Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №444/1013/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1013/26

Провадження № 2/444/1254/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кобзар Любов Вікторівна про визнання права власності на частки житлового будинку як майна колишнього колгоспного типу двору в порядку спадкування та визнання права власності на частки у житлового будинку членів колишнього колгоспного типу двору,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в Жовківський районний суд Львівської області із позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кобзар Любов Вікторівна, в якому просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/6 (три шостих) частини, що дорівнює 1/2 (одній другій) частині житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 79,1 м2, житловою площею 37,9 м2, допоміжна площа 41,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня з прибудовами та погребом, літня кухня, 5 (п`ять) сараїв, погріб, гараж, та споруд, з яких: право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частину даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору, а за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожним визнати як членами колишнього колгоспного типу двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 79,1 м2, житловою площею 37,9 м2, допоміжна площа 41,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня з прибудовами та погребом, літня кухня, 5 (п`ять) сараїв, погріб, гараж, та споруд.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_4 .

Однак, Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіального управління Міністерства юстиції України листом № 998/01-16 від 07 листопада 2025 року повідомила ОСОБА_1 , що для видачі свідоцтва про право на спадщину їй необхідно подати в нотаріальну контору оригінал правовостановлюючого документа на вищевказаний житловий будинок на члена двору, а саме ОСОБА_4 , а у випадку відсутності такого документа, роз`яснено про необхідність звернутися в судові органи для оформлення права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування.

Правовстановлюючий документ на частку житлового будинку члена колишнього колгоспного типу двору, ОСОБА_4 , не видавався.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_5 .

Водночас, чоловік ОСОБА_5 ОСОБА_2 та її син, ОСОБА_3 , відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Тобто, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , з врахуванням 2/3 часток у спадщині, від яких відмовилися чоловік померлої- ОСОБА_2 , та син померлої- ОСОБА_3 , їй вже видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною, в тому числі й на право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Однак, постановою від 05 травня 2025 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а саме на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , через неподання правовстановлюючих документів на частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель, та роз`яснено, що у разі відсутності таких документів, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель.

Так як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як членам колишнього колгоспного типу двору належала на праві власності кожному по 1/6 частині житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, оскільки крім них були ще 4 (четверо) членів колгоспного типу двору, які не втратили право на частку в майні двору станом на 15 квітня 1991 року, а частки всіх членів двору є рівними, відповідно й їм належала на праві власності кожному 1/6 частина даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, а тому право ОСОБА_1 на спадкування 2/6 частин майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок вважають, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частину будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також права власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та наведених обставин справи за позивачем ОСОБА_1 , позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожним підлягає визнанню право власності по 1/6 частині житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членами колишнього колгоспного типу двору.

Тобто, сумарно за позивачем ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на 3/6 частин, що дорівнює 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд. Просять задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 27 квітня 2026 року о 09 год. 30 хв.

Витребувано у приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівни копію спадкової справи № 157/2024, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також витребувано з Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію спадкової справи № 626/2012, яка зареєстрована 11 жовтня 2012 року після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак у п. 7 прохальної частини позовної заяви заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять такі задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак з Жовківської ДНК на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що заперечень проти позовних вимог немає.

Крім того з Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області на адресу суду надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 626/2012, яка зареєстрована 11 жовтня 2012 року після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Зазначила, що при вирішенні справи покладається на думку суду.

Крім того приватним нотаріусом на виконання вимог ухвали суду надіслано на адресу суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 157/2024, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивачів, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 05 березня 1997 року.

Позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Пирятин, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 15 вересня 1999 року.

Позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 14 липня 1998 року.

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , яке видане Туринківською сільською радою Жовківського району Львівської області 10 серпня 1996 року, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб 10 серпня 1996 року у Туринківській сільській раді Жовківського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 10 серпня 1996 року було зроблено запис за № 6. Після укладення шлюбу присвоєно прізвища чоловікові та дружині – ОСОБА_8 .

Тобто, дошлюбним прізвищем позивача ОСОБА_1 було ОСОБА_9 .

Викладеним у свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 , яке видане Туринківською сільською радою Львівського району 23 лютого 1974 року, стверджується, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі реєстрації актів про народження 23 лютого 1974 року було зроблено запис за № 5. Її батьком є ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_10 .

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , яке видане 18 лютого 1968 року, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_11 одружилися 18 лютого 1968 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 18 лютого 1968 року було зроблено відповідний за № 8.

Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові та дружині ОСОБА_9 .

Тобто дошлюбним прізвищем ОСОБА_5 було ОСОБА_12 .

Викладеним у свідоцтві про народження серії НОМЕР_7 , яке повторно видане 26 травня 1956 року, стверджується, що ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 06 квітня 1948 року було зроблено відповідний запис за № 19. Її батьком є ОСОБА_14 , матір`ю – ОСОБА_15 .

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 , яке видане 27 липня 1969 року, вбачається, що ОСОБА_14 та ОСОБА_16 одружилися 27 липня 1969 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 27 липня 1969 року було зроблено відповідний запис за № 8.

Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові ОСОБА_12 , дружині- ОСОБА_12 .

З свідоцтва про право особистої власності на будівлю, яке видане виконкомом Туринківської сільської ради 07 лютого 1988 року згідно рішення Несторовського райвиконкому № 7 від 28 січня 1988 року та записаного в реєстрову книгу за № 502, вбачається, що будинок АДРЕСА_2 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_14 , на праві особистої власності.

Викладеним у довідці № 863, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 25 липня 2025 року, стверджується, що колишня АДРЕСА_3 перейменована на вулицю Л. Українки рішенням дванадцятої сесії Турнківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 16 червня 1993 року.

З довідки № 640, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 05 травня 2025 року, вбачається, що станом на 30 червня 1990 року в АДРЕСА_1 членами колгоспного були: ОСОБА_14 , 1921 року народження, голова колгоспного двору; ОСОБА_4 , 1923 року народження, дружина; ОСОБА_2 , 1944 року народження, зять; ОСОБА_5 , 1948 року народження, дочка; ОСОБА_7 , 1974 року народження, онука; ОСОБА_3 , 1968 року народження, онук.

Викладеним у довідці № 641, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 05 травня 2025 року, стверджується, що станом на 15 квітня 1991 року в АДРЕСА_1 членами колгоспного були: ОСОБА_14 , 1921 року народження, голова колгоспного двору; ОСОБА_4 , 1923 року народження, дружина; ОСОБА_2 , 1944 року народження, зять; ОСОБА_5 , 1948 року народження, дочка; ОСОБА_7 , 1974 року народження, онука; ОСОБА_3 , 1968 року народження, онук.

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Виходячи з даних, так як будинок за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30 червня 1990 року та 15 квітня 1991 року належав до колгоспного типу двору, головою колгоспного типу двору був ОСОБА_14 , а членами двору ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , який є позивачем 2 у справі, ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , яка є позивачем 1 у справі, ОСОБА_3 , який є позивачем 3 у справі, які не втратили право на частку в майні двору станом на 15 квітня 1991 року, то відповідно їм належало по 1/6 даного будинку, колишнього колгоспного типу двору.

Викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_9 , яке видане Туринківською сільською радою Жовківського району Львівської області 03 березня 2012 року, стверджується, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації смертей 03 березня 2012 року було зроблено відповідний актовий запис за № 11.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

А тому, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на частину житлового будинку, яка належала їй як члену колишнього колгоспного типу двору.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Із заповіту, який 24 грудня 2009 року посвідчений Скоропад Марією Ярославівною, секретарем виконкому Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 138, вбачається, що ОСОБА_4 на випадок її смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати їй на час її смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , тобто позивачу 1.

З довідки № 856, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 25 липня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_4 на час смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Викладеним у довідці № 857, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 25 липня 2025 року, стверджується, що ОСОБА_1 , була зареєстрована та проживала разом із своєю бабою, ОСОБА_4 , станом на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 та вела з нею спільне господарство.

Тобто, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_4 .

Внаслідок звернення ОСОБА_1 у Жовківську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 жовтня 2012 року було зареєстровано спадкову справу № 626/2012, номер у Спадковому реєстрі 53522807, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 31972024 від 11 жовтня 2012 року.

Жовківською державною нотаріальною конторою Львівської області 11 жовтня 2012 року ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на бланку серії ВРХ № 893171, яке зареєстроване в реєстрі за № 2796, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), площею 1,62 га, що перебуває у власності ТзОВ «Туринка», Жовківського району Львівської області та належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого Жовківською райдержадміністрацією 18 вересня 2012 року та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 07 вересня 2012 року за № 7077, а також грошового вкладу з відповідними процентами та компенсаційними виплатами, що знаходиться в ТВБВ № 10013/0209 філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № кв 231 /1644/, що належав померлій на підставі ощадної книжки виданої вищевказаним відділенням.

Суд враховує, що видача Жовківською державною нотаріальною конторою Львівської області даного свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 підтверджує факт прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця.

Однак суд враховує, що Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіального управління Міністерства юстиції України листом № 998/01-16 від 07 листопада 2025 року повідомила ОСОБА_1 , що відповідно до довідки Жовківської міської ради Львівського району Львівської області станом на 30 червня 1990 року одним із членів двору, будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , являлася ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначено у листі, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, тому для видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 необхідно подати в нотаріальну контору оригінал правовостановлюючого документа на вищевказаний житловий будинок на члена двору, а саме ОСОБА_4 , а у випадку відсутності такого документа, роз`яснено про необхідність звернутися в судові органи для оформлення права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування.

Як зазначають позивачі у позовній заяві, правовстановлюючий документ на частку житлового будинку члена колишнього колгоспного типу двору, ОСОБА_4 , не видавався.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , яке видане Туринківською сільською радою Жовківського району Львівської області 10 березня 2015 року, вбачається, що ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 10 березня 2015 року було складено відповідний актовий запис № 07.

Із заповіту, який посвідчений 29 листопада 2006 року ОСОБА_18 , секретарем виконкому Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 259, копія дублікату якого видано 20 жовтня 2015 року ОСОБА_18 , секретарем виконкому Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 154, вбачається, що ОСОБА_14 , на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати йому на час його смерті і на що за законом матиме право заповів ОСОБА_5 .

По даних, які є в сільській раді, заповіт заповідачем не скасовано, але змінено заповітом від 04 грудня 2009 року за № 129, що підтверджується записом секретаря сільської ради М. Скоропад від 20 жовтня 2015 року.

Із заповіту, який посвідчений 04 грудня 2009 року ОСОБА_18 , секретарем виконкому Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 129, вбачається, що ОСОБА_14 , на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: земельну ділянку, площею 1,4600 га в селі Туринка, що розташована на території Туринківської сільської ради і належить йому на праві приватної власності на землю заповів ОСОБА_19 .

По даних, які є в сільській раді, заповіт заповідачем не змінено і не скасовано, що підтверджується записом секретаря сільської ради від 14 лютого 2019 року.

Суд враховує, що ОСОБА_5 успадкувала 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_14 , їй вищевказана 1/6 ідеальна частка житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд належала на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань О. Я. від 26 липня 2018 року за реєстровим № 947, зареєстрованого згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 132221062, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1607529146227.

Викладене підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом на бланку серії НТС № 890161, яке 30 квітня 2025 року видане приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною та зареєстроване в реєстрі за № 503.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 27 травня 2024 року було складено відповідний актовий запис № 133, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_11 , яке видане Жовківською міською радою Львівського району Львівської області 27 травня 2024 року.

Викладеним у довідці № 859, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 25 липня 2025 року, стверджується, що заповіт від імені громадянки ОСОБА_5 у Туринківській сільській раді не посвідчувався.

Не посвідчувався заповіт від імені ОСОБА_5 й нотаріусом, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), яка у копії спадкової справи, яка отримана судом від нотаріуса.

Ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 як дочка ОСОБА_5 , є спадкоємцем першої черги за законом після її смерті.

З довідки № 860, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 25 липня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_5 на час смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 .

Викладеним у довідці № 861, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 25 липня 2025 року, стверджується, що ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала разом із своєю мамою, ОСОБА_5 , станом на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 та вела з нею спільне господарство.

Тобто, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_5 .

Водночас, суд враховує, що чоловік ОСОБА_5 ОСОБА_2 та її син, ОСОБА_3 , відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Тобто, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Внаслідок звернення позивача ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівни після смерті ОСОБА_5 було зареєстровано спадкову справу № 157/2024.

Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням 2/3 часток у спадщині, від яких відмовилися чоловік померлої- ОСОБА_2 , та син померлої- ОСОБА_3 , вже видані свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: 1) на бланку серії НТС № 890161, яке зареєстроване в реєстрі за № 503, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається із 1/6 (однієї шостої) ідеальної частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (сімдесят) і в цілому складається із двох кімнат, житловою площею 37,9 кв. м., кухні, двох кладових, коридору та веранди. Загальна площа становить 79,1 кв. м. При будинку є господарські будівлі та споруди відповідно до технічного паспорту; 2) на бланку серії НТС № 890162, яке зареєстроване в реєстрі за № 504, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,25 (нуль цілих двадцять п`ять сотих) га, кадастровий номер: 4622789200:01:028:0021, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань О. Я. від 26 липня 2018 року за реєстровим № 948, зареєстрованого згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 132209929, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1607560046227; 3) на бланку серії НТС № 890163, яке зареєстроване в реєстрі за № 505, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,0681 (нуль цілих шістсот вісімдесят одна десятитисячна) га, кадастровий номер: 4622789200:01:028:0023, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань О. Я. від 26 липня 2018 року за реєстровим № 950, зареєстрованого згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 132215193, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1607658746227; 4) на бланку серії НТС № 890164, яке зареєстроване в реєстрі за № 506, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,189 (нуль цілих сто вісімдесят дев`ять тисячних) га, кадастровий номер: 4622789200:01:028:0022, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань О. Я. від 26 липня 2018 року за реєстровим № 949, зареєстрованого згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 193192353, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1607651846227; 5) на бланку серії НТС № 890165, яке зареєстроване в реєстрі за № 507, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,2681 (нуль цілих дві тисячі шістсот вісімдесят одна десятитисячна) га, кадастровий номер: 4622789200:01:026:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань О. Я. від 26 липня 2018 року за реєстровим № 951, зареєстрованого згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 132216886, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1607622846227.

ОСОБА_1 є власником зазначеного вище майна, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав № 424805115, № 424820335, № 424827850, № 424836253, № 424843879, які сформовано 30 квітня 2025 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В.

Однак постановою від 05 травня 2025 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а саме на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , через неподання правовстановлюючих документів на частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель, та роз`яснено, що у разі відсутності таких документів, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель.

Викладеним у довідці № 4443, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 07 жовтня 2025 року, стверджується, що станом на 31 грудня 2012 року в КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_14 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Туринківської сільради 07 лютого 1988 року, згідно рішення Нестеровського райвиконкому від 22 січня 1988 року за № 7 та записаного в реєстрову книгу 07 лютого 1988 року за реєстраційним № 502.

Згідно нового адміністративно-територіального устрою України село Туринка належить до Жовківської територіальної громади Львівського району Львівської області.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Водночас суд враховує, що свідоцтво про право власності було видане лише на голову колгоспного типу двору, свідоцтв на право власності на частки членів двору в житловому будинку не видавалося.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, виготовлених Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що рік побудови житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа житлового будинку 79,1 м2, житлова площа 37,9 м2, допоміжні приміщення та їх площа: коридор 9,7 м2, кухня 13 м2, кладова 9,0 м2, кладова 4,5 м2, веранда 5,0 м2, загальна площа допоміжних приміщень 41,2 м2.

При будинку є веранда, ганок, господарські будівлі: літня кухня з прибудовами та погребом, літня кухня, 5 (п`ять) сараїв, погріб, гараж та споруди.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об`єктом права приватної власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_4 .

Однак, Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіального управління Міністерства юстиції України листом № 998/01-16 від 07 листопада 2025 року повідомила ОСОБА_1 , що для видачі свідоцтва про право на спадщину їй необхідно подати в нотаріальну контору оригінал правовостановлюючого документа на вищевказаний житловий будинок на члена двору, а саме ОСОБА_4 , а у випадку відсутності такого документа, роз`яснено про необхідність звернутися в судові органи для оформлення права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування.

Правовстановлюючий документ на частку житлового будинку члена колишнього колгоспного типу двору, ОСОБА_4 , не видавався.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_5 .

Водночас чоловік ОСОБА_5 ОСОБА_2 та її син, ОСОБА_3 , відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Тобто позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , з врахуванням 2/3 часток у спадщині, від яких відмовилися чоловік померлої- ОСОБА_2 , та син померлої- ОСОБА_3 , їй вже видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною, в тому числі й на право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Однак, постановою від 05 травня 2025 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а саме на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , через неподання правовстановлюючих документів на частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель, та роз`яснено, що у разі відсутності таких документів, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель.

Так як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як членам колишнього колгоспного типу двору належала на праві власності кожному по 1/6 частині житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, оскільки крім них були ще 4 (четверо) членів колгоспного типу двору, які не втратили право на частку в майні двору станом на 15 квітня 1991 року, а частки всіх членів двору є рівними, відповідно й їм належала на праві власності кожному 1/6 частина даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, а тому право ОСОБА_1 на спадкування 2/6 частин майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частину будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також права власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що за позивачем ОСОБА_1 , позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожним підлягає визнанню право власності по 1/6 частині житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членами колишнього колгоспного типу двору.

Тобто, сумарно за позивачем ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на 3/6 частин, що дорівнює 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів.

Керуючись статтею 23, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 , право власності на 3/6 (три шостих) частини, що дорівнює 1/2 (одній другій) частині житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 79,1 м2, житловою площею 37,9 м2, допоміжна площа 41,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня з прибудовами та погребом, літня кухня, 5 (п`ять) сараїв, погріб, гараж, та споруд, з яких: право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частину даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 , як членом колишнього колгоспного типу двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 79,1 м2, житловою площею 37,9 м2, допоміжна площа 41,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня з прибудовами та погребом, літня кухня, 5 (п`ять) сараїв, погріб, гараж, та споруд.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 , як членом колишнього колгоспного типу двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 79,1 м2, житловою площею 37,9 м2, допоміжна площа 41,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня з прибудовами та погребом, літня кухня, 5 (п`ять) сараїв, погріб, гараж, та споруд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.