Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №489/5762/24 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

29.04.2026

Справа №489/5762/24

Провадження №2/489/147/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Горецькою П.О.,

за участю: представниці позивача – Радченко С.Ю., представника відповідача – Мутьєва Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості

встановив.

Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 2642 грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. Мотивуючи вимоги тим, що 01.04.2009між КП «Миколаївкомунтранс» та відповідачем було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 1043. Відповідачжодного разу не здійснював оплату за надані позивачем послуги з вивезення твердих побутових відходів і згідно з розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 , за період з 01.06.2012 по 31.01.2022 сформувалась заборгованість перед позивачем за фактично надані позивачем та спожиті відповідачем комунальні послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 2642,65 грн. Відповідно до рішення виконкому ММР № 1919 від 24.10.2008, тариф для мешканців приватного сектору за надання послуги з вивезення побутових відходів при ручному завантаженні складав 39,80 грн./куб.м. та щоразу підвищувався і з 01.06.2020 складає 37,02грн. на одного мешканця. З моменту фактичних договірних відносин та станом на день подачі позовної заяви, норма утворення ТПВ з розрахунку на одного споживача, який мешкає в житловому будинку індивідуальної забудови є незмінною та дорівнює 3,6 куб.м. на рік з розрахунку на одного мешканця. Оскільки відповідач проживає в житловому будинку індивідуальної забудови, надання послуги з вивезення побутових відходів за адресою проживання: АДРЕСА_1 , здійснюється спеціальним автотранспортними засобами за безконтейнерною схемою при ручному завантаженні. Станом на дату звернення з позовом, плата за послуги з вивезення побутових відходів, зокрема, для відповідача, починаючи з 01.06.2012 складає 11,94 грн. з розрахунку на одного мешканця та неодноразово переглядався і складає 37,02 грн. Відповідач жодного разу не звертався до позивача з приводу неякісного надання послуг з вивезення побутових відходів, надання їх не в повному обсязі або не надання взагалі. В порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів відповідач жодного разу не здійснював оплату за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача станом на 31.01.2022 утворилася заборгованість.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Відповідно до якого вказує, що рахунки повiдомлення за наданi послуги по вивезення побутових вiдходiв протягом 2014 - 2020 на iм`я ОСОБА_1 не надходили. Позивачем не надано до суду жодних доказів, того, що відповідач на протязі з 2010 по 2020 користувався послушгами, наданими КП №Миколаївкомунтранс». Між сторонами письмовий договір на вивезення побутових відходів ніколи не укладався. Рахунок на оплату послуг слугує для своєчасного інформування споживача про: розмір плати за надану послугу у відповідному розрахунковому періоді, розмір плати за абонентське обслуговування, назву офіційного вебсайту органу місцевого самоврядування та/або вебсайту виконавця, де опубліковано зміст Публічної оферти позивача до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами. Виконавець надсилає повідомлення, документи та інформацію, що передбачені цим договором, на поштову адресу нерухомого майна споживача або іншими засобами зв`язку, зазначеними споживачем, (друге речення пункту 34 Типового індивідуального договору), чого не було зроблено стосовно споживача (суб`єкт господарювання під час проведення перевірки цей факт не заперечував). Отже, вищевикладене свідчить про відсутність факту приєднання споживача до умов Публічного договору (акцептування договору споживачем) - відсутність укладеного Договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами із позивачем. Як наслідок, неукладений Договір не може породжувати для споживача будь-яких юридичних наслідків, в тому числі щодо оплати безпідставно нарахованого (поза межами договірних правовідносин) боргу позивачем.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого просить прийняти рішення по справі з урахуванням обгрунтовань позовних вимог позивача. Зазначає, що протягом спірного періоду, а саме: з червня 2012 року по січень 2022 року КП «Миколаївкомунтранс» було визначено офіційним виконавцем послуги з вивезення побутових відходів з території, зокрема, Інгульського району м. Миколаєва. Позивач критично ставиться до тверджень представника відповідача щодо відсутності письмового договору, оскільки в матеріалах справи наявна копія Договору № 1043 від 01.04.2009 року. Позовну заяву про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 було подано Позивачем 27.06.2024 року, з того часу і до тепер Відповідачем не заявлено жодних зустрічних позовних вимог щодо неукладання договору, його недійсності, надання йому послуг з вивезення побутових відходів іншим Виконавцем послуги, визначеним рішенням Рішення ВК ММР від 13.11.2015 р. №1012, тощо. після відбування покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби ОСОБА_1 16.12.2010 року повернувся до свого фактичного місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 і проживав за цією адресою весь спірний період: з червня 2012 року до січня 2022 року включно, а отже, фактично будучи споживачем комунальної послуги з вивезення твердих побутових відходів, фактично користувався комунальними послугами Позивача з вивезення твердих побутових відходів, які надавались її офіційним виконавцем - КП «Миколаївкомунтранс», який починаючи з 2011 року безперервно здійснює надання послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва, відповідно до адміністративних меж визначених вказаними вище актами органу місцевого самоврядування та дотримуючись Графіку вивезення побутових відходів з території приватного сектору Інгульського району, що здійснюється за безконтейнерною схемою при ручному завантаженні, який погоджений заступником голови адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради та затверджений КП «Миколаївкомунтранс», - вивезення побутових відходів з території житлових будинків індивідуальної забудови (приватний сектор) в тому числі і з території житлового будинку Відповідача, який розташований по вул. Захарія Чепіги, буд. 14 здійснюється щоп`ятниці. Протягом всього спірного періоду (з 01.06.2012 по 31.01.2022 рр.) Відповідач жодного разу не звертався до Позивача з приводу неякісного надання послуг з вивезення побутових відходів, надання їх не в повному обсязі або не ненадання взагалі, а тому послуга вважається наданою Відповідачеві в повному обсязі. Типовий індивідуальний договір, який введено в дію з 01.02.2022 року та на який посилається представник Відповідача у своєму відзиві на позовну заяву, не стосується спірного періоду (з 01.06.2012 по 31.01.2022 року), заявленого позивачем до ОСОБА_1 у позовній заяві, а тому не заслуговує на увагу суду. Твердження представника Відповідача, зазначені ним у відзиві на позовну заяву щодо ненадходження йому рахунків-повідомлення на оплату послуги, не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Рахунки на оплату послуг щомісячно надаються всім споживачам, шляхом їх по адресної розноски працівниками Позивача, як це роблять і інші надавачі комунальних послуг: АТ «Миколаївобленерго», КП ММР «Миколаївводоканал», ТОВ «ГК» НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» тощо. Окремо звертаємо увагу Суду про наявність судового рішення по справі № 489/6012/25 про задоволення позовних вимог Позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу за період з 01.02.2022 по 30.06.2025 рр., яке набрало законної сили та підлягає виконанню. Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, враховуючи що твердження представника Відповідача є голослівними, недоведеними, оскільки не надано документальних підтверджень доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, такі твердження є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Ухвалою суду від 06.08.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05 листопада 2024 ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено.

