Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 27 квітня 2026 р.
Справа: №644/2168/26
Суддя: Паляничко Д. Г.
Справа № 644/2168/26
Провадження № 3/644/1242/26
ПОСТАНОВА
про закриття провадження у справі
про притягнення до адміністративної відповідальності
28 квітня 2026 р. м.Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді Паляничко Д.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання – Книшенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Індустріального районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , солдат, такелажник 2 евакуаційного відділення 3 евакуаційного взводу евакуаційної роти в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: тимчасове розташування в/ч НОМЕР_1 ,
за скоєння військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
27 квітня 2026 року на адресу Індустріального районного суду м. Харкова з ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов супровідний лист з адміністративним матеріалом за вих. № 2275/ппс від 14.04.2026 про врахування змін в протоколі про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП України, стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (надалі за текстом – в/ч НОМЕР_1 ) солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі за текстом – ОСОБА_1 ) (а.с. 10).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.04.2026 справа № 644/2168/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 12).
У судове засідання солдат ОСОБА_1 не прибув, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с. 13).
За приписами ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
Відтак, суд, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 277 та 38 КУпАП.
Вивчивши справу про військове адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, а також зміни до протоколу, суд установив.
04 березня 2026 року на адресу Індустріального районного суду м. Харкова з ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов адміністративний матеріал за вих. № 1157/ППС від 19.02.2026 про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП України, стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (надалі за текстом – в/ч НОМЕР_1 ) солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі за текстом – ОСОБА_1 ) (а.с. 7).
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями в автоматичному режимі від 04.03.2026 справа № 644/2168/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 9).
Зі змісту протоколу ДНХ/0832 про військове адміністративне правопорушення від 19.02.2026 вбачається, що відповідно до доповіді командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 про факт повернення до місця служби без зброї військовослужбовцем призваним за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 , в якій вказано, що солдат ОСОБА_1 такелажник 2 евакуаційного відділення 3 евакуаційного взводу евакуаційної роти в/ч НОМЕР_1 , який 01.02.2026 самовільно залишив місце служби, 02.02.2026 самостійно повернувся до розташування в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , тобто солдат ОСОБА_1 з 01.02.2026 по 02.02.2026 був відсутній у тимчасовому розташуванні частини та проводив час на власний розсуд, у зв`язку з чим вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Розглянувши справу про військове адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 04.03.2026 матеріали адміністративної справи за протоколом ДНХ/0832 про військове адміністративне правопорушення від 19.02.2026, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. 1157/ППС про притягнення до військової адміністративної відповідальності солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за скоєння військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, повернуто на доопрацювання для належного оформлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-9).
Суд бере до уваги, що матеріали, які надійшли до суду після направлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 на доопрацювання для належного оформлення не містять виправлення зазначених недоліків, зокрема: не надано належних та допустимих доказів наявності повноважень офіцера відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана ОСОБА_3 на складання відповідних протоколів про військові адміністративні правопорушення; не зазначено дійсну адресу вчинення адміністративного правопорушення, зокрема самовільне залишення місця служби ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо підсудності зазначеної справи, оскільки за приписами ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Заразом, протокол про адміністративне правопорушення ДНХ/0832 складений стосовно солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з порушенням вимог 3 ч. 1 р. ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення затвердженій наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329.
Суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ/0832 про військове адміністративне правопорушення від 19.02.2026 вбачається, що солдат ОСОБА_1 з 01.02.2026 по 02.02.2026 був відсутній у тимчасовому розташуванні частини та проводив час на власний розсуд, у зв`язку з чим вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Самовільним залишенням частини або місця служби вважається таке, що вчинене без дозволу начальника (командира), який згідно з законодавством уповноважений такий дозвіл надати. Нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу - це його нез`явлення на службу в строк, указаний у відповідному документі. Поважними причинами затримки військовослужбовця може бути визнана, наприклад, хвороба, що перешкоджає пересуванню, смерть або тяжка хвороба членів його сім`ї, стихійне лихо чи інші надзвичайні обставини, які підтверджені відповідними документами.
Під місцем служби, якщо воно не збігається з розташуванням частини, розуміється будь-яке місце, де військовослужбовець повинен у перебіг певного часу виконувати військові обов`язки або знаходитися за наказом чи дозволом начальника. Це може бути полігон, табір, військовий ешелон, корабельне приміщення, док, судноремонтний завод, гауптвахта, шпиталь чи лікарня, лазня, місце виконання господарських робіт чи проведення навчальних занять, як вони визначені відповідним командиром (начальником), маршрут пересування і місце знаходження у відрядженні, вказані у приписі, тощо.
Початковим моментом самовільного залишення є день, коли військовослужбовець самовільно покинув розташування військової частини чи місце служби, а початковим моментом нез`явлення вчасно на службу наступний день після дня, в який випливли встановлені строки з`явлення.
Інкриміноване правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності має бути конкретним, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
В порушення вимог статті 256 КУпАП, зазначена у протоколі про військове адміністративне правопорушення суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП щодо солдата ОСОБА_1 , є неконкретною, неповною та не відповідає диспозиції вищевказаної норми ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
За нормою статті 172-11 КУпАП суб`єкт правопорушення є спеціальним, тобто в протоколі обов`язково повинні бути відображені ознаки спеціального суб`єкту з посиланням на відповідні докази, які додаються до протоколу. Отже суд бере до уваги, наданий витяг з наказу в/ч НОМЕР_1 № 1 від 01.01.2026 про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду такелажника 2 евакуаційного відділення 3 евакуаційного взводу евакуаційної роти в/ч НОМЕР_1 , який 31.12.2025 справи та посаду діловода служби паливно-мастильних матеріалів тилу здав, 01.01.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 10).
Заразом, у протоколі не відображені складові частини адміністративного правопорушення об`єктивної сторони: протокол повинен містити відомості, де, коли, при яких обставинах військовослужбовець порушив свої обов`язки, в чому вони полягають та до яких висновків дійшла уповноважена особа, яка проводила службове розслідування (у разі його призначення). Обмеження посиланням в протоколі про те, що було виявлено відсутність на військовій службі солдата ОСОБА_1 , без конкретизації його проступку та місця перебування, не може містити складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП. Із інкримінованого правопорушення не слідує, що солдат ОСОБА_1 самовільно покинув розташування військової частини чи місце служби, з якого та по який час він повинен був перебувати у місці служби і де саме. Окрім того протокол не містить посилання на причину відсутності ОСОБА_1 в місці тимчасового розташування військової частини. Отже, суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст .172-11 КУпАП.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суб`єктивна сторона, правопорушення, передбаченого ст. 172-11 КУпАП характеризується прямим умислом з метою тимчасового ухилення від служби.
У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП не доведено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на відсутність у справі достатніх правових підстав для притягнення солдата ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, керуючись ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі № 644/2168/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за скоєння військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП України, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя Д.Г. Паляничко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua