Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №331/3513/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

28.04.2026

Справа № 331/3513/26

Провадження № 2-о/331/212/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

Головуючого – судді Клименко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Владиченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу, в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_1 , поданої в особі представника Кравченко Лідії Юріївни, заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя із заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В обґрунтування заяви зазначено, що мати заявника, ОСОБА_3 , 1953 року народження, постійно проживала в м. Енергодар Запорізької області.

З 04.03.2022 року вся Енергодарська міська територіальна громада тимчасово окупована Російською Федерацією.

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України ОСОБА_3 не змогла виїхати з постійного місця проживання та залишилась проживати на тимчасово окупованій території України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла на тимчасово окупованій території України від хронічної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, що підтверджується свідоцтвом про смерть та довідкою про смерть, виданими окупаційною владою.

Таким чином, заявник позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем постійного проживання ОСОБА_3 , оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України.

Встановлення факту смерті матері заявнику необхідне для державної реєстрації смерті особи згідно з чинним законодавством України та реалізації його спадкових прав. Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті є рішення суду.

З огляду на викладене, просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 в судовому порядку.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник не з`явились, у поданій заяві просили суд здійснювати судовий розгляд за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи: Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на викладене.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як визначено ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 293, п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в т.ч., встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Стаття 317 ЦПК України встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Так, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.01.1976 року, ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З аналізу вищевказаного документу вбачається можливість встановити факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 , що у свою чергу, також підтверджує право на звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті особи.

Окрім зазначеного, судом встановлено, що згідно копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області 31.10.1997 року, наданої представником заявника в якості додатку до заяви, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Таможенка Назарівського району Красноярського краю, є громадянкою України.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до заяви додано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 26.12.2025 року та довідку про смерть № С-01274 від 26.12.2025 року, виданих (мовою оригіналу) «Территориальным отделом ЗАГС города Энергодар Управления ЗАГС Запорожской области», відповідно до яких датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті – Запорізька область, м. Енергодар.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Порядок державної реєстрації смерті регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01.07.2010 року та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 18.10.2000 року, зареєстрованого в Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі, зокрема, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Крім того, пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, м. Енергодар Запорізької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

При ухваленні даного рішення судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, у своєму висновку Європейський суд з прав людини у справі «Кіпр проти Туречинни», зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, взявши до уваги документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи документи, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

З урахуванням наданих суду документів, а також того, що встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть та реалізації спадкових прав, суд, враховуючи вищенаведені положення законодавства, дійшов висновку про підтвердження факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Таможенка Назарівського району Красноярського краю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Енергодар Запорізької області, Україна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що обставини, зазначені представником заявника, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, тому наявні підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с. Таможенка Назарівського району Красноярського краю, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Енергодар Запорізької області, Україна.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Клименко