Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №947/11228/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №947/11228/26

Суддя: Цирфа К. А.

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/11228/26

Провадження № 2-а/947/113/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,

- представника позивача – Андріянової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У березні 2026 року до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом звернувся ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також – позивач) до ОСОБА_1 (далі також – відповідач) про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач не виконав законних вимог РТЦК, не прибув за повісткою для уточнення облікових даних, а також не виконав вимогу про з`явлення до РТЦК для виконання обов`язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Доставити відповідача працівниками поліції також не виявилося за можливе у зв`язку з відсутністю останнього за місцем проживання. Облікові дані відповідач не оновлював.

Відзив до суду не надходив.

Заяви та клопотання учасників справи

Не надходили.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 20.03.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судові засідання 07.04.2026 та 28.04.2026 відповідач, належним чином повідомлений, не з`явився, про причини неявки не повідомив. Представник позивача підтримала позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відтак, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості щодо ступеня придатності та наявності права на відстрочку від мобілізації, згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в облікових даних відповідача відсутні.

Згідно з даними АІТС «Оберіг» відомості про інвалідність відповідача відсутні.

Застосовані норми права. Мотиви прийнятого рішення

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, який діє наразі.

Водночас, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, оголошено про проведення в Україні загальної мобілізації.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до приписів ст. 283-2 КАС України у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме:

1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції;

3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно;

4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Суд також відмовляє у задоволенні вимоги щодо тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо:

1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;

2) особа використовує транспортний засіб у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Суд закриває провадження у справі у разі виконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом або у разі її відкликання відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З кумулятивного аналізу приписів вказаної статі логічно випливає, що для застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, позивачем необхідно довести перед судом наявність таких юридичних фактів: невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі

Указаний обов`язок позивачем у цій справі не виконаний.

Зокрема, позивачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами факт вручення повістки позивачу в порядку ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинення правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП.

Висновки суду

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову у зв`язку з недоведенням позивачем наявності юридичних фактів (підстав) для застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

З огляду на викладене, керуючись ст. 2, 6, 77, 241-243, 245, 246, 268, 283-2 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 15 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Суддя К. А. Цирфа

Оригінал: reyestr.court.gov.ua