Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №734/1800/25 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

29.04.2026

Справа № 734/1800/25

Номер провадження 2/482/24/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Кічули В.М., секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, орган опіки та піклування Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, орган опіки та піклування Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю.

Позовну заву обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області від 10.11.2023 року позивачці встановлено порядок участі у вихованні дітей.

Вказує, що на даний час вихованням дитини ОСОБА_3 займається позивачка та її теперішній чоловік, а тому посилаючись на викладене просила суд про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 26.06.2025 року відкрито провадження у справі; звільнено позивачку від сплати судового збору; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, орган опіки та піклування Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області; також витребувано у залучених третіх осіб письмові висновки щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 з матір`ю та щодо розв`язання спору, у відповідності до ч. 5 ст. 19 СК України, відповідно.

28.10.2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

Свою позовну заяву ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області від 10.11.2023 року № 289, ОСОБА_3 , 2016 року народження, проживала разом із ним.

У жовтні 2024 року, коли ОСОБА_2 не було вдома ОСОБА_1 приїхала до нього додому та без відома та дозволу ОСОБА_2 забрала доньку ОСОБА_3 .

На даний час донька сторін ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , де відвідує навчальний заклад.

Вказує, що всі намагання мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, у зв`язку із чим позивач за зустрічним позовом просив суд про задоволення його позовних вимог щодо усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду із первісним позовом та витребувано у третіх осіб відповідні висновки щодо розв`язання спору.

ОСОБА_1 було подано до суду відзив на зустрічний позов, в якому вона просила відхилити зустрічний позов або визначити порядок участі ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_3 , відповідно до пропозицій, викладених у відзиві.

Позивачка за первісним позовом (відповідачка за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Марченка Р.Г. до суду надійшла заява про часткове визнання зустрічного позову ОСОБА_2 , із визначенням порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , враховуючи висновки обох органів опіки та піклування, на наступних умовах:

- спілкування за місцем проживання дитини: ОСОБА_2 має право спілкуватися з дочкою ОСОБА_3 за місцем її постійного проживання з матір`ю у вихідні дні, за попередньою домовленістю, двічі на місяць, тривалістю від двох до чотирьох годин кожна зустріч, у присутності матері або іншої довіреної особи, визначеної ОСОБА_1 ;

- спілкування засобами зв`язку: ОСОБА_2 має право підтримувати контакт з дитиною за допомогою телефонних переговорів та відеодзвінків у час, зручний для дитини, без обмежень за частотою, з дотриманням її розпорядку дня та врахуванням бажань дитини відповідно до її віку та рівня розвитку;

- перебування з батьком у канікулярний період: ОСОБА_1 не заперечує проти права ОСОБА_2 проводити з дочкою частину шкільних канікул за місцем його проживання, за умови дотримання вимог Висновку Козелецької ради, а саме: за попередньою домовленістю з матір`ю та з обов`язковим урахуванням бажання дитини та стану її здоров`я. Конкретні строки визнаються у такому обсязі: у літній період канікул- терміном до 20 (двадцяти) діб безперервно з правом дострокового повернення до матері за бажанням дитини; у осінній період канікул - терміном до 7 (семи) діб безперервно з правом дострокового повернення до матері за бажанням дитини; у зимовий та весняний періоди канікул - терміном до 7 (семи) діб безперервно з правом дострокового повернення до матері за бажанням дитини:

- проведення днів народження та релігійних свят: питання проведення дня народження дитини, релігійних і державних свят (Різдво, Великдень тощо) вирішується батьками за взаємною домовленістю з першочерговим урахуванням бажань та емоційного комфорту дитини.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та його представник у судове засідання не з`явилися. Від представника ОСОБА_2 - адвоката Ярмуша В.В. до суду надійшла заява про визнання первісних позовних вимог ОСОБА_1 та про розгляд справи за їх відсутності. При вирішенні зустрічного позову просили суд при визначенні порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , врахувати висновок органу опіки та піклування Козелецької селищної ради.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області у судове засідання не з`явився, але надав до суду письмову заяву, в якій просив про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до частин 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи визнання учасниками справи первісного та зустрічного позовів, та зважаючи на те, що таке визнання позовів не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів малолітньої ОСОБА_3 та інших осіб, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Вивчивши доводи первісного та зустрічного позовів, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Щодо фактичних обставин справи.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.01.2007 року, який було розірвано рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26.01.2024 року у справі № 482/2483/24.

В подальшому, 12.04.2024 року, ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_8 , у зв`язку з чим змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 174).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 06).

10.11.2023 року рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області № 289, визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

10.11.2023 року рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області № 290, встановлено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, визначено місцем перебування дітей місяць у батька, місяці у матері (почергово); в разі очного навчання рекомендовано батькам малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути дитину до навчального закладу с. Димівське; під час канікул порядок зустрічей - за домовленістю.

Відповідно до довідки в.о. директора Димівської початкової школи від 07.01.2025 року, ОСОБА_1 добросовісно виконує свої материнські обов`язки. При знаходженні дитини ОСОБА_3 у матері, вчасно і систематично виходить на уроки при дистанційному навчанні. Дитина виконує всі завдання, не пропускає занять. При знаходженні дитини ОСОБА_3 у батька в с. Димівське, дитина частково пропускала заняття та не виконувала домашнє завдання.

Згідно довідок комунального некомерційного підприємства «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» від 25.02.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на диспансерному обліку при психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває і раніше не перебувала. За медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталася.

Згідно медичної довідки від 07.08.2024 року, виданої комунальним некомерційним підприємством «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здорова.

Відповідно до довідки Козелецького ліцею № 1 від 15.07.2024 року № 99, ОСОБА_3 , 2016 року народження, за наявності необхідних документів, буде зарахована до 3-А класу Козелецького ліцею № 1.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного 05.08.2025 року, на підставі заяви ОСОБА_1 , з метою обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку, складається з трьох кімнат, кухні, ванної кімнати. Підведено газо-, водо-, та електропостачання. Кімнати в житловому будинку облаштовані сучасними меблями, в наявності побутова техніка: холодильник, телевізор, газова плита, машинка-автомат для прання, мікрохвильова піч. Санітарний стан в приміщенні задовільний.

Для малолітньої дитини є окрема кімната, де є ліжко, стіл для занять, куточок для ігор. ОСОБА_3 забезпечена продуктами харчування, одягом, взуттям, предметами гігієни, шкільним приладдям.

Висновок: за адресою: АДРЕСА_2 , для проживання, виховання та розвитку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені належні умови.

Відповідно до висновку рекомендації психолога Іванова Ю.І. від 06.06.2025 року, на консультації ОСОБА_3 проявляла себе затиснуто, мало рухалась, в емоційний контакт входила з елементами страху. ОСОБА_3 спокійна, але налякана, існують страхи спілкування з батьком ОСОБА_2 . З боку мами, в основному, складаються відносини у формі «розвитку і захисту» для поточних потреб доньки. Батько і бабуся вибудовують тип виховання через зустрічі і контактування з донькою побудовані на тиску та примусі. Позитивним є те, що ОСОБА_3 проявляє гарну соціалізацію, проявляє інтерес до навчання, малювала та відповідала на питання. Фізичний розвиток відмінний.

Згідно довідки фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 від 06.08.2025 року ОСОБА_3 відвідує заняття у танцювальному центрі «Територія Твого Танцю» з березня 2025 року.

Згідно довідки Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 763 від 08.08.2025 року, ОСОБА_1 є мешканкою АДРЕСА_2 , з наступним складом сім`ї: чоловік - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно довідки, виданої комунальним некомерційним підприємством «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради від 04.08.2025 року № 265, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Козелецькій СА ЗПСМ з 26.02.2024 року. Станом здоров`я дитини батько ОСОБА_2 не цікавиться, на профілактичні огляди та щеплення не з`являється. На огляди та щеплення дитину постійно проводить мати дитини ОСОБА_1 та її теперішній чоловік ОСОБА_8 .

01.07.2025 року, наказом Козелецького ліцею № 1 за № 21, ОСОБА_3 зараховано до складу учнів 4-А класу.

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї № 12 від 11.07.2025 року та висновку оцінки потреб сім`ї від 05.08.2025 року, родина ОСОБА_1 проживає в житловому будинку, де санітарно-гігієнічні умови задовільні. Житлове приміщення та помешкання навколо будинку є безпечними для дитини. Родина ОСОБА_15 здатна задовольнити потреби дитини. ОСОБА_3 забезпечена всім необхідним для навчання та повноцінного розвитку. Дівчинка відвідує заняття у танцювальному центрі «Територія твого танцю», любить малювати. ОСОБА_3 поводить себе згідно віку, доброзичлива, дуже любить свою маму, сестру, бабусю. Дівчинка повідомила, що бажає проживати з мамою.

Згідно з довідкою-характеристикою Козелецької селищної ради № 49 від 11.08.2025 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та має наступний склад сім`ї: ОСОБА_8 (чоловік), ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_14 (мати). Взаємовідносини з членами родини доброзичливі та довірливі. Фактів, підтверджуючих спілкування з особами, що вчиняють кримінальні або адміністративні правопорушення, та наявності шкідливих звичок, не виявлено. З усього часу проживання за вказаною адресою, ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивного боку, дисциплінована, порядна, доброзичлива, ніколи не порушувала громадський порядок і не конфліктувала, скарг на неї не надходило.

Рішенням виконавчого комітету Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 19.08.2025 року № 3439-107/VIII, затверджено висновок про визначення місця проживання дитини, з якого встановлено наступне.

Мати дитини - ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. Згідно із довідкою-характеристикою ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, ввічлива, порядна. Доброзичлива у відносинах з членами родини та сусідами, не порушувала громадський порядок і не конфліктувала. Завжди відгукується на будь-яке прохання сусідів. Скарг від мешканців селища на неї не надходило. Фактів, підтверджуючи спілкування та стосунки з особами, що вчиняють кримінальні або адміністративні правопорушення, наявність шкідливих звичок, відсутні.

За інформацією відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності не притягувалися.

За повідомленням психолога, яка була присутня на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, за зверненням матері дитини вона працювала з малолітньою ОСОБА_3 . В ході бесід з дівчинкою з`ясовано, що ОСОБА_3 - доброзичлива, дружелюбна, щира дівчинка, легко іде на контакт з дорослими. Має добрий загальний розвиток. Мікроклімат в сім`ї ОСОБА_1 має позитивний характер, в родині матері їй комфортно, дівчинка почувається щасливою, захищеною. За повідомленням ОСОБА_3 вона не бажає щоб її забрав тато до себе проживати, щодо зустрічей та спілкування з батьком на даний час налаштована негативно.

Козелецька селищна рада, як орган опіки та піклування визнає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю дитини - ОСОБА_1 , та таким, що відповідає інтересам дитини. Рекомендовано батькам вчиняти свої дії, керуючись інтересами та потребами дитини, враховуючи її вік та психологічний стан, налагодити стосунки між собою для вирішення питань, пов`язаних із спільною дитиною.

Також рішенням Козелецької селищної ради від 13.02.2026 року №3626-118/VIII, затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність усунення перешкод та визначення способу участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , та її вихованні.

Зокрема, визнано за доцільне матері дитини ОСОБА_1 усунути перешкоди та визначити такі способи участі батька дитини ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 та її вихованні:

- за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, з урахуванням бажання дитини та стану її здоров`я встановити перебування дитини за місцем проживання батька: у літній період часу (літні канікули) - терміном до 20 діб, у осінній період часу (осінні канікули) - терміном до 7 діб, без присутності матері;

- необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших зв`язків, що не передбачають беспосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою;

- рекомендувати батьку ОСОБА_2 налагодити позитивні довірливі стосунки із малолітньою донькою ОСОБА_3 ;

- виходячи з найкращих інтересів малолітньої дитини ОСОБА_3 , рекомендувати батькам вчиняти свої дії, керуючись інтересами та потребами дитини, враховуючи її вік та психологічний стан, налагодити стосунки між собою для вирішення питань, пов`язаних із спільною дитиною.

Рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області від 21.08.2025 року № 588, затверджено висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого випливає наступне.

З грудня 2024 року малолітня ОСОБА_3 проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .

Акт обстеження житлово-побутових умов від 01.08.2025 року та висновок оцінки потреб від 14.07.2025 року наданий фахівцем соціальної роботи КУ «ЦНСПНМР» підтверджує відповідність житла батька санітарно-гігієнічним нормам. Батько має окреме житло, для проживання дитини створені належні умови.

В прийнятті рішення по справі орган опіки та піклування Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області покладається на розсуд суду.

Також, рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області від 18.02.2026 року № 43, затверджено висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого випливає наступне.

