Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №607/5333/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026 Справа №607/5333/26 Провадження №2/607/3846/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2026 ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% від усіх видів доходу щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 27.12.2024.

Позов мотивовано тим, що з другої половини 2023 року сторони не проживають однією сім`єю. 27.12.2024 позивачка звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, однак у видачі їй було відмовлено. Враховуючи відсутність участі відповідача у витратах на дитину, створення перешкод у реалізації прав дитини, працездатність відповідача, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення аліментів у розмірі 50 % від доходу відповідача та у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення аліментів за минулий період. Просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 5000 грн (п`ять тисяч гривень) щомісяця або 1/4 частки від грошового забезпечення, окрім виплат нарахованих за участь в бойових діях.

Зазначає, що він ніколи не ухилявся від виконання обов`язку щодо утримання дитини та систематично надавав матеріальну допомогу на утримання дитини. Зокрема, з часу звернення позивачкою до суду про розірвання шлюбу (листопад, 2024 року) здійснював грошові перекази на банківську карту, яка закріплена за позивачкою, в сумі 5000 грн щомісячно на утримання дитини, відповідно до усної домовленості з позивачкою. З квітня 2025 сторони почали знову проживати однією сім`єю, позивачка відкликала позовну заяву про розірвання шлюбу, тому щомісячний перерахунок коштів в розмірі 5000 грн припинився. Починаючи з березня 2026 знову почав надсилати кошти в розмірі 5000 грн щомісячно, оскільки в лютому 2026 позивачка повторно звернулася з позовом про розірвання шлюбу. Окрім вказаної суми, відповідач додатково купляв дитині одяг, ліки, відвідував з дитиною розважальні центри тощо. Вказує, що вимоги про стягнення аліментів за минулий період є безпідставними, оскільки він не ухилявся від сплати коштів на утримання дитини. Щодо заявленого позивачкою розміру аліментів 50% від усіх видів доходу, вказує, що позивачка не навела жодних обставин, які б свідчили про необхідність встановлення аліментів у такому розмірі.

Позивач у відповіді на відзив просить визнати доводи відзиву необґрунтованими. Вказує, що відповідач не надав належних доказів системного утримання дитини, а долучені документи не містять призначення платежів, не підтверджують їх спрямування саме на дитину, мають вибірковий характер. Поведінка відповідача свідчить про свідоме приховування реального матеріального стану. Стверджує, що матеріальний стан позивача істотно погіршився внаслідок недобросовісної фінансової поведінки відповідача: систематичні витрати на азартні ігри (лудоманія), незабезпечення сім`ї, перекладення фінансового навантаження на позивача.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказує, що він систематично надає матеріальну допомогу на утримання дитини, що підтверджується наявними доказами здійснення грошових переказів та інших витрат із цільовим зазначенням платежів в платіжних інструкціях, доданих до матеріалів справи. Доводи відповідачки вважає необґрунтованими, та такими, що не підтверджені жодними доказами.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, витребувано інформацію про доходи ОСОБА_2 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих за період з грудня 2024 року по березень 2026 року.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.03.2026 вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать на праві власності ОСОБА_2 , які з 10.03.2026 надійшли та в подальшому будуть надходити на всі рахунки відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів його доходів.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав викладених у ньому.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив частково з підстав, викладених у відзиві на позов, не заперечив щодо стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 частки його доходу, починаючи з дня пред`явлення позову. Окрім того, просив скасувати заходи забезпечення позову, вказавши, що виконавцем заблоковано всі його рахунки.

Розглянувши справу, судом досліджені такі докази та встановлені такі обставини.

Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 21.04.2023 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено актовий запис № 484, та видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .

В цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Дитина проживає без реєстрації разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 78 від 10.03.2026 ПП «ТернопільКомСервіс».

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.12.2024 у справі № 607/27892/24, ОСОБА_1 відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

ОСОБА_2 з 25.04.2023 перебуває на військовій службі.

Відповідно до відповіді № 2487698 від 20.03.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, ОСОБА_2 за період з 4 кварталу 2024 року по 4 квартал 2026 року отримував виплати військовослужбовцям.

Розглянувши справу, суд доходить такого висновку.

Згідно із статтею 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу вимог статті 182 СК суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно із статтею 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Малолітня дочка перебуває на утриманні матері, а тому, в її користь слід стягнути із відповідача аліменти.

Зважаючи на матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, його вік, відсутні відомості про поганий стан здоров`я, матеріальне становище позивачки, суд доходить переконання, що аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід визначити у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий розмір аліментів безумовно стягується у разі звернення до суду із такими вимогами із заявою про видачу судового наказу та не заперечується відповідачем.

Менший розмір аліментів, не буде достатнім для належного виховання та утримання дочки та забезпечення її рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Водночас, враховуючи розмір доходу відповідача за 2025 рік, отриманого ним у вигляді виплат військовослужбовцям, такий розмір аліментів (1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу)) становитиме більше встановленого законодавцем рекомендованого розміру аліментів на одну дитину.

Позивачка не надала доказів наявності вагомих обставин, які б давали підстави стягувати аліменти в більшій частці від доходу, а саме у розмірі 50 % від всіх видів доходу.

При цьому, суд враховує і обов`язок матері утримувати доньку.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів за минулий час, а саме – з 27.12.2024.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Позивачка не надала доказів, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Водночас, як зазначив відповідач у відзиві на позов, у період припинення сімейних відносин та на підставі усної домовленості між сторонами, він сплачував позивачці щомісяця 5000 гривень на утримання дочки, що підтверджено копіями відповідних квитанцій. Вказана обставина не заперечувалася позивачкою в судовому засіданні.

За таких обставин позов слід задовольнити частково та стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме – 10.03.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів та заяву про забезпечення позову. Враховуючи те, що позовну заяву та заяву про забезпечення позову подано позивачкою в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача в користь держави, із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору становить 1 597,44 грн (1064,96 грн (за позовну заяву) + 532,48 грн (за заяву про забезпечення позову)).

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Положеннямистатті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п`ята статті 135 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до пункту 3 частини шосто статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів.

Отже, у малознічній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.

Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 тачастини третьої статті 141 ЦПК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Як вбачається з наданого позивачкою акту прийому-здачі виконаних робіт фізична особа-підприємець ОСОБА_5 надав ОСОБА_1 наступні юридичні послуги: юридичні консультації з питань розлучення та стягнення аліментів, підготовка позовної заяви про розірвання шлюбу, підготовка позовної заяви про стягнення аліментів, підготовка клопотання про забезпечення позову, підготовка клопотання про витребування доказів, підготовка відповіді на відзив, загальною вартістю 20000 гривень.

Водночас, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що юридичні послуги надавалися позивачу адвокатом, тому відсутні підстави віднесення таких витрат до витрат на професійну правничу допомогу. Від-так, вони не підлягають відшкодуванню у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 тачастини третьої статті 141 ЦПК України.

Щодо клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

Так, ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.03.2026 вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать на праві власності ОСОБА_2 , які з 10.03.2026 надійшли та в подальшому будуть надходити на всі рахунки відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів його доходів.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку розпорядження всією сумою коштів, які надходять з дня пред`явлення позову та надходитимуть на рахунки відповідача в подальшому. Також суд враховував, що у випадку підтвердження інформації про проходження військової служби відповідачем, існуватимуть підстави для зупинення провадження у справі, що також може також істотно утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, оскільки за час тривалого зупинення провадження у справі грошові кошти відповідача у вигляді його доходів можуть бути безповоротно витрачені ним.

Розглянувши заяву, вважаю, що вона підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до частини сьомої статті 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи те, що позов про стягнення аліментів задоволено частково, а від так перестали існувати обставини, що слугували підставою для зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що в подальшому застосуванні заходів забезпечення позову відпала потреба. За таких обставин, клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, а арешт, накладений на грошові кошти, що належать на праві власності ОСОБА_2 , які з 10.03.2026 надійшли та в подальшому будуть надходити на всі рахунки відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів його доходів, - скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 13, 82, 137, 141, 158, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 10.03.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 1 597 гривень 44 копійок судового збору.

Скасувати з дня набрання законної сили рішенням суду заходи забезпечення позову, які встановлені ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.03.2026 у цивільній справі № 607/5333/26, а саме – арешт, накладений на грошові кошти, що належать на праві власності ОСОБА_2 , які з 10.03.2026 надійшли та в подальшому будуть надходити на всі рахунки відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів його доходів.

Копію рішення після набрання законної сили надіслати державним органам, які виконували ухвалу про забезпечення позову - для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя В. М. Позняк