Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №344/20868/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/20868/25

Провадження № 11-кп/4808/124/26

Категорія ч. 1 ст. 389 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Івано-Франківського міського суду від 24.11.2025 щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з вищою освітою, не працює, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України,

з участю :

секретаря с/з - ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_8

в с т а н о в и в :

1. Зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1, ч. 3 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину додаткового покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023 та призначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків - 1 (один) рік пробаційного нагляду з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, пов`язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, на 1 (один) рік.

Згідно ч. 2 ст. 59-1 КК України на обвинуваченого покладено відповідні обов`язки.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

2. Обставини у кримінальному провадженні встановлені судом першої інстанції.

ОСОБА_5 вчинив ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст.201-2 КК України до покарання у виді 2 (двох) років 6 (шість) місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю пов`язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна.

05.12.2023 засуджений ОСОБА_5 з`явився до Івано-Франківського районного відділу філії ДУ “Центр пробації” в Івано-Франківській області, де його ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання, роз`яснено обов`язки відповідно до п.2 ст. 34 КВК України про те, що засудженому до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України та поставлений на облік, про що він надав особисту підписку.

З метою перевірки дотримання засудженим ОСОБА_9 обов`язків, які покладені на осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, передбачених пунктом 1 глави 2 розділу VI наказу Міністерства юстиції від 29.01.2019 №272/5 “Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі”, до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (ДПС) було надіслано запит про перетин державного кордону громадянином ОСОБА_9 протягом ІІІ-ІV кварталу 2025 року.

Встановлено, що відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, ОСОБА_5 без погодження з уповноваженим органом з питань пробації 18.09.2025 року о 21 год. 23 хв., 26.09.2025 року о 16 год. 44 хв., 05.10.2025 року о 01 год. 44 хв., 16.10.2025 року о 18 год. 29 хв. та 01.11.2025 року о 19 год. 53 хв. перетнув державний кордон України у пунктах пропуску Краківець, Дякове, Шегині.

Незважаючи на попередження про недопущення порушення порядку та умов відбування покарання пов`язаного з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю пов`язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою (в розумінні ЗУ “Про гуманітарну допомогу”), усвідомлюючи протиправний характер своєї умисної діяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи цього, без поважних на те причин ОСОБА_5 допустив порушення порядку та умов відбування покарання, а саме: 18.09.2025 року о 21 год. 23 хв., 26.09.2025 року о 16 год. 44 хв., 05.10.2025 року о 01 год. 44 хв., 16.10.2025 року о 18 год. 29 хв. та 01.11.2025 року о 19 год. 53 хв. без погодження з уповноваженим органом з питань пробації перетинав державний кордон України у пунктах пропуску Краківець, Дякове, Шегині.

Таким чином, засуджений ОСОБА_5 , ігноруючи законні вимоги працівників Івано-Франківського РВ філії ДУ “Центр пробації” в Івано-Франківській області, ухилився від відбування покарання, призначеного вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023 року у виді позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

3. Доводи апеляційної скарги прокурора.

3.1. Суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме ч. ч. 1, 3 ст. 71 КК України та ч. 3 ст. 55 КК України, частково приєднавши замість повного приєднання невідбуту частину додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади та обчислив її станом на 24.11.2025 як 1 рік 9 днів замість 1 року 2 місяців 9 днів з моменту вчинення нового кримінального правопорушення 18.09.2025 за ч. 1 ст. 389 КК, а також не приєднав конфіскацію майна, призначену за попереднім вироком від 23.10.2023.

3.2. Призначене покарання є незаконним та несправедливим унаслідок м`якості, не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та меті покарання, оскільки є недостатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів. Вважає, що під час розгляду апеляційної скарги необхідно дослідити характеризуючі дані обвинуваченого та вимогу ДІЗ ГУНП в Івано-Франківській області.

Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 389 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуту частину додаткового покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023 та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді - 1 рік пробаційного нагляду з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, пов`язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, на 1 рік 2 місяці 9 днів з конфіскацією майна. На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок залишити без змін.

4. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.

4.1. Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги з викладених у ній мотивів.

4.2. Обвинувачений та його захисник заперечили апеляційну скаргу, просили вирок залишити без змін.

5. Мотиви апеляційного суду.

5.1. Щодо обставин справи, вини та кваліфікації спір між сторонами відсутній. Спір тільки щодо покарання.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржений вирок в цій частині (ч. 1 ст. 404 КПК).

5.2. Згідно ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

В частині призначення покарання за сукупністю вироків оскаржене рішення суду цим вимогам не відповідає.

5.3. Вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023 (а.с. 27-32) ОСОБА_5 був засуджений за ч.3 ст. 201-2 КК із застосуванням ст. 69 КК до основного покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі та додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися діяльністю, пов`язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, на строк 3 роки, з конфіскацією майна. Строк відбування покарання за цим вироком визначено рахувати з 25.08.2022.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КК строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу з моменту набрання законної сили вироком.

5.4. ОСОБА_5 систематично ухилявся від відбування покарання у виді позбавлення права займати посади та займатись діяльністю, пов`язаною з обігом, використанням та розпорядженням гуманітарною допомогою.

За таких обставин суд першої інстанції безпідставно прийшов до переконання, що до моменту ухвалення вироку обвинувачений відбував зазначене додаткове покарання. Суд мав визначити час, з якого обвинувачений фактично припинив його виконувати.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора, що невідбуту ОСОБА_5 частину покарання слід обчислювати з часу, коли він розпочав ухилення від відбування покарання, тобто з 18.09.2025.

За таких обставин невідбута частина покарання становить 1 рік 2 місяці 9 днів.

Крім того, суд першої інстанції не приєднав інший вид додаткового покарання - конфіскацію майна, призначеного за вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023.

З наданого прокурором документу виконавчої служби вбачається, що станом на 20.03.2026 конфіскація майна не виконана.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 КК України, призначене за попереднім вироком додаткове покарання або невідбута його частина підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.

Суд першої інстанції в порушення вимог ч. 3 ст. 71 КК, частково приєднав невідбуту частину покарання та не врахував, що невідбуту частину покарання необхідно обчислювати з часу початку ухилення обвинуваченим від його відбування (ч. 1 ст. 389 КК України) 18.09.2025, що становить 1 рік 2 місяці 9 днів. Крім того, в порушення вимог ст. 71 КК суд не приєднав інший вид додаткового покарання - конфіскацію майна, призначеного за вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора.

Вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку відповідно до приписів ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК.

Колегія суддів уважає доводи прокурора обґрунтованими. Визначений розмір додаткового покарання не відповідає приписам ст. 50 та 65 КК.

Тому апеляційну скаргу прокурора належить задовольнити, оскаржений вирок відповідно до приписів ст. 409 КПК скасувати та ухвалити в частині призначеного додаткового покарання новий вирок.

6. Обвинуваченому, який визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні, призначити за ч. 1 ст. 389 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуту частину додаткового покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023 та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, пов`язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, на 1 рік 2 місяці 9 днів з конфіскацією майна.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання буде співмірним скоєному, особі обвинуваченого та відповідатиме приписам ст. 50 та ст. 65 КК.

Керуючись статтями 374, 376, 404, 405, 407, 409, 418, 420, 615 КПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 24.11.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 389 КК України скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок.

Визнати ОСОБА_5 винним за ч. 1 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуту частину додаткового покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023 та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, пов`язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, на 1 рік 2 місяці 9 днів з конфіскацією майна.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Цей вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку, не пізніше наступного дня після його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4