила дитині ім`я та по батькові, запропонувавши відповідачу визнати батьківство відносно такої дитини. Відповідач не є біологічним батьком цієї дитини і жодних доказів цьому позивачкою не надано. У 2019 році сторони зовсім припинили спілкування, а в 2021 році відповідач уклав шлюб з іншою жінкою. Саме після цих подій позивачка подала позов про стягнення з відповідача на її (позивачки) користь аліментів на утримання її неповнолітньої дочки ОСОБА_5 .
Представник відповідача також вказує, що у зв`язку з наявністю в зазначеної дитини згаданого захворювання відповідач не відмовлявся від сплати аліментів та допомагав позивачці матеріально забезпечувати вказану дитину (а. с. 48-53).
10.11.2025 року позивачка подала відповідь на відзив, у якому просить задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Після народження вказаної дитини відповідач обіцяв укласти шлюб із позивачкою після досягнення нею (позивачкою) повноліття та завжди визнавав факт батьківства відносно такої дитини. Крім того, жодних соціальних виплат як одинока мати позивачка не отримувала (а. с. 74-81).
Позивачка в судове засідання 07.04.2026 року не з`явилася, 27.10.2025 року подала заяву від 22.10.2025 року про підтримання позовної вимоги і розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання 07.04.2026 року не з`явився, його представник, адвокат Марціновська Д.М. в даному судовому засіданні позов не визнала з підстав, вказаних вище у відзиві на позовну заяву, та просить відмовити у задоволенні позову.
У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд відкладає ухвалення та проголошення судового рішення на строк по 14.04.2026 року з дня переходу (07.04.2026 року) до стадії ухвалення судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно з даними свідоцтва про народження серії « НОМЕР_1 (актовий запис № 5 від 19.10.2017 року), виданого виконавчим комітетом Раківчицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області того ж дня, батьками батьками ОСОБА_5 зазначено позивачку ОСОБА_6 та " ОСОБА_7 " (а. с. 9).
Отже, судом встановлено, що в даному свідоцтві про народження батько ОСОБА_5 вказаний зі слів матері цієї дитини, тобто позивачки, яка на той час іменувалася прізвищем " ОСОБА_8 ", і записаний за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записані за її вказівкою, тобто в порядку ч.1ст.135 Сімейного кодексу України (далі - СК України), яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до частини другої статті 125 цього Кодексу, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно із частинами першою, другою статті 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 вказаного Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до положень ст. 180 цього Кодексу батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.
Однак, позивачкою не доведено того факту, що відповідач є батьком вказаної дитини, оскільки його батьківство щодо останньої не визнане в порядку статей 125, 128 СК України, а на час народження цієї дитини (26.09.2017 року) сторони не перебували у шлюбі, відомості про відповідача як про батька дитини записані в порядку ч.1 ст.135 цього Кодексу.
Твердження позивачки про визнання відповідачем факту батьківства щодо цієї дитини є безпідставними, оскільки суду не надано відомостей про звернення відповідача до органів державної реєстрації актів цивільного стану із заявою чи з відповідним позовом про визнання батьківства щодо вказаної дитини в порядку статей 125, 128 СК України. Крім того, в ході судового розгляду даної справи сторона відповідача не визнає позов.
Щодо оцінки обставин, які встановлені в рішенні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.05.2021 року (справа №346/1334/21), яким вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти в твердій грошові сумі, а саме 2 500 грн. щомісячно на утримання вказаної дочки до досягнення нею повноліття, то суд зазначає, що і на час ухвалення даного рішення батьківство відповідача щодо малолітньої ОСОБА_5 не було визнане в порядку статей 125, 128 СК України, а стягнення аліментів присуджено лише на підставі визнання позову відповідачем без врахування того факту, що запис про батька вказаної дитини здійснено на підставі ч.1 ст.135 СК України.
Тому факт присудження аліментів за вказаних обставин не може бути визначальним і преюдиційним при вирішенні спору про зміну розміру аліментів.
Тому в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, то судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі статтей 7, 18, 121, 125, 128, 135 СК України, та керуючись статтями 141, 263 - 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.
Апеляційна скарга рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення (ухвалення) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24.04.2026 року.
Суддя: Калинюк О. П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua