Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №754/18651/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1784/26

Справа №754/18651/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 квітня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді - Панченко О.М.,

за участю секретаря - Сарнавського М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» через "Електронний суд" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №2001165972201 від 09.11.2018 року в загальному розмірі 34 310,26 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн. В обґрунтування позову зазначає, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001165972201 від 09.11.2018 року та видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1000 грн., який пізніше було збільшено до 20 000,00 грн. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі та надав кредитні кошти, однак, відповідач належним чином зобов`язання за укладеними кредитними договорами не виконував. У зв`язку з порушенням зобов`язань відповідач станом на 03.06.2025 року має заборгованість за кредитним договором №2001165972201 від 09.11.2018 року у розмірі 34 310,26 грн., яка складається з: 19 978,53 грн. заборгованість за кредитом; 14 331,73 грн. заборгованість за процентами. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язань і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ «ПУМБ».

Протколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 11.11.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В позовній заяві представник позивача за просив про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендоване поштове повідомлення, у судові засідання не з`явилася двічі.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 09.11.2018 року ОСОБА_1 підписала заяву №2001165972201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, чим підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за яким Позичальнику надано кредитний ліміт у розмірі 1 000,00 грн., який у подальшому збільшено до 20 000,00 грн. Стандартна процентна ставка складає 47,88% .

Виконання Банком свого обов`язку з перерахування відповідачу кредитних коштів доведено перед судом: довідкою про збільшення кредитного ліміту, розрахунком заборгованіості, випискою по рахунку.

05.06.2025 року Банк направив відповідачу письмову вимогу про виконання зобов`язання та погашення заборгованості за вищевказаними кредитним договором за Вих. №КНО-44.2.1/795 на суму 34 310,26 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03.06.2025 склала: По кредитному договору від 09.11.2018 № 2001165972201 - 34 310,26 грн., з яких: 19 978,53 грн. - заборгованість за кредитом; 14 331,73 грн. - заборгованість по процентам.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У заяві від 09.11.2018 року у кредитному договорі № 2001165972201 визначений розмір процентної ставки.

Оскільки, відповідач допустила прострочення платежів щодо повернення кредиту, процентів за користування грошовими коштами, тобто не виконала зобов`язання належним чином відповідно до умов договору кредиту, позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 19 978,53 грн. - заборгованість за кредитом; 14 331,73 грн. - заборгованість по процентам.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоовлення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ: 14282829, адреса: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, буд.4) заборгованість за кредитним договором № 2001165972201 від 09.11.20218 року в розмірі 34 310,26 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко