Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №172/248/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/767/26 Справа № 172/248/25 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,

суддів – Городничої В.С., Макарова М.О.,

при секретарі - Карпенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року у складі судді Битяка І.Г.

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2017 року з нього на користь ОСОБА_1 проводиться стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Зазначає, що є учасником бойових дій, приймає участь у захисті територіальної цілісності і суверенітету України, однак у червні 2024 року, під час виконання бойового завдання, отримав вибухову травму, фактично все грошове забезпечення, витрачається на лікування, яке є дороговартісним.

З урахуванням викладеного, враховуючи стану його здоров`я, зважаючи на потребу у лікуванні, проведенні оперативного втручання, після якого його очікує тривала реабілітація, просив зменшити розмір аліментів, визначений Васильківським районним судом Дніпропетровської області від 09 червня 2017 року з 1/4 частини всіх видів заробітку на тверду грошову суму у розмірі 8000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Припинено з моменту набрання цим рішенням законної сили стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2017 року № 172/530/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму щомісяця на дитину відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій у розмірі 8000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, та до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2017 року у справі № 172/530/17 відкликано після сплати ОСОБА_2 заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини, а у випадку відсутності боргу - після набрання рішенням законної сили.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки на момент звернення до суду, змінився стан здоров`я позивача, який під час виконання бойового завдання із захисту України від збройної агресії російської федерації отримав вибухову травму, в результаті якої перебував на стаціонарному лікуванні, яке продовжує і на теперішній час, отримані травми негативно позначилася на його здоров`ї, у зв`язку з чим змінився і його матеріальний стан, а тому позов підлягає задоволенню.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення стану його здоров`я, яке б унеможливлювало сплату останнім аліментів на дитину та свідчило б про погіршення його майнового стану, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Вказує, що позивач є здоровою, працездатною особою, так як протилежного ним не доведено, а тому відсутні підстави для зміни визначеного судом розміру аліментів, на що суд уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проводиться стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 виданим 22 травня 2023 року.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 11 червня 2024 року отримав вибухову травму – акубаротравму, під час виконання бойового завдання.

На підтвердження отримання бойової травми та подальшого її лікування, а також інших захворювань, що виникли у зв`язку з цим, ОСОБА_2 надав первинні медичні документи, де зазначено, що отримав вибухову травму від FPV-дрону, тобто черепно-мозкову травму від дії мінно-вибухової хвилі, яка в подальшому викликала сильний головний біль, запаморочення, головокружіння, шум та постійні неприємні відчуття у потилиці, які призвели до госпіталізації до неврологічного відділення з діагнозом «Вертоброгенна цервікоторакалгія, помірний больовий та м`язово-тонічний синдром, стадія загострення». Після цього хворий був госпіталізований з сильним больовим синдромом в шийному та грудному відділах хребта, онімінням лівої верхньої кінцівки. Виникло гнійне запалення потових залоз, що супроводжується формуванням свищевих ходів і абсцесів. Під час виконання бойового завдання був госпіталізований до хірургічного відділення з діагнозом «Інфікована рана передньої черевної стінки». Хронічне запалення підшлункової залози, йододифіциту та був встановлений діагноз «Хронічний холецистит» та «Ессенціальна гіпертензія».

Відповідно до розрахунку, складеного державним виконавцем Синельниківського відділу ДВС Синельниківського району Дніпропетровської області, станом на 30 грудня 2024 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів у сукупному розмірі 142745,16 грн., у 2024 році сплачено значну частину боргу, а саме: у вересні – 367115,96 грн., у жовтні – 72561,97 грен., у листопаді – 40303,90 грн., у грудні – 26970,57 грн.

Згідно із частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У розумінні положень статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст положень статей 181, 192 СК України, можна дійти висновку, що розмір та спосіб стягнення аліментів, які визначені рішенням суду, не вважаються незмінними та можуть бути змінені за позовом одержувача аліментів. Зокрема, суд може змінити за позовом платника або одержувача розмір аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Зокрема у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 було викладено висновок, що зміна сімейного стану відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відтак при вирішенні спору щодо аліментів, зокрема зменшення їх розміру, суд має виходити із закріплених у частині 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи не лише інтереси платника аліментів, сімейний або майновий стан якого змінився, а й з інтересів самої дитини та інтереси інших дітей платника аліментів.

Отже, заявляючи позов про зменшення розміру аліментів, саме позивач має довести зміну свого сімейного та/або майнового стану, яка істотно впливає на можливість сплати аліментів у раніше визначеному розмірі.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1,2 статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів про наявність достатніх підстав для задоволення позову та зміни розміру аліментів на утримання дитини, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами погіршення його стану здоров`я та як наслідок матеріального стану платника аліментів, в порівнянні з його станом здоров`я та матеріальним станом на момент ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини, що є достатньою та безумовною підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 192 СК України та зміни розміру аліментів на утримання дитини, що буде відповідати інтересам дитини, засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його стану здоров`я та як наслідок зміна майнового стану, є безпідставними, з огляду на той факт, що позивач будучи учасником бойових дій, під час виконання бойового завдання, отримав вибухову травму, в результаті якої перебував на стаціонарному лікуванні, отримана травма негативно позначилася на його здоров`ї та як наслідок змінився його матеріальний стан, що у розумінні положень Сімейного Кодексу, є самостійною підставою для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду.

Фактично доводи апеляційної скарги на законність судового рішення не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів та встановлення фактичних обставин справи.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявленого позову та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку із переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 21 квітня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 28 квітня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.О. Макаров