Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №604/223/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/223/26

Провадження № 2/604/282/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Сташківа Н.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Крупи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Драус О.О. звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що 06 липня 2013 року між сторонами був зареєстрований шлюб у Павлово-Посадському відділі РАГС Головного управління РАГС Московської області російської федерації. Спільних дітей сторони від шлюбу не мають.

Представник позивача вказує, що подружнє життя сторін не склалось через несумісність характерів та поглядів на сімейне життя. З липня 2024 року сторони проживають окремо, подружні відносини між ними припинено, спільного господарства вони не ведуть. Крім того відповідач продовжує проживати на території рф.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник позивача у поданій до суд позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі та без участі позивача, а також вказала що не заперечує проти винесення у справі заочного рішення. Крім того просила після розірвання шлюбу присвоїти ОСОБА_1 дошлюбне прізвище ОСОБА_3 .

Відповідач, громадянин російської федерації в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади.

У зв`язку з наведеним, враховуючи згоду представника позивача на винесення заочного рішення, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 липня 2013 року у Павло-Посадському відділі РАЦС Головного управління РАЦС Московської області російської федерації зареєстровано шлюб між громадянином російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено запис акту про укладення шлюбу за №246, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 , яке перекладене з російської мови на українську.

З наведених у позові позивачем обставин вбачається, що сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Так, судом встановлено, що шлюб між сторонами було укладено у відділі Павло-Посадському відділі РАЦС Головного управління РАЦС Московської області російської федерації, тобто за межами України.

Згідно з ст.58 Закону України «Про міжнародне приватне право», шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Беручи до уваги те, що відповідач у справі є громадянином іншої держави, а позивачка є громадянкою України, то суд дійшов висновку, що даний позов про розірвання шлюбу необхідно розглядати за законодавством України, як правом держави, де позивач як громадянка України має місце проживання.

В умовах дії воєнного стану на території України та припинення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією, для громадянина України єдиним можливими способом розірвати шлюб є звернення до суду України із застосуванням права України.

Так, відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Водночас принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі.

Так, згідно з ч.ч.3,4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування зокрема до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У відповідності до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

У свою чергу підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначені ст.112 СК України, положеннями якої встановлено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Частиною 2 ст.112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Обставини життя подружжя, зокрема відсутність взаєморозуміння між ними, відсутність бажання примиритись та зберегти сім`ю, дають підстави вважати, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим, а подальше існування шлюбу суперечитиме інтересам кожного з подружжя на створення нової сім`ї, а також створюватиме невизначеність у правах та обов`язках подружжя.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для розірвання шлюбу між сторонами, а тому позов підлягає задоволенню.

Також відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.8 ст.235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Тому, суд враховує, заяву представника позивача вважає за можливе після розірвання шлюбу прізвище позивачу змінити на дошлюбне « ОСОБА_5 ».

Позивачем чи її представником не було заявлено вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору, тому судом не вирішується питання про розподіл судових витрат на користь позивача.

На підставі ст.ст.110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.12, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 06 липня 2013 року між громадянином російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у Павлово-Посадському відділі РАГС Головного управління РАГС Московської області російської федерації, про що зроблено запис акту про укладення шлюбу №246.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_7 ».

Після розірвання шлюбу змінити прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 .

Шлюб вважати припиненим в день набрання даним рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н.Б. Сташків