Ухвалою суду від 31.03.2025, прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено розгляд заяви.

Ухвалою суду від 07.04.2025, скасовано заочне рішення та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 16.06.2025, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення судового розгляду, причини відкладення не вказав, з заяви модна зробити висновок що по вівторкам у день судового засідання в нього крапельниці. До заяви жодних документів які б підтверджували поважність причин неявки та необхідність відкладення судового засідання не надано.

При вирішенні питання щодо можливості слухання справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача, суд керується тим, що інтереси відповідача представляє адвокат, який у судове засідання з`явився, відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Суд зазначає, що в разі позбавлення можливості учасників справи прибути в судове засідання розгляд справи може відбуватися без присутності учасників справи або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, або з використанням власних технічних засобів, за допомогою «Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС», за умови направлення на адресу суду відповідної заяви. Проте, таким правом відповідач не скористався.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи не встановлено.

Також суд бере до уваги, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, явка сторін не визнавалась обов`язковою, сторони скористались правом на подання заяв по суті справи, клопотань тощо та вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача.

У судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача заперечував проти позову, підтримав доводи викладені у відзиві.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.08.2011 № 909 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Миколаєві», КП «Миколаївкомунтранс» було визнано виконавцем послуг по вивезенню побутових відходів.

01.04.2009 року між КП «Миколаївкомунтранс» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг вивезення побутових відходів № 1043.

Пунктом 3 Договору № 1043 від 01.04.2009 визначено, що кількість осіб, яка зареєстрована за адресою відповідачки, а саме: АДРЕСА_1 , складає 1 (одна) особа.

Норми права та мотиви їх застосування.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до статей 67, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 9.8 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, затверджених рішенням Миколаївської міської ради № 12/21 від 19.04.2007, зі змінами та доповненнями, на території міста Миколаєва впроваджено дві схеми збирання та вивезення відходів: контейнерний збір та ручне завантаження.

Відповідач проживає в житловому будинку індивідуальної забудови, тому надання послуги з вивезення побутових відходів за адресою його проживання здійснюється спеціальними автотранспортними засобами за безконтейнерною схемою при ручному завантаженні.

Станом на дату подачі позову, плата за послуги з вивезення побутових відходів, зокрема, для відповідача, починаючи з 01.06.2020 складає 37,02 грн. з розрахунку на одного мешканця.

Протягом дії Договору № 1043 від 01.04.2009, розрахунок щомісячної вартості послуги з вивезення твердих побутових відходів на одного мешканця становив:

- з 01.06.2012 по 04.05.2014 – 3,60 куб. м. /рік (норма утворення побутових відходів на одного мешканця на рік, яка затверджена Рішенням ВК ММР від 25.07.2008 № 1562) х 39,80 грн./куб. м. (тариф, встановлений Рішенням № 1919 від 24.10.2008) / 12 міс. = 11,94 грн. / міс.;

- з 05.05.2014 по 14.04.2015 – 14,87 грн./ міс.;

- з 15.04.2015 по 30.06.2018 – 18,30 грн./міс.;

- з 01.07.2018 по 15.04.2019 – 30,11 грн./міс.;

- з 16.04.2019 по 29.02.2020 – 33,85 грн.;

- з 01.03.2020 по дату подання заяви – 37,02 грн.

Згідно з Графіком вивезення побутових відходів з території приватного сектору Інгульського району, що здійснюється за безконтейнерною схемою при ручному завантаженні, вивезення побутових відходів з території житлових будинків, зокрема, по АДРЕСА_1 , здійснюється щоп`ятниці.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статей 67, 162ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог статей 67 і 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги, у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

З історії фінансового стану послуг абонента за період з 01.06.2012 по 31.01.2022, ОСОБА_1 має заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів, яка у загальному розмірі становить 2642 грн. 85 коп.

Відповідач вказує, що Договір на вивіз твердих побутових відходів з позивачем не укладав, оскільки перебував у місцях позбавлення волі.

Як вбачається з довідки про звільнення серії МИК № 104961, ОСОБА_1 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби виправної колонії № 53 з 16.12.2006 по 16.12.2010, звільнений за закінченням строку покарання і прямує до місця проживання АДРЕСА_1 .

Період нарахування заборгованості починається з 01.06.2012, тобто, коли ОСОБА_1 був звільнений з місць позбавлення волі.

Щодо тверджень відповідача, про те, що Договір на вивіз твердих побутових відходів з позивачем не укладав, слід зазначити наступне.

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004). Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004р.).

Відповідно до частини першої статті 13, пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.11.2017р.,договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.11.2017р. встановлено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі №642/2858/16).

За таких обставин, суд вважає, що твердження відповідача про те, що у нього з позивачем відсутні договірні відносини, а тому відсутні зобов`язання у нього перед КП «Миколаївкомунтранс» у зв`язку з відсутністю договірних відносин є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач жодного разу не здійснював оплату за надані КП «Миколаївкомунтранс» послуги з вивезення твердих побутових відходів, однак згідно із розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 , за період з 01.06.2012 року по 31.01.2022 року сформувалась заборгованість перед позивачем за фактично надані позивачем та спожиті відповідачем комунальні послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 2642,85грн.

Клопотання про застосування строків позовної давності ні позивачем, ні його представником не заявлялось ані при поданні відзиву на позовну заяву, ані під час судового розгляду.

За таких обставин, з ОСОБА_1 на користь КП «Миколаївкомунтранс» підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 2642,85 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс», на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, борг за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 2642грн. 85коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс», на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп..

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс», ЄДРПОУ 32459822, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 199.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено «29» квітня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева