Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №501/3448/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 23.04.2026

Справа № 501/3448/25

2/501/740/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Карпової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 6506,36 грн., інфляційні втрати у розмір 415,54 грн., 3% річних у розмірі 95,24 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються позивачем.

В період з листопада 2023 року по грудень 2024 року відповідачу, відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» №9/п від 17.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024» надавались послуги з постачання теплової енергії. За які відповідач не оплачувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6506,36 грн.

Представник позивача, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ЦП України, Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 просила задовольнити позов.

Представник позивача Суворова І.О., надала суду заяву в якій просила справу розглянути за її відсутності та задовольнити позовні вимоги (а.с.53,57).

Згідно інформації відділу реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.44).

За вказаною адресою Чорноморський міський суд Одеської області тричі направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами та судові повістки, однак поштові повідомлення повертались до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання».

Окрім того, суд здійснив виклик відповідача через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України.

На підставі ст.190 ЦПК України копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів надсилалася відповідачу в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем знаходження відповідача.

Судова повістка у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено ,що суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина квартира за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с.10).

ТОВ «ДП Моноліт–Сервіс» є постачальником теплової енергії, що підтверджується ліцензією (а.с.15).

Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У відповідності до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» було опубліковано на сайті органу місцевого самоврядування пропозиція укласти індивідуальний договір на умовах типового договору про надання послуг з постачання теплової енергії та адміністрацією ТОВ «ДМ Моноліт-сервіс» розміщене відповідне повідомлення (а.с.11-12, 13).

Рішенням виконавчого комітету Чорноморськї міської ради від 24.10.2023р. №308 встановлено ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію, її виробництво та постачання (а.с.16).

Наказами ТОВ «ДП «Моноліт–Сервіс» від 01.11.2023 №8/п (а.с.19) встановлено з 01.11.2023 ціну за абонентське обслуговування в розмірі 38,07 грн. на одного абонента в місяць в будинках, які обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс за адресами: … вул.Парусна, буд.1В, 1Д.

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт–Сервіс» від 17.11.2023 №9/п (а.с.23), вважати 17.11.2023 початком опалювального періоду в будинках 9 мікрорайону, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами: … вул.Парусна, буд.1В, 1Д.

Згідно наказу ТОВ «ДП «Моноліт – Сервіс» від 01.11.2023 №7/п (а.с.24) - вважати діючими з 01.11.2023 тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії, котрі обслуговує ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами: … АДРЕСА_4 .

В період з листопада 2023 року по грудень 2024 року представниками позивача складалися акти зняття показників та перевірки роботи теплових лічильників (а.с.25-34, 37-38).

Таким чином, за період з листопада 2023 року по грудень 2024 року відповідачу надані послуги з постачання теплової енергії однак внаслідок несплати за такі послуги, утворилась заборгованість у розмірі 6506,36 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.21-22).

Ч.1 ст.322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором.

У ч.1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом першим частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи, що відповідачу були надані послуги з постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 , за отримані послуги вона плату не здійснювала, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підтверджується наданими позивачем доказами, то суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів законодавства.

Підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, які складають 415,54 грн., 3% річних в сумі 95,24 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц вказала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 16 грудня 2015 року у справі №6-2023цс15, а також аналогічного правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року по справі №712/8916/17, встановлено, що за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання, тому він на вимогу позивача повинен сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 552, частини 2 статті625 Цивільного кодексу України, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Згідно платіжної інструкції від 11.03.2025 (а.с.9) позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.260-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 6506,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 415,54 грн., 3% річних у розмірі 95,24 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя