Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №350/915/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 350/915/25

Провадження № 33/4808/294/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Сокирко Л. М.

Суддя-доповідач Малєєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю. за участю секретаря с.з. Лавринович У.М., захисника-адвоката Федоришин І.В. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (Апелянт) на постанову Рожнятівського районного суду від 12.03.2026 та

в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції.

1.1. Суд визнав Апелянтку винною за ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддав штрафу 17 000 грн, позбавив права керування транспортними засобами (ТЗ) на 1 рік.

1.2. Згідно протоколу, Апелянтка 26.05.2025 о 04.27 в с. Вільхівка Рожнятівського р-ну по вулиці Шевченка керувала автомобілем «AUDI A6» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.

Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовилась.

2. Доводи апеляційної скарги.

2.1. Оскаржена постанова є незаконною, необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

2.2. Суд допустив неприпустимий спрощений підхід, обравши обвинувальну позицію та не з`ясувавши повно, всебічно й об`єктивно всі обставини події правопорушення.

2.3. Вина особи не була доведена належним чином, а висновки суду про вчинення правопорушення ґрунтуються на припущеннях та формальному переліку документів (зокрема, лише на обставинах, зазначених у протоколі), що є порушенням статті 62 Конституції України.

2.4. Суд проігнорував доречні аргументи сторони захисту та не надав адекватної, належної і обґрунтованої оцінки наявним у справі доказам, що становить порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

2.5. При винесенні постанови суд не застосував принцип доведення вини «поза розумним сумнівом» та порушив вимогу щодо тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини на користь особи, яка притягається до відповідальності.

2.6. Апелянтка не була ознайомлена з повним текстом постанови та не отримувала його, тому ця скарга подається попередньо для дотримання процесуальних строків, із наміром подати уточнену скаргу після повного ознайомлення з матеріалами справи.

Враховуючи наведені обставини, просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі.

3. Доповнення до апеляційної скарги.

3.1. У матеріалах справи відсутні належні докази, зокрема медичний висновок, які б підтверджували факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку. Крім того, поліцейські фактично інкримінують особі відмову від проходження огляду, проте протокол було складено з юридично помилковою кваліфікацією — за керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

3.2. Надані відеофрагменти з бодікамер поліцейських не утворюють безперервного запису, відсутній момент зупинки транспортного засобу, а також наявні проміжки між файлами без фіксації подій. На відеозаписах також відсутні об`єктивні ознаки, які б беззаперечно свідчили про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

3.3. Посилання поліцейських лише на наявність запаху алкоголю не є достатнім доказом, оскільки воно не підтверджується іншими об`єктивними ознаками та відеозаписом.

На відео поведінка водія є спокійною та контрольованою, особа орієнтується в обстановці і чітко відповідає на запитання.

3.4. Підставою для зупинки автомобіля стала комендантська година, що не є автоматичною підставою для висновку про перебування водія у стані сп`яніння. Через відсутність повного відеозапису моменту зупинки неможливо перевірити реальні підстави для таких дій та їх законність.

3.5. Пояснення поліцейських не можуть вважатися достатнім доказом вини, оскільки вони є стороною, яка склала протокол. Ці пояснення суперечать фактичним обставинам на відео та не підтверджені належними об`єктивними доказами.

Враховуючи наведені обставини, просить оскаржену постанову скасувати і закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

4. Провадження в апеляційному суді.

В судовому засіданні сторона захисту доводи апеляційної скарги підтримала просила її задовольнити. В суді досліджені відеозаписи подій, допитаний свідок ОСОБА_2 .

5. Мотиви апеляційного суду.

5.1. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП.

5.2. Факти і докази.

5.2.1. В основу рішення належить покласти відеозапис, на якому зафіксовані події справи так, як вони відбувалися в дійсності. Даних про спотворення, монтажу запису немає.

Апелянтку зупинили за керування транспортним засобом під час комендантської години.

При перевірці документів працівник поліції вказав, що відчутний запах алкоголю з салону автомобіля і запитав у Апелянтки, чи вона вживала алкогольні напої. Апелянтка відповідала, що вживала. Працівник поліції запропонував Апелянтці пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу “Драгер” і в медичному закладі, на що отримав відмову.

5.2.2. Норма п. 2.9. “а” ПДР стосується керування ТЗ в стані алкогольного сп`яніння.

П. 2.5. ПДР містить обов`язок пройти медогляд у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння. Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову пройти медогляд у встановленому законом порядку. Фабула справи описана як відмова пройти медогляд в установленому порядку. Помилкове зазначення п. 2.9 “а” ПДР не впливає на рішення суду, оскільки і фабула справи і дії Апелянтки описані в протоколі та оскарженій постанові правильно. Апелянтка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’ яніня, працівник поліції запропонував пройти огляд на місці і медичному закладі, а вона відмовилась.

Дані відеозапису підтвердив свідок ОСОБА_2 .

Відмова від такого огляду сама по собі є закінченим складом правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від фактичного ступеня сп`яніння особи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях Апелянтки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів.

6. Рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовані доказами, які є у справі.

Рішення суду 1-ї інстанції законне, обґрунтоване, вмотивоване.

Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рожнятівського районного суду від 12.03.2026 щодо неї без змін.

Постанова не оскаржується.

Суддя А.Ю. Малєєв