Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №606/2214/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2214/25 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Малярчука В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в місті Теребовлі, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

встановив :

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про надання споживчого кредиту №919221 від 03.08.2023 року в сумі 49929,99 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.08.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання споживчого кредиту №919221, підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором М404, відповідно до умов якого, ТОВ Селфі Кредит» надало ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 7000 грн., строком на 360 днів, з фіксованою стандартною процентною ставкою 2,2% в день у межах строку кредиту, шляхом перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 .

21.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого, ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом №919221 від 03.08.2023 року, право на одержання яких, належить ТОВ «Селфі Кредит», а ТОВ «Кредит-Капітал» набуло право вимоги грошових коштів за цим кредитним договором №919221 від 03.08.2023 року від відповідача ОСОБА_1 .

Порушивши умови кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконує зобов`язання за кредитним договорам, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в сумі 49929,99 грн., а саме: 6999,99 грн. заборгованість по тілу кредиту, 42930 грн. заборгованість по відсотках.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30.12.2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі.

Представник позивача в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити позов, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, не направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд даної справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 03.08.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання споживчого кредиту №919221, за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, у формі електронного документа з використанням відповідачем електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора М404.

Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту №919221 від 03.08.2023 року ТОВ Селфі Кредит» надало ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 7000,00 грн., строком на 360 днів, із періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Термін та дата повернення кредиту та сплати процентів визначені у додатку №1 до договір № 919221 від 03.08.2023 року.

Пунктом 1.5 договору про надання споживчого кредиту № 919221 від 03.08.2023 року передбачено тип процентної ставки що є фіксованою. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

п.1.5.1 стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаному в п.1.4 тобто 360 днів;

п.1.5.2 знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується за умов, якщо споживач до 02.09.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Згідно п.1.7 договору про надання споживчого кредиту № 919221 від 03.08.2023 року орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає:

п.1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних

п.1.7.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9313,47% річних.

Відповідно до п.1.8 договору про надання споживчого кредиту № 919221 від 03.08.2023 року орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:

п.1.8.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 62440 грн.;

п.1.8.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 57841 грн.

Надані ТОВ Селфі Кредит» відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 7000,00 грн. на підставі договору про надання споживчого кредиту № 919221 від 03.08.2023 року перераховані на банківський картковий рахунок платіжної картки НОМЕР_1 , зазначений відповідачем у п.2.1 вказаного договору.

21.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого, ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом №919221 від 03.08.2023 року, право на одержання яких, належить ТОВ «Селфі Кредит», а ТОВ «Кредит-Капітал» набуло право вимоги грошових коштів за цим кредитним договором №919221 від 03.08.2023 року від відповідача ОСОБА_1 .

Із розрахунку за договором про надання споживчого кредиту №919221 від 03.08.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти, зобов`язання по кредитному договору належним чином не виконує, кредитні кошти не повертає, проценти за користування кредитними коштами не платить, внаслідок чого станом на 21.06.2024 року виникла заборгованість за період з 03.08.2023 по 21.06.2024 року в сумі 49929,99 грн., а саме: 6999 грн. 99 коп. заборгованість по тілу кредиту, 42930 грн. 00 коп. заборгованість по відсотках.

Згідно Додатку 31 до договору графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, наявність знижки на стандартну процентну ставку – Так, період знижки до 02.09.2023 року включно. З 03.08.2023 по 02.09.2023 проценти за користування кредитом – 21 грн., з 03.09.2023 по 28.06.2024 проценти за користування кредитом по 4620 грн. кількість днів у періоді 30.

Згідно з досудовою вимогою ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» № 23681926 від 22.12.2025, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» повідомило відповідачу про відступлення товариством права вимоги за кредитним договором № 919221 ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», зазначено контактні дані та рахунки нового кредитора.

Як встановлено зі змісту договору № 919221 від 03.08.2023, кредит був наданий позичальнику (відповідачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця (позивача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який діяв на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 № 675-VIII передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 851-IV електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТОВ «Селфі Кредит», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір (здійснив акцепт пропозиції товариств), тобто договір вважається укладеними відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ «Селфі Кредит» отримали персональні дані відповідача та використали їх у власних цілях.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

Відповідач, підписавши вказаний договір, надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.

Згідно з умовами договору № 919221 від 03.08.2023 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки первісного кредитору, ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.

Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості.

Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем в добровільному порядку позивачу не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов`язанням за договором № 919221 від 03.08.2023 в сумі 6999,99 грн, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму прострочену заборгованість за процентами в сумі 42930 грн.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-223цс16).

Суд звертає увагу, що в договорі № 914662 від 31.07.2023, зазначено, що кредит отримується на споживчі (особисті) потреби, тобто даний кредит є споживчим.

Таким чином, судом встановлено, що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 919221 від 03.08.2023, розрахунок проведений з 03.08.2023 до 21.06.2024 та заборгованість за нарахованими відсотками за вказаний період становить 42930 грн та саме таку суму просить стягнути позивач на свою користь.

При цьому, відповідно до даного розрахунку розмір відсоткової ставки у день визначений у розмірі 2,2 %, відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту № 919221 від 03.08.2023.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України "Про споживче кредитування".

Так, пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5%.

При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України № 3498-IX: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня- 1% (з 21.08.2024).

Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 919221, укладений між ТОВ «Селфі - кредит» та ОСОБА_1 03.08.2023, до набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку передбаченому пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Як було встановлено судом вище, відповідно до кредитного договору № 909221 від 03.08.2023 процентна ставка, відсотків річних: стандартна - 803% річних (2,20% в день), знижена процентна ставка 3,65% річних (0,01% в день), тип процентної ставки: фіксована; загальні витрати за кредитом стандартна процентна ставка - 55440 грн, знижена процентна ставка - 50841 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 62440 грн, а з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 57841грн; реальна річна процентна ставка - 47 541,10 %, а урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 9 313,47 %; кількість та розмір платежів - 12 шт; періодичність внесення вказується кожні 30 дні. Розмір платежу: стандартна процентна - 4620 грн.

Суд не погоджується із наведеним розрахунком представника та вважає за необхідне визначити суму заборгованості за відсотками у розмірі 42357 грн, виходячи з такого розрахунку:

з 03.08.2023 до 31.08.2023 сума заборгованості за відсотками становить 21 грн 7000,00 грн х 0,01% х 30 днів);

з 02.09.2023 до 22.04.2024 сума заборгованості за відсотками становить 36036 грн (7000,00 грн х 2,2% х 234 днів);

з 23.04.2024 до 21.06.2024 сума заборгованості за відсотками становить 6300 грн (7000,00 грн х 1,5% х 60 днів);

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають до часткового задоволення у розмірі 42357 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення заборгованості за договором з відповідача: тіла кредиту в розмірі 6999,99 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 42357 грн, а всього 49356,99 грн, а позов підлягає до часткового задоволення.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2 422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 49356,99 грн то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2394,60 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн надано: договір № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, відповідно до якого вартість послуг узгоджується сторонами у замовлені до договору про надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору, вартість послуг становить 8 000,00 грн; детальним описом наданих послуг від 22.12.2025 за договором про надання правової допомоги від 01.07.2025; актом наданих послуг № 66 від 22.12.2025 до договору № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, відповідно до якого сума наданих послуг становить 8 000,00 грн.

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання АО «Апологет» правничої допомоги відповідно до договору № 0107 від 01.07.2025 на суму 8 000 грн.

Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, договором про надання правничої допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача до суду жодного разу не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником позивача на надання правничої допомоги згідно вказаного переліку.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що договором про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката не визначений та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ щодо обґрунтованості судових витрат та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати до 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором кредиту № 919221 від 03.08.2023 в сумі 49356,99 яка складається з: 6999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 42930 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 2394,60 грн. судового збору за подачу позовної заяви та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль - Стоцького, 1 корпус 28 м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя В.В. Малярчук