Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №180/2620/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5507/26 Справа № 180/2620/25 Суддя у 1-й інстанції - Тананайська Ю.А. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.

за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026року про закриття провадження у справі, головуючий у суді першої інстанції Тананайська Ю.А.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У грудні 2025року ОСОБА_1 подав в суд позов проти Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – АТ «Марганецький ГЗК») з вимогою про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я в розмірі 200 000,00грн.

Існування таких вимог позивач обґрунтовував тим, що він працював в АТ «Марганецький ГЗК» та за час роботи на даному підприємстві 21 квітня 1997року з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав тілесні ушкодження, що підтверджується актом № 9/2 від 24 квітня 1997року про нещасний випадок.

Згідно довідок Міжрайонної профпатологічної МСЕК до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 735116 від 18 жовтня 2017року; про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 018482 від 18 жовтня 2017року, йому повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності, а також 50 % втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву. Рекомендовано медикаментозне та санаторно-курортне лікування.

Позивач зазначав, що внаслідок отриманої виробничої травми, що супроводжується значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес та депресію.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026року провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що є рішення суду яке ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2005року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2006року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Марганецький ГЗК», Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок виробничої травми.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

11 березня 2026року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026року.

В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про зміну ухвали суду та просив про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 200 000,00грн.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином предмет позову, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України відсутні.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

16 березня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Марганецького міського суду Дніпропетровської області цивільну справу; та 23 березня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2026року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026року.

20 квітня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 16?? год 28 квітня 2026року.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

Позивач ОСОБА_1 працював в АТ «Марганецький ГЗК» та за час роботи на даному підприємстві 21 квітня 1997року з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав тілесні ушкодження, що підтверджується актом № 9/2 від 24 квітня 1997року про нещасний випадок /а.с.13-16/.

Згідно довідок Міжрайонної профпатологічної МСЕК до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 735116 від 18 жовтня 2017року; про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 018482 від 18 жовтня 2017року, йому повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності, а також 50 % втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву. Рекомендовано медикаментозне та санаторно-курортне лікування /а.с.10, 11/.

Згідно архівної справи ОСОБА_1 у серпні 2005року звертався з позовом до ВАТ «Марганецький ГЗК», Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком, який стався у 1997році. Первинний висновок МСЕК 21 січня 1998року.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2005року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2006року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Марганецький ГЗК», Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я /а.с.62-63, 64-66/.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, наявне судове рішення, яке набрало законної сили за тими самими вимогами, з чого суд виснував, що провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково так як судом першої інстанції при постановленні ухвали порушені норми процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950року закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У статті 255 ЦПК України визначені підстави для закриття провадження у справі.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021року у справі № 668/13646/15, закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З аналізу змісту вказаної норми випливає, що однією з підстав для закриття провадження у справі є тотожність заявлених вимог, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет.

Необхідність застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів між тими самими сторонами, а також властивістю судового рішення, що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Спори вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет. Нетотожність хоча б одного з цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Звертаючись у грудні 2025року до суду з даним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував його тим, що згідно довідок МСЕК серії 12 ААА № 735116 від 18 жовтня 2017року та серії 12 ААА № 018482 від 18 жовтня 2017року йому повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності, а також 50 % втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву, внаслідок чого йому завданаморальна шкода.

У справі, по якій 01 листопада 2005року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2006року залишено без змін, ОСОБА_1 обґрунтував позов тим, що згідно висновку МСЕК від 21 січня 1998року він втратив 20 % працездатності внаслідок отриманої 21 квітня 1997року виробничої травми.

Таким чином, підстави позовів у вказаних справах не є тотожними.

За таких умов, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки 01 листопада 2005рокуМарганецький міськийсуд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то звернення ОСОБА_1 є повторним і для закриття провадження у ній слід застосувати саме пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Наявність рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2005року, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2006року залишено без змін, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Марганецький ГЗК», Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, не могла бути підставою для закриття провадження за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Отже, постановлена судом першої інстанції ухвала про закриття провадження у справі не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а отже право позивача на доступ до правосуддя, проголошене статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції, було порушено.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За викладених обставин, ухвала Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026рокупро закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026року про закриття провадження у справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 квітня 2026року.

Судді: