Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №201/5106/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/5106/26

Провадження №3/201/1155/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Батуєв О.В., за участю прокурора Карпенка Р.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з відділу Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.04.2026 р. № 397, ОСОБА_1 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період з 01.01.2025 по 30.06.2025, а саме – 03.08.2025 о 15 год. 51 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, з накладенням стягнення в межах санкції даної статті.

ОСОБА_1 не заперечував обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину визнав, просив суворо не карати.

Справа технічними засобами не фіксувалась у зв`язку із відсутністю відповідного клопотання.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Встановлено, що відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 651 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період з 01.01.2025 по 30.06.2025, а саме – 03.08.2025 о 15 год. 51 хв., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за наступних обставин.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до п.2.5 цього Положення - до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

За запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається.

На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року.

Відповідно до наказу №180 від 16 травня 2024 року КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради «Щодо забезпечення безперебійної роботи медичних комісій ВЛК» - ОСОБА_1 призначено членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому наказом №758-к від 30 червня 2025 року КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради «Про припинення трудового договору» - ОСОБА_1 був звільнений з КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради тим самим виключений зі складу ВЛК.

Відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій віднесено до суб`єктів на яких поширюється дія вказаного закону.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної військово-лікарської комісії, і він є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону.

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону №1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 № 449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).

Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог:

1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Суб`єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду після завершення періоду декларування, до 01 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося поновлення, подає щорічну декларацію за рік, у якому відбулось поновлення. Якщо така особа поновлена на роботі до завершення періоду декларування, щорічна декларація подається за минулий рік. Щорічна декларація за час вимушеного прогулу не подається.

Якщо особа, яка припинила здійснення діяльності, до завершення визначеного Законом строку подання щорічної декларації знов починає здійснення діяльності, вона подає щорічну декларацію як особа, яка продовжує здійснювати діяльність. Щорічна декларація (після звільнення) у такому випадку не подається;

2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Декларація при звільненні не подається у таких випадках:

особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді;

особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Втрата статусу суб`єкта декларування у зв`язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов`язує особу подавати декларацію будь-якого виду;

3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларація кандидата на посаду подається до призначення або обрання особи на відповідну посаду, якщо інше не передбачено законом.

Якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

3. Суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.

4. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.

Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

5. Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

6. Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.

7. Суб`єкт декларування має право за власною ініціативою подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів упродовж семи днів після дня подання первинної декларації, шляхом створення та подання виправленої декларації до Реєстру.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-IX було призупинено компанію декларування в Україні.

12.10.2023 набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб`єктів декларування, визначених п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підпунктом «ґ», а саме голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Роз`ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону); голови та члени лікарсько-консультативних (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:\\public.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за типом «при звільненні» за період з 01.01.2025 по 30.06.2025, а саме – 03.08.2025 о 15 год. 51 хв.

Перевіркою не встановлено поважних причин несвоєчасного подання декларації.

Об`єктивна сторона статті 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо вимог фінансового контролю.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується умисною формою вини, тобто воно може бути вчинене тільки з прямим чи непрямим умислом.

Для визнання такого правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків. Воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своєї дії чи бездіяльності. Таке усвідомлення презюмується, адже суб`єкт декларування, допущений у встановленому законом порядку до виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подавав раніше декларацію, був попереджений і ознайомлений з необхідністю дотримання законодавчих вимог щодо фінансового контролю тощо.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАІІ, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Поважних причин пропуску строку на подачу декларації ОСОБА_1 не надав.

Суд також виходить з того, що адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП може бути вчинено як у формі дії, так і в наслідок бездіяльності.

У даному випадку ОСОБА_1 , будучи обізнаним про необхідність дотримання вимог закону, порушив ці вимоги, які безпосередньо пов`язані з невиконанням обов`язків, установлених законом.

Отже, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період з 01.01.2025 по 30.06.2025, а саме – 03.08.2025 о 15 год. 51 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 03.08.2025, тобто день несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, може бути виключно особа, на яку у зв`язку з її посадою, поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції».

Місцем вчинення правопорушення ОСОБА_1 є місце несвоєчасного подання декларації за адресою: АДРЕСА_1

Потерпілий у адміністративній справі відсутній.

Матеріальну шкоду правопорушенням не заподіяно.

До адміністративної відповідальності протягом року ОСОБА_1 не притягувався.

Датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є дата складання зазначеного протоколу.

Враховуючи особу винного, який до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення не притягувався, його майновий стан, ступінь вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність відомостей, що негативно характеризують його особу, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до нього міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі встановленого, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 283-285, 287, КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, особою, щодо якої її винесено, її захисником - протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра.

Суддя О.В. Батуєв