Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №404/5970/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/5970/24

Номер провадження 2/404/1646/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

за участю секретаря – Кірової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інтересах якого діє адвокат Паіцика О.В. (місце знаходження: вул. В. Чміленка, 72/6, м. Кропивницький, 25006) до Державної казначейської служби України (місце знаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ 01014), Кіровоградської обласної прокуратури (адреса місцезнаходження: проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006), ГУНП в Кіровоградській області (адреса місцезнаходження: вул. В.Чміленко, 41, м. Кропивницький, 25006), про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з рахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Кіровоградської обласної прокуратури, ГУНП в Кіровоградській області, про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з рахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду моральної шкоди.

У обґрунтування позову зазначав, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року по кримінальній справі № 404/6810/20 ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України визнано невинуватим та виправдано, у зв`язку з не доведенням, що в його діяннях є склади цих кримінальних правопорушень.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 квітня 2024 року ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Вказано, що 12 серпня 2019 року слідчим в ОВС ВР слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120000000205 за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України відносно позивача, ОСОБА_1 .

29 вересня 2020 року слідчим в ОВС ВР слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202010000000325 за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України відносно позивача, ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови про об`єднання кримінальних проваджень прийнято рішення про об`єднання кримінального провадження №12019120000000205 від 12 серпня 2019 року та кримінального провадження №1202010000000325 від 29 вересня 2020 року. Присвоєно об`єднаному кримінальному провадженню №12019120000000205 від 12 серпня 2019 р.

Так, 30 вересня 2020 року позивачу вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

07 жовтня 2020 року постановою про перекваліфікацію змінено кваліфікацію кримінальних правопорушень з ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України на ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

07 жовтня 2020 року, у зв`язку із зміною правової кваліфікації дій позивача, з більш тяжкого злочину на менш тяжкий, йому повторно вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

29 жовтня 2020 року виконувачем обов`язків заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Кіровоградської обласної прокуратури затверджено обвинувальний акт відносно позивача, ОСОБА_1 , по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Вважає, що дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури відносно нього були незаконними, оскільки вина позивача у жодному з вказаних кримінальних правопорушень не доведена судом, тобто кримінальне переслідування було незаконним.

Крім того, з 13 жовтня 2020 року відносно нього безпідставно був обраний запобіжний захід. У подальшому, вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України визнано невинуватим та виправдано, у зв`язку з не доведенням, що в його діяннях є склади цих кримінальних правопорушень прокурором у кримінальному провадженні №12019120000000205 від 12 серпня 2019 прокурором процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Кіровоградської обласної прокуратури подано апеляційну скаргу на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.191 ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської обласної прокуратури залишено без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 стосовно ОСОБА_1 без змін. Прокурором у кримінальному провадженні №12019120000000205 від 12 серпня 2019 прокурором процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Кіровоградської обласної прокуратури подано касаційну скаргу на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.191 ч.1 ст.366 КК України.

Постановою Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 квітня 2024 року ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Перебування позивача під кримінальним переслідуванням протягом 42 місяців, судових засіданнях у справі, своїми незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) держава Україна в особі органу дізнання і досудового слідства та прокуратури завдала позивачу значної моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності, яку він оцінює в розмірі 1 000 000 грн.

ОСОБА_1 завдано незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду моральну шкоди у розмірі 1 000 000 грн.

ОСОБА_1 вважає, що дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури відносно нього були незаконними, оскільки вина позивача у жодному з вказаних кримінальних правопорушень не доведена судом, тобто кримінальне переслідування було незаконним.

Крім того, ОСОБА_1 , перебував під кримінальним переслідуванням протягом 42 місяців, а також відносно нього було безпідставно обрано запобіжний захід.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка полягала у тому, що він перебуваючи протягом 42 місяців під кримінальним переслідуванням, як особи невинуватої, з`явилося відчуття тривоги, хвилювання, безсоння.

ОСОБА_1 тривалий час залишався у стані невизначеності щодо своєї долі.

Також у позивача зірвалися його життєві плати, відбулося погіршення стосунків з оточуючими людьми, він упевнився у безкарності посадових осіб, що підірвало авторитет органів держаної влади.

Окрім того, ОСОБА_1 фактично залишився без роботи, без можливостей нормального існування не лише для себе, а і своєї родини, дружини та двох неповнолітніх дітей, має неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яких також негативно відобразилися неправомірні дії органів досудового розслідування, позбавивши їх можливості нормального існування та гармонійного розвитку.

У зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності позивач був позбавлений можливості приймати участь у тендерах на будівництво.

Наслідком безпідставного перебування протягом 42 місяців під кримінальним переслідуванням стало значне погіршення стану здоров`я.

Так, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №13621 від 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 перебував з 09 жовтня 2023 року по 25 жовтня 2023 року на стаціонарному лікуванні у гематологічному відділенні з постановленим діагнозом: волосатоклітинна лейкемія ст. 4, гепатоспленомегалія. Постцитостатична лейкопенія ст.4. початкова та постцитостатична тромбоцитопенія ст.2 без клінічних проявів. Вторинний імунодефіцит.

Окрім того, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №15184 від 17 листопада 2023 року ОСОБА_1 перебував з 08 листопада 2023 року по 17 листопада 2023 року на стаціонарному лікуванні у гематологічному відділенні з постановленим діагнозом: волосатоклітинна лейкемія ст. 4, стан після курсу хт. Вторинний імунодефіцитний синдром. Цукровий діабет тип 2, декомпенсація. Міопія. Середнього ступеню. Фарингомікоз слизової порожнини рота, хронічний геморой 2-3 ст. хронічний калькульозний простатит.

Наслідком безпідставного перебування протягом 42 місяців під кримінальним переслідуванням стало обмеження ПП «СІТІ БУД ПЛЮС» в реалізації та здійсненні підприємницької діяльності, порушення нормального провадження господарської діяльності ПП «СІТІ БУД ПЛЮС», що відобразилось на прибутку підприємства, ділової репутації, рівні довіри партнерів.

Наслідком застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу стало позбавлення його можливості реалізовувати свої звички і бажання. Довготривале перебування позивача під страхом кримінальної відповідальності за злочини, які він не вчиняв порушило його нормальні стосунки з оточуючими людьми, очорнило та принизило в очах всіх близьких людей, та викликало недовіру в родичів. Час незаконного перебування під визначеним запобіжним заходом, тривала напруга, призвела до появи негативних змін у стані здоров`я зокрема, піднявся тиск, почало турбувати безсоння, головні болі, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, замикання в собі, фіксованість на негативних переживаннях, невпевненість у собі.

У зв`язку з порушенням проти нього кримінальної справи, останній зазнав негативного впливу та був змушений пристосовуватися до несприятливих умов.

Крім того, факт незаконного притягнення до кримінальної відповідальності відобразився на взаємовідносинах з близькими, родичами, колегами, що принизило її честь, гідність та ділову репутацію. Протягом всього часу перебування під слідством та судом (42 місяців) він був позбавлений звичайного людського спокою, душевної врівноваженості, перебував у постійному напруженні, в пригніченому і приниженому стані, постійно очікуючи або виклику слідчого, або перебуваючи у стані очікування чергового судового засідання. За таких обставин, з врахуванням грубих порушень норм кримінального процесуального та кримінального права, кількості прийнятих незаконних рішень та проведених процесуальних дій у порушеній щодо нього кримінальній справі, а в подальшому і кримінальному провадженні оцінює розмір спричиненої йому моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 липня 2024 року судді Павелко І.Л. відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

06 серпня 2024 року до суду від представника Кіровоградської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що позивач перебував під слідством та судом з 30 вересня 2020 року (повідомлення про підозру) по 06 квітня 2023 року (день набрання законної сили вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року), всього 30 місяців 7 днів.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2024 року – 8000 грн.

Строк перебування ОСОБА_1 під слідством і судом складає 30 місяців 7 днів, гарантований законом мінімальний розмір моральної шкоди у цьому випадку має складати 241866,66 грн. (8000 грн. х 30 місяців та 7 днів).

Рази з тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про реальний факт заподіяння моральної шкоди з чітким підтвердженням існування всіх її елементів.

Більше того, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження протиправності поведінки органів прокуратури під час його затримання, здійснення інших процесуальних дій, які б обмежували права позивача тощо.

Крім того, позивач вказує, що у зв`язку із кримінальним переслідуванням обмежено його право на здійснення підприємницької діяльності, що відобразилось на прибутку підприємства ПП «СІТІ БУД ПЛЮС», діловій репутації та рівні довіри партнерів, однак належними доказами вказані обставини не підтверджено.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що наслідком застосування до нього запобіжного заходу протягом 42 місяців позбавило його можливості реалізувати свої звички і бажання. Між іншим, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 жовтня 2020 року відносно позивача застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Дату закінчення дії ухвали визначено 30 листопада 2020.

Доводи позивача щодо стягнення моральної шкоди у більшому розмірі, ніж встановлено статтею 13 Закону, ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами.

14 серпня 2024 року до суду від представника Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що казначейство, яке за ініціативою позивача залучено до справи в якості відповідача, згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту обставин, викладених у позові, спір у справі виник через незаконні, на думку позивача, процесуальні дії та рішення працівників правоохоронних органів. З огляду на вищевказане, органами, діями яких, на думку позивача, завдано йому моральної шкоди, є правоохоронні органи.

Вказано, що казначейство є неналежним відповідачем у справі, оскільки підставою позову є стверджувані порушення прав позивача з боку правоохоронних органів. Належним відповідачем у справі є Держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади.

Відшкодування коди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, здійснюється шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України. Позовні вимог у даній справі у частині встановлення порядку та способу виконання судового рішення, суперечать діючому законодавству та судовій практиці.

Позивач вказує про необхідність стягнення на його користь 1 млн. грн. моральної шкоди за 30 місяців та 7 днів перебування під кримінальним переслідуванням, водночас ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 01. квітня 2024 – 8 000 грн.

Позивач, при визначенні періоду перебування його під слідством та судом, не врахував, що особа вважається такою, що перебуває під слідством чи судом з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення до набрання законної сили виправдувального вироку суду.

У даному випадку останнім днем є день набрання законної сили виправдувального вироку, а саме в його випадку це день винесення ухвали апеляційного суду 06 квітня 2023 року, якою залишено без змін вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року.

Утім, зазначена сума моральної шкоди, яка на думку позивача, має бути стягнена на його користь, не відповідає вказаним принципам поміркованості та розумності. Є незрозумілим, з яких міркувань виходив позивач, оцінюючи моральну шкоду, оскільки не зазначено жодного доказу, котрий це підтвердив. Розмір відшкодування моральної шкоди не є адекватним завданій шкоді, не випливає з обставин справи та не підтверджується доказами, а вказана сума шкоди необґрунтованою.

15 серпня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ГУНП в Кіровоградській області. Вказано, що відповідачами у даній справі, визначено Державну казначейську службу України, Кіровоградську обласну прокуратуру та Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Позовна заява ОСОБА_1 , вимог щодо ГУНП в Кіровоградської області не містить, незрозуміло з чого ж виходив позивач, зазначаючи даного відповідача. Суб`єктом відповідальності, в позові зазначено лише державу, в особі Державної казначейської служби України, а не конкретний судово-слідчий орган, що заподіяв шкоду. Тому, ГУНП в Кіровоградській області, є неналежним відповідачем у цій справі. Крім того, відповідно до норм, якими керується позивач, шкода відшкодовується державою, незалежно від вини посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду.

У зв`язку з відсутністю законодавчо сформованих критеріїв визначення розміру моральної шкоди, слід застосовувати нижню межу такого розміру. Отже, сума моральної шкоди визначена позивачем у розмірі 1 000 000 грн є завищеною, не відповідає тим негативним наслідкам які описує позивач і розумності задоволення його потреб.

Позивач не надав достатніх доказів на підтвердження моральних страждань, не навів достатніх доводів і підстав, з яких виходив визначаючи заявлений до відшкодування розмір шкоди та не довів причинний зв`язок між діями досудового слідства, суду, прокуратури та негативними наслідками які настали.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 січня 2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Фортечного районного суду міста Кропивницького від 07 травня 2025 року №457 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи», рішенням Вищої ради правосуддя від 06 травня 2025 року суддю ОСОБА_4 звільнено з посади судді Фортечного районного суду міста Кропивницького у зв`язку з поданням заяви про відставку. Призначено повторний автоматизований розподіл справи №404/5970/24, номер провадження 2/404/1646/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2025 року визначено суддю Фортечного районного суду міста Кропивницького Варакіну Н.Б. для розгляду справи.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 14 липня 2025 року суддею Варакіною Н.Б. відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача, адвокат Паіцика О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник Кіровоградської обласної прокуратури у судовому засідання вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.

Представник ГУНП в Кіровоградській області представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 серпня 2019 року слідчим в ОВС ВР слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120000000205 за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України відносно позивача, ОСОБА_1 .

29 вересня 2020 року слідчим в ОВС ВР слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202010000000325 за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України відносно позивача, ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови про об`єднання кримінальних проваджень прийнято рішення про об`єднання кримінального провадження №12019120000000205 від 12 серпня 2019 року та кримінального провадження №1202010000000325 від 29 вересня 2020 року. Присвоєно об`єднаному кримінальному провадженню №12019120000000205 від 12 серпня 2019 року.

30 вересня 2020 року позивачу вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

07 жовтня 2020 року постановою про перекваліфікацію змінено кваліфікацію кримінальних правопорушень з ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України на ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

07 жовтня 2020 року, у зв`язку із зміною правової кваліфікації дій позивача, з більш тяжкого злочину на менш тяжкий, йому повторно вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

29 жовтня 2020 року виконувачем обов`язків заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Кіровоградської обласної прокуратури затверджено обвинувальний акт відносно позивача, ОСОБА_1 , по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року по кримінальній справі № 404/6810/20 ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України визнано невинуватим та виправдано, у зв`язку з не доведенням, що в його діяннях є склади цих кримінальних правопорушень.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 квітня 2024 року ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173,1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен надати докази разом із позовною заявою.

Докази повинні бути належними, допустими та достовірними, що регламентує ст. 77, 78, 79 ЦПК України, тобто докази повинні містити інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 1, 5 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994 № 266/94-ВР підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання та досудового слідства, прокуратури і суду» громадянину відшкодовуються моральна шкода.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір моральної шкоди, визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством, однак провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Аналогічна правова позиція Верховного суду України викладена у його постанові від 02.12.2015 по справі № 6-2203цс15.

Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування (ПВСУ від 02.12.2015 року, у справі №6-2203цс15).

Позивач перебував під слідством та судом у період з 30 вересня 2020 року по 06 квітня 2023 року, всього - 30 місяців 7 днів.

Межі відшкодування моральної шкоди під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством і судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на день відшкодування. Дана позиція відображена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.09.2017 по справі № 500/2296/14-ц та постанові Верховного Суду від 04.12.2019 по справі № 468/901/17-ц.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2026 рік установлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у місячному розмірі: з 1 січня поточного року - 8647 гривень.

Отже, сума моральної шкоди становить 268 057 грн.

Відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Такими органами у цій справі є відповідачі. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16).

Згідно з Положенням про Державне казначейство, затвердженим постановою КМУ від 21.12.2005 року № 1232 Державне казначейство України є юридичною особою.

Відповідно до ст. 176 ЦК України юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов`язаннями держави.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Проте Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.

Відповідно до п. 8 ст.7, пунктів 1,2 ст.23 Бюджетного Кодексу - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом України «Про державний бюджет України».

Отже, відшкодування громадянинові шкоди у випадках, передбачених ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», провадиться за рахунок коштів державного бюджету, тобто грошові суми відшкодовуються за рахунок Державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що необхідно стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача суми 268 057 грн. моральної шкоди.

На підставі ст. 1176,1167 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» керуючись ст. 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інтересах якого діє адвокат Паіцика О.В. (місце знаходження: вул. В. Чміленка, 72/6, м. Кропивницький, 25006) до Державної казначейської служби України (місце знаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ 01014), Кіровоградської обласної прокуратури (адреса місцезнаходження: проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006), ГУНП в Кіровоградській області (адреса місцезнаходження: вул. В.Чміленко, 41, м. Кропивницький, 25006), про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з рахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок коштів державного бюджету України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна,6, ЄДРПОУ 37567646) шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 268 057 грн моральної шкоди.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 28.04.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна