Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №946/9608/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9608/25

Провадження № 2-а/946/40/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яким просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового облікуОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового облікуОСОБА_1 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час оновлення електронного військово-облікового документа, позивачу стала відома інформація про те, що ним нібито вчинено порушення правил військового обліку. Проте, відповідач не мав права вносити будь-яку інформацію про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Пунктом 20-1 Статті 7 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено, що до таких персональних даних зокрема належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення). Вказаний пункт є єдиним, який стосується будь-яких порушень військовозобов`язаних, які можуть вноситися до Реєстру. Більш того, до Реєстру вносяться відомості виключно після притягнення військовозобов`язаних до адміністративної відповідальності, оскільки вноситися мають саме відповідні реквізити протоколу/постанови. Проте, позивач до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягався. Обов`язок дотримання процедури ведення реєстру, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак недотримання відповідачем певних вимог щодо реалізації процедури внесення достовірних на коректних даних про виконання позивачем військового обліку, на яких останній не має впливу, не може створювати негативних наслідків для позивача. Фактично, внесення будь-яких відомостей про порушення правил військового обліку, до Реєстру, без попереднього притягнення до відповідальності за таке порушення порушує принцип правової визначеності. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен бути якісним, щоби виключити будь-який ризик свавілля. Принцип правової визначеності передбачає, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою точністю примусові заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації. Беручи це до уваги, особа може впевнено планувати свої дії. З наведеного вбачається, що принцип правової визначеності фактично означає, що кожна особа повинна мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах. Це вимагає щоб правила або нормативні акти суб`єктів владних повноважень були чітко визначені та оголошені. Відповідачем вчинено протиправні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку.

30 жовтня 2025 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду справу №420/33378/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії надіслано до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за територіальною підсудністю.

Матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії надійшли до Ізмаїльського міськрайонного суду 27.11.2025 року.

28.11.2025 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надав заяву від 16.04.2026 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про причини неявки не повідомив, відзив на адміністративний позов не надавав.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2025 року від відповідача були витребувані докази на підставі яких вносилися відомості до Реєстру та копії протоколів, постанов, відносно позивача, у разі їх складання, при цьому ухвала суду не була виконана.

Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 6 ст. 162, ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається з позовної заяви, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (застосунок «Резерв+») позивачем було виявлено напис щодо порушення ним правил військового обліку.

Натомість, жодні адміністративні матеріали відносно позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 не складалися та у відповідях на ухвалу суду не надавались.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу десятого статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Отож відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконного чи є недостовірними.

Статтею 276 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про персональні дані» суб`єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.

Володільці чи розпорядники персональних даних зобов`язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб`єктів відносин, пов`язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб`єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).

Тобто захист немайнових прав фізичної особи, до яких відноситься і право на персональні дані, підлягає судовому захисту.

Відтак позовні вимоги позивача про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом виключення даних про порушення ним правил військового обліку підлягають судовому захисту.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (частина третя статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом вісімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до частини третьої стаття 12 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII службових даних.

Зокрема, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов`язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII не передбачено.

З вищевикладеного слідує, що у військово-обліковому документі, що сформований через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», відомості про порушення призовником, військовозобов`язаним і резервістом правил військового обліку, зокрема шляхом розміщення інформації про розшук особи територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, можуть відображатися лише в тому випадку, коли до Реєстру стосовно відповідної особи введено дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Суд встановив, що згідно з даними, сформованими 06.03.2026 року через мобільний застосунок «Резерв+», позивач є військовозобов`язаним, з відміткою «Порушення правил військового обліку», причина звернення до Нацполіції: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

При цьому у розділі «Правопорушення» розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з мобільного застосунку «Резерв+» зазначено, що дані у цьому реєстрі відсутні.

Таким чином, інформація про порушення позивачем правил військового обліку була внесена до Реєстру за відсутності відповідного протоколу та / або постанови про адміністративне правопорушення.

Тобто відповідач вніс до Реєстру недостовірні персональні дані про позивача, чим порушив вимоги частини другої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», статей 6, 7 і 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII.

Відповідач такі обставини не спростовує, ухвалу про витребування доказів не виконав, відзив на позов не надав.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 року, справа № 400/8670/25, номер у ЄДРСРУ 132727845.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією № 4142-1826-2447-4642 від 29.09.2025 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 968, 96 грн. на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 75-78, 90, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 968 грн. 96 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар