Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №526/2995/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №526/2995/25

Суддя: Панченко О. О.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/2995/25 Номер провадження 22-ц/814/1200/26Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя Панченко О.О.

Суддів: Обідіної О.І., Чумак О.В.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю представника позивача ТОВ «Агро-Край» адвоката Луценко Л.І., представника відповідача адвоката Рой І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» - Батрак Мирослави Володимирівни на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Черкова В.Г., повний текст судового рішення виготовлено – 21 жовтня 2025 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Основа» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря.

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» звернулося до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 таТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Основа» з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря.

Просило визнати укладеною додаткову угоду № б/н до договору оренди землі від 11.07.2018 між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в редакції, викладеній в позовній заяві, а також визнати відсутнім право оренди у відповідача-3 на земельну ділянку кадастровий номер 5320481400:00:007:0012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в липні 2018 року було укладеного договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320481400:00:007:0012 строком на 7 років.

В квітні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди та надано два оригінальних примірника додаткових угод про продовження дії договору, які ці відповідачі отримали, але належної і обґрунтованої відповіді не надали та протягом місяця з моменту отримання такого повідомлення не заперечили проти продовження договору оренди на новий строк. Вказувало, що Позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, але в липні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320481400:00:007:0012 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Основа», чим порушили переважне право позивача на укладення договору оренди цієї земельної ділянки на новий строк.

Отже, позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, але в липні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320481400:00:007:0012з ТОВ «Агро-Основа», чим порушили переважне право позивача на укладення договору оренди цієї земельної ділянки на новий строк.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агро-Край» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Агро-Основа» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря відмовлено.

Додатковими рішеннями Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року заяви представника відповідачів та представника відповідача ТОВ «Агро-Основа» про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Ухвалено додаткові рішення у цивільній справі № 526/2995/25 за позовом ТОВ «Агро-Край» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-Основа» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ТОВ «Агро-Основа» витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційних скарг

З рішенням суду першої інстанції не погодилася представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» - Батрак М.В. та подала до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати відсутнім право оренди у ТОВ «Агро Основа» на земельну ділянку з кадастровим номером 5320481400:00:004:0012 загальною площею 7,1928 га.

Скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 7,1928 га, кадастровий номер 5320481400:00:004:0012, яка розташована на території Великобудищанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, номер запису про інше речове право 60768839.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Рой І.В., посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційої скарги, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Згідно копії Державного акту про право власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 5320481400:00:007:0012 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 7,1928 га на території Великобудищанської сільської ради Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області. Частка кожного становить 1/2 (одна друга).

З договору оренди землі від 11.07.2018 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендодавці), і Позивач (Орендар) уклали договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320481400:00:007:0012 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 7,1928 га на території Великобудищанської сільської ради Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області. Договір укладено на 7 (сім) років (п. 3.1 Договору), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 225684,74 грн. (п. 2.6), а орендна плата складає 10% від НГОЗД у розмірі 22568,47 грн. (п. 4.1).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що право оренди земельної ділянки зареєстровано 26.07.2018, строк дії 11.07.2025.

З листів-повідомлень від 07.04.2025 № 331 та № 333 встановлено, що Позивач звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з пропозицією продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 11.07.2018 та просив підписати додаткові угоди на продовження дії договору оренди землі й направити один екземпляр на адресу Позивача.

Згідно копій рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказані листи отримані відповідачами 11.04.2025.

З копій платіжних інструкцій за період 2020 – 2024 вбачається, що Позивач сплачував відповідачам орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою.

З копії договору оренди землі від 12.07.2025 слідує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (орендодавці), уклали з ТОВ «Агро-Основа (Орендар) договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320481400:00:007:0012 загальною площею 7,1928 га яка розташована на території Великобудищанської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Договір укладено на 7 (сім) років (п. 3.1 Договору), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 44157,14 грн., з якої вираховується податок та військовий збір (п. 4.1).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав від 16.07.2025 № 435702634 вбачається, що інше речове право Позивача за договором оренди від 11.07.2018 № б/н припинено.

З копії листа ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 28.05.2025, який направлений рекомендованим листом з описом вкладення, встановлено, що вони повідомляють Позивача, що не мають наміру продовжувати дію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320481400:00:007:0012, площею 7,1928 га, а також наголошували, що відповідно до умов договору та ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір є припиненим після закінчення строку, на який його було укладено. Розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення дії договору будуть на власний розсуд (лист ШК № 3730000134278).

Згідно копії скриншоту з сайту «Укрпошта» лист № 3730000134278 вручено Позивачу 28.05.2025.(а.с.66-68).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав на відсутність волевиявлення сторони договору оренди на його поновлення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідає вимогам матеріального та процесуального права, з наступних підстав.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої статті 777 ЦК України.

Верховний Суд в постановах від 23.01.2019 року у справі № 902/619/17 та від 27.06.2019 року у справі № 923/925/18, застосовуючи положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі», зазначив, що реалізація переваженого права на поновлення договору оренди землі, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури поновлення договору оренди землі. При цьому, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» можлива, як за умови дотримання встановленої цією нормою процедури (чч. 2-5 ст. 33), так і за наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом і в постанові від 08.05.2024 року у справі № 604/483/23, де касаційний суд також зазначив, що переважне право первинного орендаря на поновлення договорів оренди земельних ділянок не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме - відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди землі.

У справі, яка переглядається, встановлені судом першої інстанції фактичні обставини свідчать про те, що 11.07.2018 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-Край» було укладено договір оренди землі.

Договір укладено на 7 (сім) років (п. 3.1 Договору), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 225684,74 грн. (п. 2.6), а орендна плата складає 10% від НГОЗД у розмірі 22568,47 грн. (п. 4.1).

26 липня 2028 року відбулася державна реєстрація права оренди на земельну ділянку. Строк дії до 11.07.2025.

З листів-повідомлень від 07.04.2025 № 331 та № 333 встановлено, що Позивач звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з пропозицією продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 11.07.2018 та просив підписати додаткові угоди на продовження дії договору оренди землі й направити один екземпляр на адресу Позивача.

Проте, як встановив суд першої інстанції, орендодавці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечили щодо поновлення договору оренди та завчасно 28.05.2025 року, до закінчення строку дії даного договору повідомили про це орендаря в письмовій формі.

Зазначене підтверджується, копією листа від 28.05.2025 року, надісланим рекомендованим листом з описом на адресу ТОВ «Агро-Край», яким вони повідомили позивача про небажання поновлювати дію договорів оренди.

Отже, волевиявлення орендодавців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на укладення з ТОВ «Агро-Край» договору оренди землі на новий строк було відсутнє.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що ТОВ «Агро-Край» виконало всі визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» умови щодо реалізації свого переважного права перед іншими особами на укладення договорів оренди землі на новий строк, при цьому орендодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виконання вимог частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» не подали заперечень щодо поновлення договору оренди землі, є необґрунтованими, оскільки у визначений законом строк сторони договору оренди землі не дійшли згоди щодо укладення додаткової угоди до нього, орендодавець завчасно повідомив орендаря про відмову в їх продовженні, що підтверджується відповідним листом.

При цьому апеляційний суд зазначає, що переважне право ТОВ «Агро-Край» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме - відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» - Батрак Мирослави Володимирівнислід залишити без задоволення, а рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесені сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» - Батрак Мирослави Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 квітня 2026 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді О.І. Обідіна

О.В. Чумак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua