Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №546/162/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/162/25 Номер провадження 22-ц/814/1531/26Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю.В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.

Суддів: Дорош А.І., Чумак О.В.

при секретарі Філоненко О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кузя О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Кузя Олександра Миколайовича на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Зіненка Ю.В., повний текст судового рішення виготовлено – 20 листопада 2025 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довбиш Сергій Миколайович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,-

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Кузь Олександр Миколайович звернувся до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батьком є ОСОБА_4 , який до цього часу проживає у місті Свалява Закарпатської області.

Батьки розірвали шлюб 18 лютого 1982 року у відділ ЗАГСу Мукачевського району Закарпатської області, після чого позивачку виховував батько і рідної матері вона не пам`ятала.

Так як батько ОСОБА_1 згодом одружився, вона вважала матір`ю іншу жінку і до останнього часу батько не бажав розповідати про попередній шлюб та про існування брата позивачки ОСОБА_5 , який був на рік молодший за неї і залишився проживати разом із матір`ю.

03 червня 1995 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 і змінила прізвище на ОСОБА_7 . На початку 2025 року їй зателефонувала прокурор Решетилівської окружної прокуратури Яна Шарлай і повідомила, що в рамках розслідування кримінального провадження її запрошують на допит в якості потерпілої відносно спадкового майна після смерті матері – ОСОБА_3

16 січня 2025 року вона приїхала до Решетилівської окружної прокуратури де була допитана в якості потерпілої. Прокурор повідомила деталі кримінального провадження, дату смерті матері та молодшого брата. Також вона дізналася про існування молодшої сестри – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після смерті матері.

16 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини до Приватного нотаріуса Полтавського РНО Полтавської області Довбиша С.М. та отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск установленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.

У вказаній постанові зазначено, що 11 вересня 2023 року заяву про прийняття спадщини подала онука спадкодавця – ОСОБА_2 , яка зі слів нотаріуса, була зареєстрована з нею за однією адресою.

Мати ОСОБА_9 – ОСОБА_3 була власницею земельних ділянок з кадастровими номерами 5324283200:00:002:0026, площею 4,8195 га та 5324283200:00:013:0013, площею 4,8193 га, що знаходяться на території Решетилівської міської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області.

Зазначав, що про смерть її матері ОСОБА_1 не було відомо до повідомлення органами прокуратури, так як вона не мала з нею зв`язку та її оточенням. Сестра ОСОБА_8 на той час була жива, але вона не розшукувала її та не повідомила. Тому вона вважає, що пропустила строк подачі заяви для прийняття спадщини з поважних причин.

Посилаючись на вищезазначені обставини, просив встановити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузь Олександр Миколайович, до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довбиш Сергій Миколайович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом відмовлено.

Судові витрати у справі віднесені на рахунок ОСОБА_1 .

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини, не навівши обставин, що створювали їй об`єктивні, істотні та непереборні труднощі для подання такої заяви, а тому відсутні підстави для надання ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 – адвокат Кузь О.М.та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вважає, що суд помилково не врахував, що ОСОБА_1 не тільки не знала про ОСОБА_10 , а не знала про існування своєї матері, вважаючи матір`ю іншу жінку, яка її виростила, а тому дійшов помилкових висновків в цій частині.

Вказує, що зазначені в позовній заяві обставини є такими об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

20.02.2026 року представник ОСОБА_2 адвокат Беркута В.Л. надав Полтавському апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залищити без задоволення, а рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кузя О.М., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а. с. 4 - 6).

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади від 16.01.2025 місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване з 08.08.2016 по АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00047194067 26 травня 1975 року Піщанською сільською радою Решетилівського району Полтавської області була проведена державна реєстрація шлюбу між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Шлюб розірвано 18 лютого 1982 року відділом ЗАГС Мукачевського району Закарпатської області (а. с. 7- 8).

Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00048542934 ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, про що Піщанською сільською радою Решетилівського району Полтавської області було видано свідоцтво серія та номер: НОМЕР_2 . Батьками ОСОБА_14 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . 11 грудня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було видано свідоцтво про народження серія та номер: НОМЕР_3 (а. с. 9 – 10).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконавчим комітетом Решетилівської міської ради було видане свідоцтво, серія та номер: НОМЕР_4 (а. с. 11 - 12).

Листом від 06.11.2024 №525/30.24-36 на запит Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області від 23.10.2024 Новосанжарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що згідно Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , записана матір`ю у: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 13).

Листами представнику потерпілої у кримінальному провадженні №12020170000000119 О. Кузь прокурорами Решетилівської прокуратури було надано дозвіл на розголошення відомостей, що містяться у окремих матеріалах досудового розслідування (а. с. 15, 16).

Згідно з протоколом допиту потерпілої ОСОБА_1 від 16.01.2025 потерпіла повідомила, що вона є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка була власницею земельних ділянок з кадастровими номерами 5324283200:00:002:0026, площею 4,8195 га та 5324283200:00:013:0013, площею 4,8193 га, що знаходяться на території Решетилівської міської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області. Зі своєю матір`ю вона довгий час не спілкується, оскільки остання вела не найкращий спосіб життя, у зв`язку з чим її батько виховував самостійно.

ІНФОРМАЦІЯ_10 її мати померла, про що їй було не відомо.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 бажає в судовому порядку поновлювати строк на прийняття спадщини, оскільки його було пропущено нею з поважних причин.

Взимку 2025 року від працівників правоохоронних органів ОСОБА_1 дізналася, що невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділи правом власності на земельні ділянки, що належали матері. Разом з цим, вказані особи їй невідомі, анкетні дані їй також не відомі. Вважає, що кримінальним правопорушенням їй спричинена майнова шкода, оскільки з її власності фактично вибули земельні ділянки, які належали її матері (а. с. 17 – 18).

Пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілої вручено ОСОБА_1 16 січня 2025 року (а. с. 23).

16 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського РНО Полтавської області Довбиша С.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , так як вона є спадкоємцем першої черги за законом (а. с. 19).

Постановою від 16 січня 2025 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем С.М. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск установленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.

З даної постанови встановлено, що 11 вересня 2023 року заяву про прийняття спадщини подала онука спадкодавця – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а. с. 20).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №422907490 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324283200:00:002:0026, площею 4,8195 га указана земельна ділянка перебуває в оренді ФГ «Московець» на підставі договору оренди землі від 28.10.2013, видавник: ФГ «Московець» та ОСОБА_3 (а. с. 73).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №422910189 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324283200:00:013:0013, площею 4,8193 га указана земельна ділянка перебуває в оренді ФГ «Московець» на підставі договору оренди землі від 28.10.2013, видавник: ФГ «Московець» та ОСОБА_3 (а. с. 74).

Судом першої інстанції ухвалою від 29 травня 2025 року також було витребувано з

Шевченківського районного суду м. Полтави копії матеріалів справи № 554/2949/20 (провадження № 1-кс/554/13286/2024) та № 554/2949/20 (провадження № 1-кс/554/13285/2024) та встановлено наступне.

23 грудня 2024 року до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання ОСОБА_17 у кримінальному провадженні № 12020170000000119 від 25.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3, ст. 190, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 382 КК України про скасування арешту майна, в якому він просив скасувати арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2024 на об`єкт нерухомості, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5324283200:00:013:0013, площею 4.8193 га, що знаходиться на території Решетилівської міської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області, яка перебуває у власності ОСОБА_17 . У даному клопотанні указано, що станом на даний час, право приватної власності на земельну ділянку належить спадкоємиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , її доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 129 – 131).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного м. Полтави у справі № 554/2949/20 від 21.06.2024 накладено арешт на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 5324283200:00:013:0013, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_17 , РНОКПП: НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 13.10.2011 Решетилівським РВ УМВС України в Полтавській області, із застосуванням заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, в тому числі шляхом встановлення заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо неї (а.с. 136 – 138).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного м. Полтави від 30.12.2024 у справі № 554/2949/20 клопотання власника майна ОСОБА_17 у кримінальному провадженні № 12020170000000119 від 25.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 190, ч.ч.1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 382 КК України, про скасування арешту майна задоволено, скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави № 554/2949/20 (провадження №1-кс/554/6813/2024) від 21.06.2024 на об`єкт нерухомості, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5324283200:00:013:0013, площею 4.8193 га, що знаходиться на території Решетилівської міської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області (а. с. 142 – 143).

Також 23 грудня 2024 року до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання власника майна ОСОБА_18 у кримінальному провадженні № 12020170000000119 від 25.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3, ст. 190, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 382 КК України про скасування арешту майна, в якому він просив скасувати арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2024 на об`єкт нерухомості, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5324283200:00:002:0026, площею 4.8195 га, що знаходиться на території Решетилівської міської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області, яка перебуває у власності ОСОБА_18 . У даному клопотанні указано, що станом на даний час, право приватної власності на земельну ділянку належить спадкоємиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , її доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 145 – 147).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного м. Полтави у справі № 554/2949/20 (провадження №1-кс/554/6812/2024) від 21.06.2024 накладено арешт на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 5324283200:00:002:0026, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_18 , із застосуванням заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, в тому числі шляхом встановлення заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо неї (а. с. 152 – 154).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного м. Полтави від 30.12.2024 у справі № 554/2949/20 клопотання власника майна ОСОБА_18 у кримінальному провадженні № 12020170000000119 від 25.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 190, ч.ч.1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 382 КК України, про скасування арешту майна було задоволено, скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави №554/2949/20 (провадження №1-кс/554/6812/2024) від 21.06.2024 на об`єкт нерухомості, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5324283200:00:002:0026, площею 4.8195 га, що знаходиться на території Решетилівської міської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області, яка перебуває у власності ОСОБА_18 (а. с. 158 – 159).

На виконання ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 травня 2025 року від приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Довбиша С.М. 20 червня 2025 року надійшла до суду першої інстанції спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 161 - 181).

Згідно з матеріалами спадкової справи ОСОБА_2 11 вересня 2025 року звернулася до приватного нотаріуса Полтавського РНО Полтавської області Довбиша С.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_3 , так як вона є спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом є донька спадкодавця, ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 166).

Відповідно до довідки Піщанського старостинського округу виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 24.01.2024 №01-03/69 померла громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . В цьому ж будинку на дату смерті зареєстровані: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 – онука, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 – онука, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 - онука (а. с. 169).

16 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського РНО Полтавської області Довбиша С.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , так як вона є спадкоємцем першої черги за законом (а.с. 177).

Постановою від 16 січня 2025 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем С.М. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск установленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини. З даної постанови установлено, що 11 вересня 2023 року заяву про прийняття спадщини подала онука спадкодавця – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а. с. 181).

03 липня 2025 року до суду першої інстанції від сторони позивача надійшла заява свідка, у якій на запитання №1 (чи бачила позивач ОСОБА_1 протягом свого життя власне свідоцтво про народження, копії яких було долучено до матеріалів кримінального провадження під час допиту 16 січня 2025 року?) було надано відповідь – «моє свідоцтво про народження зберігалося у батька і він мені його ніколи не показував. Перший дзвінок прокурора ОСОБА_21 був напевно в кінці 2024 року, який я не сприйняла серйозно, але замовила дублікат свідоцтва у грудні 2024 року. Коли я його показала батьку, він віддав мені оригінал свідоцтва і пояснив чому все так сталося. З його слів шлюб розпався через те, що мама зловживала спиртними напоями, але подробиць не бажає розповідати до цього часу»;

відповідь на запитання №2 (коли батько позивача ОСОБА_12 уклав наступний шлюб після розірвання шлюбу 18 лютого 1982 року з ОСОБА_3 .?) - «мій батько ОСОБА_12 уклав наступний шлюб 20 березня 1982 року з ОСОБА_22 в с. Іванці Мукачівського району, в якому перебуває до цього часу;

відповідь на запитання №3 (коли в останній раз спілкувалися позивач ОСОБА_1 з її матір`ю ОСОБА_3 .?) – «я не пам`ятаю своєї рідної матері ОСОБА_3 , але зі слів батька, він забрав мене у п`ятирічному віці. Також він пояснив, що через два роки мама приїжджала до нього в Мукачево для розірвання шлюбу»;

відповідь на запитання №4 (копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 якої особи ОСОБА_1 було долучено до матеріалів кримінального провадження під час допиту 16 січня 2025 року?) – «під час допиту 16 січня 2025 року було долучено копію повторно виданого свідоцтва про смерть матері ОСОБА_3 . Дата видачі – 17 грудня 2024 року серія НОМЕР_7 »;

відповідь на запитання №5 (коли позивач ОСОБА_1 дізналася про смерть своєї матері ОСОБА_3 .?) – «про смерть своєї матері я дізналася від прокурора ОСОБА_21 у телефонній розмові»;

відповідь на запитання №6 (яким чином ОСОБА_18 придбав право на майно (земельні ділянки) шляхом обману (шахрайство) щодо ОСОБА_1 , якщо вона не прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 та їй невідомі особи, які заволоділи земельними ділянками з огляду на протокол допиту потерпілої від 16 січня 2025 року?) – «я не знайома з ОСОБА_18 , але прокурор ОСОБА_23 повідомила мені, що хтось підробив заповіт на землю і привласнив її. Також вона пояснила, що довго розшукувала мене, як спадкоємця, тому що інших спадкоємців їй знайти не вдалося»;

відповідь на запитання №7 (чи було відомо позивачу ОСОБА_1 , про те, що її матері ОСОБА_3 належали земельні ділянки з кадастровими номерами 5324283200:00:002:0026, площею 4,8195 га та 5324283200:00:013:0013, площею 4,8193 га?) – «мені не було відомо, що у матері була земля, про це повідомила прокурор»;

відповідь на запитання №8 (чи виносилась слідчим або прокурором вмотивована постанова про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_1 , якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій статті 55 КПК України щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5324283200:00:002:0026, площею 4,8195 га та 5324283200:00:013:0013, площею 4,8193 га?) – «чи виносилась постанова про відмову у визнанні мене потерпілою мені не відомо, думаю, що не виносилась. Прокурор навпаки вмовляла мене приїхати для завершення кримінальної справи, бо інших потерпілих не було»;

відповідь на запитання №9 (з якою метою позивачу було видано повторно свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11 грудня 2024 року?) – «як я вже пояснила по першому питанню, повторно замовила свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_15 , щоб переконатися, що до мене телефонують не шахраї, а працівники прокуратури» (а. с. 184 – 185).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 ОСОБА_12 та ОСОБА_22 уклали шлюб 20.03.1982 (а. с. 186).

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені статтями 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини;

2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини;

3) ці обставини визнані судом поважними (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23 та від 17 березня 2026 року у справі № 359/2868/23).

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22, від 10 липня 2024 року у справі № 522/13476/23.

У постанові від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21 Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 706/275/22).

Не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини: незнання про смерть спадкодавця; юридична необізнаність спадкоємця про порядок прийняття спадщини, похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, установлення факту проживання однією сім`єю); невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування в депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.

Подібні за змістом правові висновки неодноразово викладав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 07 грудня 2022 року у справі № 399/570/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18, від 20 вересня 2023 року у справі № 638/16540/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зазначила, що суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття/відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування (постанова Верховного Суду від 26 березня 2025 року у справі № 522/18483/21).

Спірні правовідносини виникли внаслідок реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини поза межами встановленого законом шестимісячного строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, представник позивача у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що позивачка не тільки не знала про існування своєї матері але і про її смерть, вважала іншу жінку своєю матір`ю.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 703/1836/20 зазначено, що «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Надавши оцінку матеріалам справи, а також враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про те, що ОСОБА_1 не знала про існування ОСОБА_3 та про її смерть, наявність у останньої земельних ділянок, та те, що вона до кінця 2024 року не бачила власного свідоцтва про народження, проживає у місті Ужгороді, тобто на значній відстані від місця знаходження спадкового майна, проте у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 420/23/18 зроблено правовий висновок про застосування статті 1272 ЦК України за фактичних обставин, де велика відстань між місцем проживання спадкодавця та спадкоємця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску строку.

Окрім того ОСОБА_1 не заявляла клопотання про допит у якості свідка свого батька чи інших осіб, які б могли підтвердити її доводи про те, що вона не знала, що ОСОБА_3 є її матір`ю.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України ОСОБА_1 свої позовні вимоги не довела.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на звернення із заявою про прийняття спадщини.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані позивачем докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кузь Олександра Миколайовича слід залишити без задоволення, а рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року без змін.

Щодо судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрат в частині судового збору у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кузя Олександра Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2026 року.

Головуючий суддя: О.О. Панченко

Судді: А.І. Дорош

О.В. Чумак