Згідно витягу протоколу комісії з питань захисту прав дитини Новоодеської міської ради від 13.02.2026 року № 3, мати дитини ОСОБА_1 під час обговорення (через онлайн зв`язок) заперечувала позовні вимоги батька дитини. Повідомила, що не чинить перешкод батьку дитини ОСОБА_2 спілкуватися з ОСОБА_3 , зустрічатися з дівчинкою, брати участь у її вихованні. Малолітня ОСОБА_3 (через онлайн зв`язок) повідомила, що вона не бажає щоб її тато забрав на канікули до себе проживати. Щодо зустрічей та спілкування з батьком на території за місцем фактичного проживання налаштована позитивно. Додатково мати ОСОБА_3 повідомила, що коли дівчинка проживає з матір`ю, тато не проявляє ініціативу у спілкуванні з донькою, не телефонує, не цікавиться її особистим життям та шкільними справами. ОСОБА_3 зазначила, що відчуває тиск та дискомфорт під час особистого спілкування з батьком, тому бажає спілкуватися виключно по телефону. Батько участі в засіданні комісії не брав, на багаторазові дзвінки спеціаліста служби не відповідав.

Виходячи з викладеного члени комісії прийшли до висновку, що спільне проживання ОСОБА_3 з мамою сприяє позитивному формуванню особистості, надає відчуття спокою та покращує емоційний стан дитини. Подальше спілкування та перебування з батьком за місцем його фактичного проживання мають бути лише за бажанням дитини з метою уникнення погіршення емоційного стану дитини та дитячої психологічної травми.

Щодо первісного позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, детально врегульовані Сімейним кодексом України (далі - СК України) та спеціальними законодавчими актами.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ч 1, ч. 2 ст. 161 СК України передбачено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей (ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст. 33 Конституції України.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

За змістом положень статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Статтею 29 Цивільного кодексу України регламентовано, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з ч. 2 статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з висновком про визначення місця проживання дитини, затвердженим рішенням виконавчого комітету Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 19.08.2025 року № 3439-107/VIII, Козелецька селищна рада, як орган опіки та піклування визнала за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю дитини - ОСОБА_1 , що відповідає інтересам дитини. Рекомендовано також батькам вчиняти свої дії, керуючись інтересами та потребами дитини, враховуючи її вік та психологічний стан, налагодити стосунки між собою для вирішення питань, пов`язаних із спільною дитиною.

Подібним за змістом є висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , затверджений рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області від 18.02.2026 року № 43, згідно з яким члени комісії прийшли до висновку, що спільне проживання ОСОБА_3 з мамою сприяє позитивному формуванню особистості, надає відчуття спокою та покращує емоційний стан дитини. Подальше спілкування та перебування з батьком за місцем його фактичного проживання мають бути лише за бажанням дитини з метою уникнення погіршення емоційного стану дитини та дитячої психологічної травми.

Вказані висновки мають рекомендаційний характер та не є обов`язковими для суду (ч. 5, 6 ст. 19 СК України).

Проживання дитини разом із батьками є водночас її правом, а обов`язком батьків є утримання дитини.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі "М.С. проти України" наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.09.2024 року ( справа № 753/16535/22) - аналіз практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

У своїй Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.04.2025 року вказав, що колегія суддів вважає, що в умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється.

Удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив порядок установлення факту самостійного виховання та утримання дитини виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.

Наданими суду доказами доведено, що у зв`язку із окремим проживанням батька від доньки, її вихованням та утриманням займається матір.

Враховуючи всі обставини справи в сукупності, діючи винятково в інтересах дитини, враховуючи її вік, приймаючи до уваги особисті якості матері та батька, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, враховуючи факт окремого проживання батька від колишньої дружини та доньки, та визнання ним первісних позовних вимог, інші обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено термін контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст. 153 СК України).

Відповідно до положень ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами 1, 2 ст. 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останньої, що батьками, як встановлено судом, та на що звернуто увагу органами опіки, не здійснюється. Суд звертає увагу сторін на те, що саме батьки несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з батьком.

Під час розгляду справи встановлено, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо питання виховання дитини. Сторони припинили сімейні стосунки та проживають окремо, дитина проживає разом із матір`ю. Батько не заперечував факту проживання дитини з матір`ю.

Позивач/відповідач за зустрічним зазначила, що не заперечує проти спілкування доньки з батьком, однак просить, при цьому враховувати бажання дитини.

Обґрунтованих доказів того, що матір дитини чинить батькові перешкоди у спілкуванні з дитиною, матеріали справи не містять.

Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. В силу ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» один із батьків з ким дитина не проживає, має право на спілкування та побачення з дитиною, отримання інформації про дитину. Також дитина має право на отримання інформації про можливість побачення та спілкування з батьком та іншими родичами.

Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні (див. пункт 50 постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23)).

Відповідно до вимог чинного законодавства, вирішення питання щодо виховання дитини здійснюється за домовленістю між батьками, органом опіки та піклування або судом.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо участі у вихованні дитини за відсутністю домовленості між собою.

Звертаючись до суду, позивач за зустрічним позовом фактично просить встановити спосіб у вихованні дитини (спілкування та систематичне побачення).

Частиною 2 ст. 159 СК України визначено, що під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Враховуючи зустрічні позовні вимоги, їх часткове визнання матір`ю дитини, та висновки органів опіки та піклування про доцільність встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої доньки, суд вважає доцільним визначити наступні способи участі батька у вихованні дитини:

- за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, з урахуванням бажання дитини та стану її здоров`я встановити перебування дитини за місцем проживання батька: у літній період часу (літні канікули) - терміном до 20 діб безперервно, у осінній період часу (осінні канікули) - терміном до 7 діб безперервно, у зимовий те весняний періоди часу (зимові та весняні канікули) - терміном до 7 діб безперервно, без присутності матері, з правом дострокового повернення до матері за бажанням дитини, та обов`язком батька повернення дитини до місця її постійного проживання;

- необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших зв`язків, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою, з дотриманням розпорядку дня та врахування бажань дитини, відповідно до її віку та рівня розвитку;

- за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, з урахуванням бажання дитини та стану її здоров`я, спілкування за місцем проживання дитини з матір`ю, у вихідні дні, двічі на місяць, тривалістю від двох до чотирьох годин кожна зустріч, у присутності матері або іншої довіреної особи, визначеної ОСОБА_1 ;

- за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, з урахуванням бажання дитини та стану її здоров`я, проведення днів народження дитини, релігійних і державних свят (Різдво, Великдень тощо), у місцях, узгоджених обома батьками.

При цьому, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права у подальшому, змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її найкращим інтересам.

Способом захисту прав може бути пред`явлення позову про зміну способу участі у вихованні дитини, який визначений рішенням суду. Тобто, зокрема, в разі зміни обставин, наприклад, пов`язаних із віком дитини, як мати дитини, так і батько не позбавлені можливості звернутися з позовом про зміну способу участі у вихованні дитини, який визначений рішенням суду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2024 року в справі № 932/665/20 (провадження № 61-7201св24)).

Таким чином, суд з урахуванням всіх обставин справи, інтересів дитини, необхідністю поступового налагодження зв`язку між дитиною та батьком, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає, що визначений судом спосіб участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком у формі встановлення порядку спілкування відповідатиме інтересам дитини, створить умови для виконання батьком, який проживає окремо, обов`язку на виховання дитини та здійснення його права на особисте спілкування із малолітньою донькою, відповідатиме вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання дитини та відповідатиме найкращим інтересам дитини.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 141, 150-161 Сімейного кодексу України, ст. 76, 81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, орган опіки та піклування Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, орган опіки та піклування Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2 спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, з урахуванням бажання дитини та стану її здоров`я встановити перебування дитини за місцем проживання батька: у літній період часу (літні канікули) - терміном до 20 діб безперервно, у осінній період часу (осінні канікули) - терміном до 7 діб безперервно, у зимовий те весняний періоди часу (зимові та весняні канікули) - терміном до 7 діб безперервно, без присутності матері, з правом дострокового повернення до матері за бажанням дитини, та обов`язком батька повернення дитини до місця її постійного проживання;

- необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших зв`язків, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою, з дотриманням розпорядку дня та врахування бажань дитини, відповідно до її віку та рівня розвитку;

- за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, з урахуванням бажання дитини та стану її здоров`я, спілкування за місцем проживання дитини з матір`ю, у вихідні дні, двічі на місяць, тривалістю від двох до чотирьох годин кожна зустріч, у присутності матері або іншої довіреної особи, визначеної ОСОБА_1 ;

- за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, з урахуванням бажання дитини та стану її здоров`я, проведення днів народження дитини, релігійних і державних свят (Різдво, Великдень тощо), у місцях, узгоджених обома батьками.

В задоволені іншої частини зустрічних позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.М. Кічула