Додаткове рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №531/852/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/852/24 Номер провадження 22-з/814/106/26 Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Дорош А.І., Карпушин Г.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником – адвокатом Панченко Оленою Олександрівною, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженої відповідальністю «Світоч», за участі третіх осіб: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Карлівської міської ради, державний реєстратор Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області Гаєвська Ілона Владиславівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» до ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , про визнання права власності на посів та стягнення збитків,

в с т а н о в и в:

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 12.09.2025 позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 задоволено.

Визнано відсутнім у СТОВ «СВІТОЧ» з 01.11.2023 по 01.11.2053 право оренди земельної ділянки площею 4,76 га, власником якої є ОСОБА_2 .

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди СТОВ «СВІТОЧ» на земельну ділянку площею 4,76 га, власником якої є ОСОБА_2 .

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_2 належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,76 га, шляхом зобов`язання СТОВ «СВІТОЧ» повернути дану земельну ділянку ОСОБА_2 через його законного представника (батька) ОСОБА_1 .

Стягнуто з СТОВ «СВІТОЧ» на користь ОСОБА_1 , понесені витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 42 000,00 грн.

Вирішено питання відшкодування на користь держави судового збору.

У задоволенні зустрічного позову СТОВ «СВІТОЧ» відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14.04.2026 апеляційну скаргу СТОВ «СВІТОЧ» залишено без задоволення; рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 12.09.2025 - залишено без змін.

20.04.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Панченко О.О. звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, які були понесені позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та склали 20 000,00 грн, про що раніше зазначалося у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21.04.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

22.04.2026 СТОВ «СВІТОЧ» подано до апеляційного суду заперечення на заяву адвоката Панченко О.О. про ухвалення додаткового судового рішення, у задоволенні якої просить відмовити, а у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення, - зменшити розмір стягнення до 2 000,00 грн.

Вважає заявлений до стягнення розмір правничих витрат надмірним та явно завищеним з підстав його невідповідності складності справи.

Звертає увагу, що зміст відзиву на апеляційну скаргу фактично тотожний змісту позовної заяви, а тому для його підготовки не потрібно витрачати 8 годин, як про це зазначено у акті виконаних робіт.

Просить урахувати, що у відповідності до вимог п.3.1. договору про надання правничої допомоги №02-12/11/25 від 12.11.2025, правова допомога вважається наданою після підписання детального опису виконаних робіт та акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печаткою. Між тим, у матеріалах справи відсутній підписаний сторонами детальний опис виконаних робіт, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні заяви сторони позивача про ухвалення додаткового судового рішення стягнення правничих витрат.

Зазначає, що рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 12.09.2025 у даній справі з СТОВ «СВІТОЧ» на користь ОСОБА_1 стягнуто понесені останнім витрати на правову допомогу у загальному розмірі 42 000,00 грн. Відтак, додаткове стягнення із СТОВ «СВІТОЧ» витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн може призвести до необґрунтованого збагачення ОСОБА_1 та безпідставних майнових збитків товариства.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша – друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.

У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Із матеріалів справи убачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 усуді апеляційної інстанції забезпечувалося адвокатом Панченко О.О. на підставі договору №02-12/11/25 про надання правничої допомоги від 12.11.2025, за яким адвокат прийняв на себе обов`язки: 1) попереднього опрацювання матеріалів апеляційної скарги; підготовки правової позиції у справі в суді апеляційної інстанції; 2) підготовки відзиву на апеляційну скаргу СТОВ «СВІТОЧ» на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 12.10.2025 у справі №531/852/24; 3) підготовки та ведення справи в суді апеляційної інстанції; 4) пошуку та вивчення законодавчих та нормативних-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ; 5) усних консультацій, роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом у суді апеляційної інстанції; 6) складання запитів, заяв, пояснень, клопотань у процесі підготовки та ведення справи в суді апеляційної інстанції; 7) представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції у справі №531/852/24.

Згідно із п.2.1. договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокатському бюро за надану в межах цього договору правничу допомогу, складає 20 000,00 грн та 2 000,00 грн за участь у кожному судовому засіданні, зазначена оплата додатково проводиться, починаючи з третього судового засідання за виконання робіт, визначених у п.1.1. договору.

Правова допомога вважається наданою після підписання детального опису виконаних робіт та акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п.3.1. договору)./а.с.137-138 т.3/

12.11.2025 АБ «Олени Панченко» прийнято від ОСОБА_3 кошти у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру за №90./а.с.138 т.3/

02.01.2026 між ОСОБА_1 та АБ «Олени Панченко» складено акт виконаних робіт №1 наданої правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги №02-12/11/25 від 12.11.2025, за яким сторони підтвердили, що адвокатське бюро належним чином виконало прийняті на себе обов`язки, а саме: попередньо опрацьовано матеріали апеляційної скарги у справі №531/852/24 та формування правової позиції у справі – витрачено 1 годину; підготовлено відзив на апеляційну скаргу – витрачено 8 годин; здійснено пошук та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики, у т.ч., останніх правових позицій Великої Палати Верховного Суду по аналогічній категорії справ – витрачено 1 годину. Розмір компенсації витрат на правничу допомогу відповідно до умов договору №01-12/11/25 про надання правничої допомоги від 12.11.2025 станом на 02.01.2026 становить 20 000,00 грн. На момент складання акту клієнтом ОСОБА_1 сплачено 20 000,00 грн./а.с.139 т.3/

За встановлених обставин, із огляду на характер спірних правовідносин, проаналізувавши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, апеляційний суд вважає, що заява представника позивача – адвоката Панченко О.О. про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Визначаючи розмір понесених позивачем правничих витрат, які підлягають компенсації, колегія суддів ураховує, що хоча умови оплати адвокатських послуг є договірними та погодженими на загальну суму 20 000,00 грн, доцільним є застосування позицію Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, за якої такі зобов`язання не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

За встановлених обставин, апеляційний суд зазначає, що пошук та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, а також судової практики по аналогічній категорії справ,не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Відтак, з огляду на фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, які полягають у складанні відзиву на апеляційну скаргу та участі в одному судовому засіданні, колегія суддів визнає наявними підстави для відшкодування правничих витрат, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000,00 грн,що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи підписаного сторонами детального опису виконаних робіт, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки матеріалами справи підтверджено фактичне надання адвокатом його довірителю правничих послуг у відповідності до умов договору в межах якого розмір гонорару адвоката склав 20 000,00 грн. Крім того, у справі, яка переглядається, представник позивача надав акт виконаних робіт, що містить детальний опис наданих послуг та здійснених витрат у процесі надання професійної правничої (правової) допомоги із зазначенням відомостей про витрачений час. Тоді як надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При цьому розмір правничих витрат, стягнутих у суді першої інстанції, не є підставою для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, і доказів, які б підтверджували, що відповідне стягнення становитиме для СТОВ «СВІТОЧ» надмірний тягар, останнім суду не надано.

Доводів на спростування викладеного сторонами не наведено. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником – адвокатом Панченко Оленою Олександрівною, про ухвалення додаткового судового рішення– задовольнити частково.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОЧ» (ЄДРПОУ 05287874) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000,00 грн.

У іншій частині заяви відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді А.І. Дорош

Г.Л. Карпушин