Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №309/1119/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1119/26

Провадження № 3/309/287/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № ПП015189 від 19.03.2026, 19.03.2026 року о 09 годині 40 хвилин на а/д Н-09, 69 км, гр. ОСОБА_1 , повторно протягом року, на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , надавав систематичні оплачувані послуги з перевезення пасажирів у кількості 14 осіб легковим автомобілем на замовлення без одержання ліцензії на провадження даного виду діяльності, чим порушив п. 24 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 164 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 – у судове засідання не з`явився. Захисником ОСОБА_1 – адвокатом Чопиком М.М. – подано заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в якому він просить суд скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП; провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП; розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .

Заперечення мотивовано тим, що протокол є необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними доказами, а саме: у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували систематичність вчинення ОСОБА_1 протиправних дій; не надано показань свідків та доказів, які підтверджують, що саме пасажири розраховувалися з ОСОБА_1 за надані послуги.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція частини 2 статті 164 КУпАП передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення.

Згідно п.24 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відході, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Також згідно п.86 розділу 4 постанови КМУ №176 від 18.02.1997 року «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» для надання послуг таксі автомобільні перевізники, автомобільні самозайняті перевізники повинні мати зареєстровані відповідно до законодавства та обладнані відповідно до встановлених технічних вимог транспортні засоби, відповідну ліцензію.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення № ПП 015189, який підписав ОСОБА_1 ;

- фотографічними картками;

- посвідченням водія ОСОБА_1 ;

- додатковими обґрунтуваннями до матеріалів справи;

- постановою Хустського районного суду від 29.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 164 КУпАП, а саме провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення.

Суд також враховує, що стороною захисту не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у протоколі, а наведені у запереченнях доводи зводяться до їх заперечення без подання альтернативних доказів.

Виходячи з обставин справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суддя вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст.164 КУпАП України, - у виді штрафу.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП: судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»: у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.33-35, 40-1, 164 ч.1, 283-285, 287, 291 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять )гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я. В.