Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №487/1609/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1609/26

Провадження № 3/487/459/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В.,особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві матеріали, що надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 13.02.2026 року близько 13:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи по вул. Озерна, біля буд. 15-В в м. Миколаїв, в порушення правил утримання собак та абз. 1 ч.5 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» вигулював зареєстрованого собаку породи «пібультер`єр» по кличці «Кент» на повідку без намордника, в результаті чого собака кігтями та зубами подряпала куртку ОСОБА_2 .. В результаті чого ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду на суму близько 2500 грн..

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП визнав частково, вказавши, що дійсно під час вигулу, собака була без намордника.

Разом з тим зазначив, що у зазначені в протоколі дату та час, у зазначеному місці між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт, який переріс у бійку. В ході якої ОСОБА_2 спричинив йому легкі тілксні ушкодження. Зазначив, що вказані обставин встановлені ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 04.03.2026 року у справі №487/1526/26, постановленгою за результатати розгляду кримінального провадження №1202515303000031, у якому він є потерпілим.

Наголосив на тому, що собаку тримав на повідці, однак, агресивні дії ОСОБА_2 призвели до того, що собака, захищаючи його, подряпала куртку потерпілого.

ОСОБА_2 до судового засідання призначеного на 28.04.2026 року не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Про дату час та місце його проведення був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у матеріалах справи.

Поштовий конверт з повісткою було повернуто до суду з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою»

Заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 3 ст.154 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак), якщо це спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, є суспільні відносини у сфері ветеринарної безпеки та охорони здоров`я населення.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну (матеріальний склад).

Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є: наявний причинний зв`язок між порушенням правил тримання собак і котів та настанням наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст.9 Закону України «Про захист тварин віджорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.

Так, на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до Протоколу серії ВАД №874641 від 26.02.2026 року долучено наступні матеріали:

письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.02.2026 року, який зазначав, що 13.02.2026 року о 13-30 год, біля будинку 15-В у м.Миколаєві, ОСОБА_1 вигулював свою собаку породи «стаффоршидський тер`єр» на повідку, без намордника. Коли він ішов повз, собака стала гавкати. На його зауваження ОСОБА_1 спровокував конфлікт, при цьому, собака намагалася вкусити його за руку та пошкодила курту, тим самим йому було завдано матеріальну шкоду у розмірі 2500 грн.

фото таблиця, на якій зображено верхній одяг, а саме куртка, на вказаній світлині пошкодження куртки не візуалізуються.

Так майнова шкода – це всі витрати і збитки, що виникли у майні потерпілого внаслідок настання певної події. Майнова шкода може проявлятися у двох формах: збитки, яких зазнала потерпіла сторона (damnum emergens), і втрата вигоди, яку вона могла б отримати, якби шкоди не було завдано (lucrum cessans). Таким чином, майнова шкода може полягати у знищенні або повній втраті певних майнових активів.

При встановленні факту спричинення майнової шкоди, обов`язковому встановленню підлягає її розмір.

Надаючи оцінку вказаним дослідженим доказом, суд приходить до висновку, що наявними у них відомостями не підтверджено, що в наслідок порушення ОСОБА_1 правил вигулу собак, а саме вигулу без намордника собаки по кличці «Кент» , ОСОБА_2 було завдано майнову шкоду.

Так при допиті у судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що під час їх з ОСОБА_2 конфлікт, собака залишила подряпини на куртці останнього.

Разом з цим, матеріали справи не містять протоколу, складеного за результатами огляду куртки ОСОБА_2 , яким би були зафіксовані характер, вид та кількість пошкоджень. Та на підставі дослідження якого, можна було б зробити висновок, що вказані пошкодження куртки були спричинені саме діями собаки у вказані у протоколі дату, час та місці. Та спростувати об`єктивні сумніви, що пошкодження куртки могли утворитися внаслідок дій самого ОСОБА_1 , безпосередньо під час їх конфлікту з ОСОБА_2 .

Пояснення ОСОБА_2 , які були надані працівнику поліції, суд оцінює критично, враховуючи, що між ним та ОСОБА_1 13.02.2026 року о 13-30 год. на місці інкримінованого адміністративного правопорушення, склалися неприязні стосунки, які переросли у бійку, наслідком чого було звернення ОСОБА_1 до правоохоронни органів за фактом спричинення йому легких тілесних ушкоджень (кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025153030000031 від 14.02.2026).

До судового засідання ОСОБА_2 не з`явився, з урахуванням чого суд був позбавлений можливості безпосередньо заслухати його пояснененя.

Крім того, матеріали справи не містять доказів розміру майнової шкоди, який у протоколі визначений у сумі 2500 грн.

З урахуванням встановлених обставин, дослідженими доказами не доведено «поза розумним сумнівом» що саме діями собаки належної ОСОБА_1 у вказані в протоколі дату, час та місці було спричинено шкоду майну ОСОБА_2 , а отже, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 3 ст.154 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 245,247,256,268,277,278,280,283 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.О.Притуляк