Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №346/4565/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/4565/25

Провадження № 22-ц/4808/722/26

Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,

секретаря Петріва Д.Б.

за участю представника позивача адвоката Павленка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року, постановлену у складі судді Яремин М. П. в м. Коломиї, у справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст заяви про розстрочення виконання рішення суду

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначала, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року, яке залишене без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 січня 2026 року, стягнуто з неї на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 33793,27 грн, а також судові витрати в розмірі 3 028 грн.

Виконати вказане рішення суду одноразово на цей час вона не має можливості у зв`язку зі складним матеріальним становищем, оскільки перебуває за кордоном, де офіційно зареєстрована у службі праці як безробітна. Крім того, є матір`ю трьох неповнолітніх дітей, та перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком 1 рік. Усі наявні кошти спрямовує на забезпечення базових потреб дітей. Разом з тим, заборгованість визначену рішенням суду визнає та не має наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, просила суд встановити порядок виконання рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року шляхом його розстрочення.

Визначити щомісячну сплату заборгованості у мінімальному розмірі 1000 грн до повного погашення боргу.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задоволено частково.

Розстрочено виконання рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року у справі за позовом АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2039443650 від 21 грудня 2022 року в розмірі 33793,12 гривень та 3028 гривень сплаченого судового збору, що в загальному розмірі складає 36821,27 гривень, на 8 (вісім) місяців, із встановленням щомісячної сплати у розмірі 4602,65 гривень, після набрання цією ухвалою законної сили.

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції врахував наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання рішення суду ОСОБА_1 , розмір суми, що підлягає стягненню з останньої, а також її матеріальний стан. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду. Водночас суд визнав за необхідне встановити строк виконання рішення тривалістю вісім місяців, з урахуванням положень частини п`ятої статті 435 ЦПК України, відповідно до якої розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 на ухвалу суду подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтка зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив статус батька її молодшого сина, оскільки фактично такий відсутній. Зокрема, у витязі про народження дитини (з перекладом) графа «батько» заповнена зі слів матері, при цьому відсутні відомості про дату народження та місце проживання батька. Отже, допущена судом помилка порушує точність відомостей, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, судом допущено неточність щодо її номера телефону, що також впливає на достовірність ухвали.

Також апелянтка наголошує, що суд залишив поза увагою обставину, що вона самостійно виховує трьох дітей, при цьому аліменти отримує лише на двох із них і лише протягом останніх чотирьох місяців. До цього часу батько дітей перебував у статусі СЗЧ, у зв`язку з чим не мав стабільного доходу та не здійснював сплату аліментів.

Крім того апелянтка зазначає, що вона безробітна, соціальних виплат не отримує, а тому визначений судом платіж у розмірі 4600 грн є для неї надмірним та таким, що не відповідає її реальному матеріальному становищу і не враховує фактичні витрати на утримання дітей.

Окрім цього, суд першої інстанції не дослідив подані нею додаткові пояснення у справі та не врахував їх при постановленні оскаржуваної ухвали.

Вказує також на те, що у разі покращення її матеріального становища вона матиме можливість достроково погасити заборгованість.

На підставі наведеного, просить задовольнити її заяву про розстрочення виконання рішення суду та встановити щомісячну сплату заборгованості у мінімальному розмірі 1000 грн, продовжити строк розстрочки до 24-36 місяців.

Позиція інших учасників справи

Представник АТ «ОТП Банк» - адвокат Павленко С. В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, обґрунтовано врахував вимоги цивільного процесуального законодавства, відповідно до яких розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення. Відтак суд правомірно визначив максимально можливий строк розстрочки виконання рішення у цій справі.

Щодо доводів апеляційної скарги про можливість дострокового погашення заборгованості, представник товариства просить не брати їх до уваги, оскільки такі твердження є сумнівними. Зокрема, апелянтка востаннє здійснювала платіж на погашення заборгованості ще у 2024 році, що може свідчити про її недобросовісну поведінку та можливе ухилення від виконання рішення суду.

Крім того, на момент укладення кредитного договору апелянтка вже мала дітей, а отже могла врахувати свій сімейний стан при прийнятті на себе відповідних зобов`язань.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник АТ «ОТП Банк» – адвокат Павленко С. В. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Апелянтка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена шляхом надсилання судової повістки до її електронного кабінету в системі «Електронний суд». У скарзі просила слухати справу у її відсутність. З огляду на наведене, а також враховуючи положення частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, задоволено позовні вимоги АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 2039443650 від 21 грудня 2022 року в загальному розмірі 33793,27 грн та судові витрати в розмірі 3 028 грн (а.с. 127-130, 159-162).

Відповідно до копії рішення від 11 грудня 2025 року, засвідчений переклад якого з польської на українську мову проведено присяжним перекладачем української мови А. Славичем, ОСОБА_2 визнано безробітною особою з 11 грудня 2025 року та відмовлено їй у наданні права на допомогу по безробіттю (а.с. 170-171).

Згідно із копіями свідоцтв про народження, ОСОБА_1 є матір`ю трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 139-140, 174-175).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому частинами третьою, четвертою статті 435 ЦПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19 звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Отже, наведене свідчить про те, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Суд першої інстанції, встановивши обставини, що істотно ускладнюють виконання ОСОБА_1 рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2025 року, яким стягнуто з неї на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 793,27 грн, а також судові витрати у розмірі 3 028 грн, дійшов обґрунтованого висновку про можливість розстрочення його виконання.

Водночас врахувавши положення частини п`ятої статті 435 ЦПК України, які містять імперативну вимогу щодо неможливості розстрочення виконання судового рішення більш як на один рік з дня його ухвалення, суд правомірно визначив строк розстрочення у межах періоду, що залишився до спливу цього строку, а саме вісім місяців.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був надати більший строк розстрочення та визначити щомісячний платіж у розмірі 1 000 грн з огляду на її майновий стан і наявність трьох малолітніх дітей, не заслуговують на увагу, оскільки такі суперечать вимогам частини п`ятої статті 435 ЦПК України щодо граничного строку розстрочення виконання судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги щодо неповного дослідження судом обставин справи та неправильного зазначення окремих даних не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд уважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. О. Максюта