Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №127/9194/26
Суддя: Ковальчук Л. В.
Справа № 127/9194/26
Провадження №3/127/1907/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2026 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
11.03.2026 року близько 19:30 год. по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинила психологічне та фізичне насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображала останню нецензурною лайкою, штовхала та шарпала за верхній одяг.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілого.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, суду повідомила наступне. Вона проживає спільно зі чоловіком, її матір та сестра проживають окремо. Того дня в її матері був день народження. Вона дізналася, що її чоловік – ОСОБА_3 перебуває вдома у матері на святкуванні, але її туди не запрошували. Вона пішла додому до матері, щоб привітати матір та забрати свого чоловіка додому. Там їй відчинили двері, та вона зайшла всередину. Одразу матір та сестра запитали її, чого вона прийшла. Розмова відбувалася на підвищених тонах, а потім переросла в обопільну сварку. При цьому вона жодних насильницьких дії не вчиняла, домашнього насильства не скоювала.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила наступне. Вона проживає зі своєю молодшою донькою ОСОБА_4 . Її старша дочка ОСОБА_1 проживає окремо. Того дня у неї був день народження. Її прийшов привітати зять – ОСОБА_3 . Через деякий час до них прийшла ОСОБА_1 та почала шарпати за двері. Вона привідкрила двері, ОСОБА_5 зайшла, почала шарпати її за одяг та штовхати. Також ОСОБА_1 виражалася до неї нецензурною лайкою, розбила посуд та пошкодила вхідні двері. Як доказ потерпіла надала суду фотографії із зображенням розбитого посуду та пошкоджених дверей.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду повідомив наступне. Того дня він пішов до своєї тещі ОСОБА_2 , щоб привітати останню з днем народження. Через деякий час до помешкання ОСОБА_2 прийшла його дружина – ОСОБА_1 . Між останньою та ОСОБА_2 відбулася сварка. При цьому ОСОБА_1 насильницьких дій не вчиняла.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду повідомила наступне. 11.03.2026 року в день народження її матері ОСОБА_2 до них прийшов ОСОБА_3 , щоб привітати матір. Разом вони святкували день народження. В цей час до них прийшла її сестра - ОСОБА_1 , почала кричати, ображати матір нецензурною лайкою, розбила посуд. Вона злякалася за матір, оскільки нещодавно вона перенесла інсульт, тому стала між сестрою та матір`ю. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покинули їх помешкання.
В судовому засіданні захисник Дремлюх О.М. заявив клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивував наступним. На думку сторони захисту протокол про адміністративне правопорушення та рапорт не є належними доказами у справі. В протоколі ОСОБА_1 здійснила напис «з протоколом не згодна», а в подальшому надала пояснення. Тобто, свою вину ОСОБА_1 не визнавала і не визнає, вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. В протоколі вказано, що правопорушення було скоєно 11.03.2026 року, однак в цей день жодних звернень до поліції не було. Лише наступного дня ОСОБА_2 написала заяву та пояснення, що ставить під сумнів викладені в них обставини. Крім цього, медичними документами не підтверджено, що ОСОБА_1 завдала шкоди здоров`ю ОСОБА_2 . На думку захисника між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла побутова суперечка під час якої ОСОБА_1 не застосовувала до ОСОБА_2 жодного фізичного впливу. При цьому, сам факт звернення ОСОБА_2 до поліції свідчить про наявність конфлікту між близькими особами та не підтверджують факт вчинення особою домашнього насильства. На підставі цього, захисник вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутність в діях останньої складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні було досліджено документи, наявні в матеріалах справи.
Як слідує з протоколу серії ВБА № 145272 від 18.03.2026 року, складеного у м. Вінниці, 11.03.2026 року близько 19:30 год. по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображала останню нецензурною лайкою, штовхала та шарпала за верхній одяг, чим завдала шкоду фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 (головний біль, тремтіння рук, підвищення артеріального тиску).
До протоколу надано рапорт чергового Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області Литвенюка В.В., в якому зазначено, що 12.03.2026року о 15:33год. до РУ надійшла заява ОСОБА_2 про вчинення її донькою відносно неї домашнього насильства психологічного та фізичного характеру.
Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 12.03.2026 року, ОСОБА_2 просить вжити заходи до її дочки ОСОБА_1 , яка 11.03.2026 року близько 19:30 год. вчинила відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою, штовхала та шарпала за верхній одяг, чим завдала шкоду її психічному та фізичному здоров`ю (тремтіння рук, головний біль, підвищення артеріального тиску, побоювання за своє життя).
Також до протоколу долучені письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , аналогічні тим, які надавали вказані особи в судовому засіданні.
Дослідивши докази, наявні у справі, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 з однієї сторони та її матір`ю ОСОБА_2 і сестрою ОСОБА_4 з іншої, існує конфлікт. У зв`язку з цим між вказаними особами відбуваються непорозуміння. 11.03.2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була сварка. Вказаний факт не заперечували ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджувала, що вона жодного насильства відносно ОСОБА_2 не вчинила, нецензурною лайкою не виражалася, не штовхалася та шарпала матір за одяг.
Такі пояснення ОСОБА_1 спростовуються поясненнями ОСОБА_2 , яка повідомила, що в ході сварки ОСОБА_1 виражалася до неї нецензурно, шарпала за одяг та штовхала, розбила посуд, пошкодила вхідні двері. Такі ж обставини описані в протоколі про прийняття заяви про вчинене правопорушення від 12.03.2026 року, у письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також підтверджуються наданими фотографіями.
Крім цього, винуватість ОСОБА_1 підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , зокрема, в судовому засіданні останні повідомляли, що ОСОБА_1 застосовувала відносно ОСОБА_2 насильство.
Суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 , вважає їх неправдивими та наданими з метою уникнення відповідальності його дружиною ОСОБА_1 .
На підставі цього, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про закриття справи, оскільки воно, на думку суду, є необґрунтованими, викладені в ньому обставини спростовуються сукупністю доказів, дослідженими в судовому засіданні.
Як зазначалося вище ст. 251 КУпАП визначено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення, а також на підставі чого встановлюються такі дані, що надають можливість встановити обставини правопорушення, які мають значення для справи та можуть бути використані як доказ.
За наведених обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується зібраними та ретельно перевіреними судом доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення ВБА № 145272 від 18.03.2026 року, протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 12.03.2026 року, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а також поясненнями останніх в судовому засіданні.
На підставі викладеного суд вважає, що дії ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. А тому суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, 283, 284, 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі триста сорок гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя :
Оригінал: reyestr.court.gov.ua