Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №754/1036/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/131/26

Справа №754/1036/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови № 3774 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 08.10.2025, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови № 3774 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 08.10.2025. Вимоги обґрунтовані тим, що 05.02.2025 позивач, перебуваючи у справах в Подільському районні міста Києва, був безпідставно затриманий співробітниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки і примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після перевірки військово-облікових даних та з`ясування обставин, Позивач був відпущений, без складання протоколу про адміністративне правопорушення чи винесення постанови. 04.10.2025 позивач під час перебування у Деснянському районні міста Києва, був знову примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де з незрозумілих підстав, позивачу було висунуто безпідставне звинувачення у тому, що останній нібито не став на облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем фактичного проживання та складено протокол про адміністративне правопорушення № 3774 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Як в подальшому позивач виявив, в застосунку «Резерв +» стала відображатися інформація про взяття 04.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача на свій військовий облік військовозобов`язаних. При цьому, місце фактичного проживання вказана адреса: АДРЕСА_1 . Позивач не звертався ані до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ані до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про взяття на військовий облік, оскільки не змінював своє місце проживання/реєстрації, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади та законно перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 08 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 3774 по справі про адміністративне правопорушення за ч. З статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 інкримінується порушення ним вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз. 2 ч. 1 та абз. 8 ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, оскільки він нібито не став на облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого проживання, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 25 500 гривень. Копію вказаної Постанови отримано адвокатом Булавою Русланом Григоровичем 12.01.2026, лише після адвокатського запиту поданого в інтересах позивача. З урахуванням наведеного позивач вимушений звернутись до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.02.2026 року було визнано поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви про скасування постанови, поновлено ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином, що підтверджується витягом з відкритих даних трекінгу поштового оператора «Укрпошта», з якого вбачається, що позивачем 16.02.2026 року було отримано кореспонденцію суду. Відзиву та будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.10.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було ухвалено постанову №3774 про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 гривень. В даній постанові зазначено, що позивач у встановлений законодавством строк не став на військовий облік за місцем проживання до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, чим порушив вимоги частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», частину першу та абзац восьмий частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку військовозобов`язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, чим вчинив порушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У поданому до суду позові, позивач вказує на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

У силу вимог передбачених ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, ч.3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до частини третьої якої вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У частині 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з пп. 7, 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та мають можливості отримувати необхідні дані з реєстру.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

А відтак притягнення до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП відбувається саме територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно зі ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При відкритті провадження, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, та надано можливість подати відзив на позов, проте відповідач не скористався правом на подачу відзиву.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як вбачається з інформації про внутрішньо-переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, позивач ОСОБА_1 є ВПО відповідно до довідки 3250-4089 від 24.05.2016 року з адресою фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 .

20.02.2021 позивач зареєстрував своє місце проживання за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 13).

У 2021 році постановка на військовий облік регулювалася Законом № 1357-IX та передбачала особисте відвідування ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишніх військкоматів) за місцем проживання. Обов`язковій приписці підлягали юнаки, яким виповнювалося 17 років (у січні-березні), а військовозобов`язані, які не перебували на обліку, або ті, що змінили місце проживання, мали стати на облік особисто. У разі зміни місця проживання військовозобов`язані та призовники повинні були знятися з обліку та стати на облік за новим місцем проживання (зазвичай у 7-денний термін), а відтак позивачу після зміни місця проживання, необхідно було стати на військовий облік до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1.

Для постановки подавалася заява, паспорт, приписне свідоцтво або військовий квиток.

Згідно інформації з застосунку «Резерв +» 04.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 було взято позивача на військовий облік військовозобов`язаних. Дата уточнення даних 20.06.2024

Доказів того, що позивачем дана вимога закону була виконана своєчасно, тобто у 7-денний термін від дати отримання статусу ВПО відповідно до довідки 3250-4089 від 24.05.2016 року, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк вчинення позивачем правопорушення обраховується саме з 01.06.2016 (7-денний термін від дати отримання статусу ВПО відповідно до довідки 3250-4089 від 24.05.2016 року), відтак строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності закінчився, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато, та підлягало закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що постанова № 3774 по справі про адміністративне правопорушення від 08.10.2025 ухвалена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.38, ч. 2 ст. 210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суддя

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови №3774 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 08.10.2025 - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 3774 від 08.10.2025 у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 500,00 гривень.

Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП згідно постанови № 3774 від 08.10.2025 року, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Дані відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 24.04.2026.

Суддя: Т. А. Зотько