Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №444/954/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/954/26

Провадження № 3/444/675/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовкві Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП 2 ЛРУП 1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603931 від 02.03.2026 року, який складений інспектром ВП 2 ЛРУП 1 ГУ НП у Львівській області Матвіїв О.А. відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 02.03.2026 року о 00 год. 33 хв. в м. Жовкві, по вул. Стефаника, 6, керував транспортним засобом Фольцваген Тауран, номерний знак НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, тобто поліцейський, який склав протокол, вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав та пояснив, що в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом не перебував та вцей день жодних алкогольних напоїв не вживав. Не оспорюючи факту керування т/з зазначив, що працівники поліції ввели його в оману. Вказав, що має захворювання логоневроз (заікання), що суттєво впливає на нього під час спілкування. Так, на місці зупинки працівники поліції пояснили, що він має право на три варіанти своїх дій, а саме право пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або пройти таке саме освідчення в медичному закладі, а також має право відмовитися від проходження такого освідчення та запропонували вибрати один з варіантів. Вказує, що оскільки це вже була пізня година, не розуміючи, до кінця, що відбувається вказав, що відмовляюся від освідчення, думаючи, що за це не наступають жодні наслідки, оскільки про інакше працівники поліції не роз`яснювали, акцентуючи увагу саме на тому, що має право вибору з трьох варіантів. В подальшому його не відпустили, а сказали, що складатимуть відповідний протокол про порушення ПДР. Не розуміючи таких дій працівників поліції зателефонував до батька який відразу пояснив що слід обов`язково пройти освідчення. Відразу після розмови з батьком звернувся до працівників поліції та вказав, що бажаю пройти освідчення на місці зупинки, чи проїхати і пройти такий огляд в медзакладі, однак в такому йому було відмовлено та зазначено, що вже пізно, що ними на камері зафіксовано відмову від проходження освідчення на стан алкогольного сп`яніння і їм цього достатньо для складення відповідних матеріалів. Зазначає, що на цей час ще жодне оформлення матеріалів адміністративного протоколу навіть не було розпочато, а тому він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Просить провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 ) пояснив, що 02.03.2026 року в нічний час коли він вже дрімав, до нього подзвонив син ОСОБА_1 , який пояснив, що його зупинили поліцейські під час комендантської години та запропонували вибрати один з варіантів, а самправо пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або пройти таке саме освідчення в медичному закладі, а також відмовитися від проходження такого освідчення та запропонували вибрати один з варіантів та він вибрав право відмовитися. Після цього він відразу пояснив сину, що поліцейські вводять його в оману, і щоб він обов`язково проходив освідченя на місці чи в мезакладі. На цьому розмово була закінчена і що відбувалось далі знає лише зі слів сина.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З метою повного з`ясування усіх обставин справи, в судовому засіданні було детально оглянуто та проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603931 від 02.03.2026 року та додані до нього матеріали, зокрема, відеозаписи події, який покладений в основу складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, з даного відео вбачається, що на такому зафіксовано момент керування ОСОБА_1 вказаним вище т/з та його зупинку. В подальшому працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано обрати один з трьохваріантів, а саме право пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або пройти таке саме освідчення в медичному закладі, а також право відмовитися від проходження такого освідчення. Після слів ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду відео зупинено, та інші відеоматеріали відсутні.

Таким чином підстав не вірити показам ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 у суду не має.

Пояснення ОСОБА_1 підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_2 , не спростовані іншими матеріалами справи, а тому суд такі покладає в основу постанови.

Таким чином, до початку процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було виявлено бажання пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, однак такі його слова були проігноровані працівниками поліції, оскільки інше не спростоване.

Згідно ч. 1 ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд особи на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, який її доставив. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Тобто в ході розгляду справи, детального дослідження доказів, зокрема, відеозаписів події, яка покладена в основу складеного протоколу, та які долучені до матеріалів справи, вбачається, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відсутній, навпаки ОСОБА_1 заявив про бажання пройти такий, однак таке його бажання було проігнороване працівниками поліції, зокрема, складачем протоколу.

Суд враховує, що дійсно, відразу після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак на цьому момент процесу складення протоколу ще не розпочався, продовжувалося з`ясування обставин.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Приходжу до висновку, що справа про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, оскільки його вина не доведена жодними належними доказами.

Відповідно до ст. 4 ч 2. Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя: Мікула В. Є.