Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №343/21/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 28 квітня 2026 р.

Справа: №343/21/26

Суддя: Андрусів І. М.

Справа №: 343/21/26

Провадження №: 2/343/266/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 343/21/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,

за участю: представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Живуна В.І. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом (а.с. 1-7), до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути із відповідача на його користь 450 856,27 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 17.08.2024 о 23.27 год., в м. Долина, на просп. Незалежності Калуського району Івано – Франківської області, сталась ДТП, внаслідок якої, транспортному засобу під його керуванням – «Mercedes – Benz S500», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було заподіяно матеріальну шкоду відповідачем ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «BMW 523I», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Цивільно – правова відповідальність останнього не була застрахована. Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження від 09.09.2024, йому відповідачем було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 450 856,27 грн., яка на даний час ним не відшкодована.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Живун В.І. подав відзив (а.с. 124-126), в якому зазначив про часткове визнання позову. Заперечення проти позову обґрунтував тим, що відповідачем ОСОБА_2 було частково відшкодовано позивачу ОСОБА_1 заподіяну шкоду в розмірі 99 378,63 грн., а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути 351 477,64 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. 21.04.2026 через канцелярію суду подав заяву (а.с. 149), в якій просить розгляд справи проводити без його участі. Зазначив, що просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 351 477,64 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Живун В.І. у судовому засіданні просив позов задовольнити частково, пославшись на обставини викладені ним у відзиві.

ІІ. Заяви та клопотання сторін та їх представників, процесуальні дії у справі:

20 січня 2026 року ухвалами суду відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання та забезпечено позов, шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на відкритих на його ім`я рахунках у фінансових установах та/або банках, в межах суми позову (ухвала суду про забезпечення позову постановою Івано – Франківського апеляційного суду від 23.03.2026 залишена без змін).

Позивач ОСОБА_1 03.02.2026 повторно подав заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою суду від 04.02.2026 відмовлено (постановою Івано – Франківського апеляційного суду від 06.04.2026 залишена без змін).

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Живун В.І. 25.02.2026 подав заяву про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 25.02.2026 задоволена, а 02.03.2026 подав відзив.

Позивач ОСОБА_1 21.04.2026 через канцелярію суду подав заяву по розгляд справи без його участі.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що 17.08.2024, о 23.27 год., в м. Долина, на просп. Незалежності Калуського району Івано – Франківської області, сталася дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої, транспортному засобу «Mercedes – Benz S500», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 , була завдана матеріальна шкода відповідачем ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «BMW 523I», реєстраційний номер НОМЕР_2 , цивільно – правова відповідальність якого не була застрахована, у розмірі 450 856,27 грн.

Вказані обставини підтверджуються копіями: постанови Долинського районного суду Івано – Франківської області від 29.11.2024, яка набрала законної сили 31.12.2024, справа №343/1882/24, якою відповідача, зокрема, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 12-14); звіту про оцінку №155/24 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 09.09.2024 (а.с. 28-37).

Відповідачем ОСОБА_2 було частково відшкодовано позивачу ОСОБА_1 заподіяну ним матеріальну шкоду у розмірі 99 378,63 грн.

Вказані вище обставини визнаються сторонами і у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому ці обставини у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із заподіянням позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди відповідачем ОСОБА_2 , завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.

ІV. Оцінка суду:

суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, долучені на обґрунтування позову, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, що містяться у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Проте, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Так, суд встановив, що між транспортними засобами, якими керували сторони, трапилася ДТП, винуватцем якої є відповідач ОСОБА_2 .

Оскільки транспортний засіб відповідача на момент ДТП не був забезпеченим, ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, останній є належним відповідачем у даній справі.

Також суд встановив, що розмір заподіяної відповідачем матеріальної шкоди позивачу у вигляді пошкодження керованого останнім транспортного засобу становить 450 856,27 грн., з яких 99 378,63 грн вже відшкодовано відповідачем.

Таким чином, враховуючи викладене вище та те, що відповідачем ОСОБА_2 частково відшкодована завдана шкода позивачу ОСОБА_1 у розмірі 99 378,63 грн., тому із відповідача на користь позивача слід стягнути 351 477,64 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 158; п. 8 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Долинського районного суду Івано - Франківської області від 20.01.2026 у виді накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на відкритих на його ім`я рахунках у фінансових установах та/або банках, в межах суми позову, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 158 ЦПК України, якщо протягом вказаного строку (дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили) за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

V. Розподіл судових витрат:

частина 1 статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 5 114,17 грн ( 4 508,57 грн – за пред`явлення позову, 605,60 грн – за подання заяви про забезпечення позову), що підтверджується квитанціями (а.с. 56, 65), а тому розмір такого слід стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

На підставі викладеного, ст. 2, 13 ЦПК України, ст. 22, 1187, 1188 ЦК України, та керуючись ст. 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 351 477 (триста п`ятдесят одну тисячу чотириста сімдесят сім) гривень 64 копійки матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди та 5 114 (п`ять тисяч сто чотирнадцять) гривень 17 копійок сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заходи забезпечення позову у виді арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що знаходяться на відкритих на його ім`я рахунках у фінансових установах та/або банках, в межах суми позову, а саме – 450 856 (чотириста п`ятдесят тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 27 копійок, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: І.М.Андрусів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua