Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №753/7711/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7711/26

провадження № 1-кп/753/1619/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12025105020001240 від 11.11.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 01 квітня 2026 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025105020001240 від 11.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у нього у не встановленому органом досудового розслідування час та місці виник злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману з подальшим отриманням за нього грошових коштів.

Реалізуючи злочинний корисливий умисел ОСОБА_4 почав підшукувати на платформі розміщення оголошень «OLX» оголошення про надання в оренду електричних приборів.

Так, у не встановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 12.10.2025 ОСОБА_4 знайшов оголошення про надання в оренду потерпілим ФОП ОСОБА_5 миючого пилососу Karcher, Puzzi 8/1.

Домовившись про зустріч, 12.10.2025 ОСОБА_4 прибув за адресою: АДРЕСА_3, приблизно о 18 год. 20 хв., де уклав з ФОП ОСОБА_5 договір прокату миючого пилососу Karcher, Puzzi 8/1, S/N 170191, вартістю 17 083,50 грн. Договором зазначено, що пилосос надається в оренду ОСОБА_4 строком до 13.10.2025 та плата за користування пилососом складає 500 грн за добу.

Отримавши пилосос та не маючи наміру на його повернення, 12.10.2025, приблизно о 20 год. 10 хв., ОСОБА_4 прибув до відділення ТОВ «Ай ломбард», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30, та заклав миючий пилосос Karcher, Puzzi 8/1, S/N 170191, що належить ФОП ОСОБА_5 .

Згідно з умовами повернення майна ФОП ОСОБА_5 пилосос повернуто не було, грошовими коштами отриманими після закладання миючого пилососу ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Діями ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_5 спричинено матеріальний збиток на суму 17 083,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Окрім цього, у не встановлений органом досудового розслідування час та місці у ОСОБА_4 , повторно виник злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману з подальшим отриманням за нього грошових коштів.

Реалізуючи злочинний корисливий умисел ОСОБА_4 , переглядаючи оголошення на платформі розміщення оголошень «OLX», знайшов оголошення про надання в оренду акустичної колонки JBL PartyBox Stage 320, що належить потерпілій ОСОБА_6 .

Так, у не встановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 17.10.2025 ОСОБА_4 знайшов раніше зазначене оголошення та домовився з потерпілою ОСОБА_6 про зустріч.

17.10.2025, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_4 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає потерпіла ОСОБА_6 , де домовився з нею про оренду акустичної колонки JBL PartyBox Stage 320, S/N TL1577-EO0070571, ринковою вартістю 17 013,75 грн, строком до 19.10.2025 та плата за користування акустичною колонкою складає 1 550 грн.

Отримавши колонку та не маючи наміру на її повернення, 17.10.2025, приблизно о 19 год. 45 хв., ОСОБА_4 прибув до відділення ТОВ «Ай ломбард», що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 25, та заклав акустичну колонку JBL PartyBox Stage 320, S/N TL1577-EO0070571, о належить потерпілій ОСОБА_6 .

Згідно з умовами повернення майна ОСОБА_6 акустчну колонку повернуто не було, грошовими коштами отриманими після закладання акустичної колонки ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Діями ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено матеріальний збиток на суму 17 013,75 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненим повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та показав, що дійсно він на платформі розміщення оголошень «OLX» знайшов оголошення про надання в оренду потерпілим ФОП ОСОБА_5 миючого пилососу. Домовившись про зустріч, 12.10.2025 прибув за адресою: АДРЕСА_3 , приблизно о 18 год. 20 хв., де уклав з ФОП ОСОБА_5 договір прокату миючого пилососу, вартістю 17 083,50 грн. Отримавши пилосос та не маючи наміру на його повернення, 12.10.2025, приблизно о 20 год. 10 хв., прибув до відділення ТОВ «Ай ломбард» та заклав миючий пилосос, що належить ФОП ОСОБА_5 .

Згідно з умовами повернення майна ФОП ОСОБА_5 пилосос повернуто не було, грошовими коштами отриманими після закладання миючого пилососу він розпорядився на власний розсуд, спричинивши ФОП ОСОБА_5 матеріальний збиток на суму 17 083,50 грн. Окрім цього, на платформі розміщення оголошень «OLX», знайшов оголошення про надання в оренду акустичної колонки JBL PartyBox Stage 320, що належить потерпілій ОСОБА_6 17.10.2025, приблизно о 18 год. 30 хв., прибув за адресою, де проживає потерпіла ОСОБА_6 , де домовився з нею про оренду акустичної колонки, ринковою вартістю 17 013,75 грн, строком до 19.10.2025 та плата за користування акустичною колонкою складає 1 550 грн. Отримавши колонку та не маючи наміру на її повернення, 17.10.2025, приблизно о 19 год. 45 хв., прибув до відділення ТОВ «Ай ломбард» та заклав акустичну колонку, що належить потерпілій ОСОБА_6 . Його діями потерпілій ОСОБА_6 спричинено матеріальний збиток на суму 17 013,75 грн. Про вчинене щиро шкодує.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненим повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків та нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: молодого віку, раніше не судимий (судимість погашена у зв`язку із сплатою штрафу, до якого був засуджений попереднім вироком суду), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з середньою освітою, офіційно працює на молокозаводі та студент 3-го курсу вищого навчального закладу, має сім`ю та постійне місце проживання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є повне визнання вини, щире каяття, відшкодування завданих збитків, про наявність яких наголосили як сторона обвинувачення, так і сторона захисту, і головним чином підтвердили у письмових зверненнях до суду двоє потерпілих.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також за наявності всіх вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що застосування положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням будуть правильними, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання.

При застосуванні положень інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд зважує й на думку потерпілих, які відмовились брати участь у судовому розгляді, не мають жодних претензій до обвинуваченого у зв`язку з повним їм відшкодуванням завданих збитків.

Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Перед судом не порушувалось питання щодо вирішення долі речових доказів у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням положень пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України щодо переведення покарань різного виду до одного, остаточно обвинуваченому ОСОБА_4 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.

На підставі пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 виконання наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Перед судом не порушувалось питання щодо вирішення долі речових доказів у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1