Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №214/660/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1303/26 Справа № 214/660/25 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Єгорова Є.С., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги захисника Єгорова Є.С. та особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 березня 2026 року, якою провадження за ст. 124 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2024 року о 09.03 год. на регульованому перехресті бульвар Вечірній на об`їзній дорозі в м. Кривому Розі, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на її зміну, рухаючись з перевищеною максимально дозволеною швидкістю руху у населеному пункті та при виявленні небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможній виявити, завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки керованого ним автомобіля та скоїв зіткнення з автомобілем «DACIA LOGAN» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який від зіткнення по інерції в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева. В наслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальні збитки, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 1.5, 2.3б, 12.1, 12.3,12.4, 12.9 б ПДР України.

Доводи апеляційної скарги:

З таким судовим рішенням не погодились захисник Єгорова Є.С. та особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та оскаржили в апеляційному порядку.

Апеляційні скарги захисника Єгоров Є.С. та особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , містять ідентичні вимоги та обґрунтування.

В апеляційних скаргах апелянти просять постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти зазначають про відсутність в матеріалах справи відомостей, які підтверджують факт перевищення швидкості водієм ОСОБА_1 .

Також вказують, що мотивувальна частина постанови не містить належної оцінки та аналізу доказів винуватості ОСОБА_1 , судом не забезпечено всебічного дослідження всіх обставин справи, порушено принцип презумпції невинуватості, оскільки існує рішення іншого суду, яке має преюдиційне значення та встановлює вину ОСОБА_5 .

Позиції учасників:

В судовому засіданні захисник Єгоров Є.С. та особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити з зазначених в них підстав.

Інші учасники провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг до зали судового засідання не з`явились. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Сторона захисту не заперечувала проти розгляду справи за відсутності останніх у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено за їх відсутність, відповідно до ст. 268 КУпАП .

Висновки суду:

Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Крім того, суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя місцевого суду дотримався не в повному обсязі, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керуючи транспортним засобом «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на її зміну, рухаючись з перевищеною максимально дозволеною швидкістю руху у населеному пункті та при виявленні небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможній виявити, завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки керованого ним автомобіля та скоїв зіткнення з автомобілем «DACIA LOGAN» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який від зіткнення по інерції в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева. В наслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальні збитки, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 1.5, 2.3б, 12.1, 12.3,12.4, 12.9 б ПДР України.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП суд першої інстанції поклав:

протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 810086 від 13.01.2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

схему місця ДТП від 20.11.2024 року, на якій зафіксовані елементи дороги по якій рухалися учасники ДТП, зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, наявність в місці зіткнення осипу скла, фарби та уламки пошкоджених частин транспортних засобів, розташування транспортних засобів після ДТП;

лист Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР;

відповіді Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР;

заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

повідомлення про неможливість надання висновку;

копію фото таблиці з місця події ДТП від 20.11.2024 року;

відеозаписи долучені до протоколу ;

довідку національної автоматизованої інформаційної системи щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 ;

письмові пояснення водія ОСОБА_1 , згідно з якими останній, керуючи транспортним засобом «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався об`їзною дорогою зі сторони мікрорайону Сонячний в напрямку автовокзалу. Проїжджаючи на дозволений сигнал світлофора перехрестя, поблизу АЗС, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, бульвар Вечірній, 22 А, помітив транспортний засіб «DACIA LOGAN» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався з правого боку перехрестя. Попри застосування екстреного гальмування, автомобіль продовжив рух за енерцією, внаслідок чого відбулося зіткнення з лівою частиною автомобіля «DACIA LOGAN» д.н.з. НОМЕР_3 ;

письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , згідно з якими останній перебував на передньому пасажирському сидінні транспортного засобу «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_2 . Свідок зазначив, що під час руху в правій смузі видимість дороги не була обмежена. При наближенні до регульованого перехрестя, де горіло зелене світло, з правого боку на заборонний сигнал світлофора виїхав транспортний засіб «DACIA LOGAN» з д.н.з. НОМЕР_3 . Для уникнення зіткнення водій автомобіля «TOYOTA COROLLA» застосував гальмування, проте уникнути удару було неможливо;

письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , яка була пасажиром транспортного засобу «DACIA LOGAN» д.н.з. НОМЕР_3 . Свідок зазначила, що під час під`їзду до перехрестя вона шукала ліки, а тому безпосередніх обставин події та моменту зіткнення не бачила;

пояснення водія ОСОБА_2 , згідно якими останній, керуючи транспортним засобом «DACIA LOGAN» д.н.з. НОМЕР_3 , рухався проїзною частиною бульвару Вечірній в напрямку вул. Е. Беркуна м. Кривий Ріг . Останній пам`ятає, як виїхав з дому по вул. Вечірньокутська та поїхав на мікрорайон Вечірній за пасажиркою, проте не пам`ятає, ні моменту, як вона сіла до автомобіля, ні своїх подальших дій.

Суд першої інстанції вважав, що дані докази є належними та допустимими, такими, що повністю узгоджуються між собою, та з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом», підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції, встановивши вину ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не може погодитись із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджуючи матеріали провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, належним чином не дослідив та не оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи апеляційних скарг, що судом першої інстанції не дотримано принципів повноти та всебічності судового розгляду та зазначає.

Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до вимог п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Суд апеляційної інстанції при встановленні фактичних обставин справи безпосередньо дослідив матеріали відеозапису, на яких зафіксовано, як автомобіль під керуванням ОСОБА_2 виїхав на перехрестя під час дії забороняючого червоного сигналу світлофора, в той же час ОСОБА_1 на керованому ним автомобілі здійснював рух на зелений сигнал світлофора.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рух кожного з автомобілів відбувався не на межі сигналів (наприклад для можливості завершення маневру при мигаючому сигналі світлофора), а при триваючій дії, як дозвільного зеленого сигналу світлофора, так і забороняючого червоного. У даному випадку ОСОБА_2 зобов`язаний був певний час зупинитись та стояти на забороняючий червоний сигнал світло світлофора, в той же час ОСОБА_1 мав право на безперешкодний рух прямо на зелений сигнал світлофора, який дозволяв це.

Відповідно до змісту протоколу ААД № 810086 від 13.01.2025 року, який був безпосередньо досліджений судом першої інстанції, однією з причин виникнення ДТП стало те, що ОСОБА_1 , рухаючись з перевищенням максимально дозволеної швидкості руху у населеному пункті та при виявленні небезпеки руху, не вжив заходів для уникнення ДТП.

Однак матеріали провадження взагалі не містять інформації про швидкість транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 та доказів на підтвердження перевищення цієї швидкості. Вказаний факт не був належним чином встановлений ані засобами вимірювальної техніки, ані експертним дослідженням, що належним чином не врахував та не обґрунтував у своїх висновках при оцінці сукупності доказів суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення слід розглядати як обвинувальний акт, складений уповноваженою особою, та у якому зазначається точний виклад фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.

Відображення фактичних обставин у протоколі про адміністративне правопорушення має значення для дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист.

У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає необхідним також керуватися аналогією закону, застосувавши вимоги КПК України щодо пред`явлення обвинувачення у контексті викладу змісту протоколу про адміністративне правопорушення з принципами складення обвинувального акту, а саме коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру, мають визнаватися істотними порушеннями вимог КПК України.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції констатує, що у протоколі про адміністративне правопорушення при зазначенні об`єктивної сторони з боку ОСОБА_1 , що стало причиною виникнення ДТП, а саме у недотриманні ОСОБА_1 швидкісного режиму руху та його перевищення, наведено відомості, які не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони не були встановлені належним чином.

На думку суду апеляційної інстанції, зазначені вище обставини є істотним порушенням, та тягнуть до беззаперечного скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, оскільки в матеріали справи не містять доказів, що водій ОСОБА_1 перевищив швидкість в межах населеного пункту, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою та не вжив заходів аж до зупинки транспортного засобу для уникнення ДТП є слушними, враховані судом апеляційної інстанції при встановлені підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене вище суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги захисника Єгорова Є.С. та особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: