Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №953/12584/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12584/25

н/п 2/953/819/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Демченко С.В.,

секретар судового засідання – Тюльпа Я.Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

У С Т А Н О В И В:

25 листопада 2025 року адвокат Шеліхов Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1337167 від 22 вересня 2025 року, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 135 360 грн, моральну шкоду у розмірі 40 000 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20 вересня 2025 року о 21 годині 20 хвилин у м. Харкові по вул. Карякінській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки BMW Е90/318i, державний номерний знак НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки TOYOTA PRIUS. Внаслідок ДТП автомобіль BMW Е90/318i, державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить позивачці, отримав механічні пошкодження. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2025 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 130 КУпАП. Вказав, що відповідно до рахунку-фактури № 711 від 02 жовтня 2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW Е90/318i, державний номерний знак НОМЕР_1 , з врахуванням коефіцієнту зносу становить 134 020 грн. Посилався на те, що позивачці не було сплачено страхове відшкодування, у зв`язку з чим вона самостійно сплатила на рахунок ФОП ОСОБА_3 кошти за ремонт транспортного засобу BMW Е90/318i, державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 134 020 грн та комісію у розмірі 1 340 грн. Крім того, внаслідок дій відповідача, що виразилися у пошкодженні належного позивачці транспортного засобу, їй було завдано моральну шкоду, вона була позбавлена можливості користуватися своїм автомобілем. Крім того, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу та необхідністю його ремонту, у позивачки з`явилася роздратованість та постійні хвилювання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільної справи № 953/12584/25, провадження № 2/953/5124/25, який здійснено відповідно до розпорядження керівника апарату Київського районного суду м. Харкова Яхновського В. № 01-06/633 від 29 грудня 2025 року у зв`язку з розглядом Вищою радою правосуддя 16 грудня 2025 року заяви про звільнення судді ОСОБА_4 з посади судді Київського районного суду м. Харкова, відповідно до п.2.3.44 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, цивільну справу 29 грудня 2025 року передано в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 січня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. У встановлений законом строк 14 січня 2026 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 січня 2026 року розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди продовжено в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивачка та представник позивачки у судове засідання не з`явилися, від адвоката Шеліхова Є.О. на адресу суду надійшла заява, в якій просив розглядати справу за відсутності позивачки, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 27 листопада 2025 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб марки BMW Е90/318i, державний номерний знак НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 .

Відповідно до рахунку – фактури № 711 від 02 жовтня 2025 року, виконаного ФОП ОСОБА_3 , вартість запчастин та послуг щодо їх заміни на транспортному засобі BMW 318i, державний номерний знак НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , становить 134 020 грн.

Зі змісту квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 3 від 16 жовтня 2025 року вбачається, що платник – ОСОБА_5 перерахувала на рахунок отримувача коштів – ФОП ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 134 020 грн на підставі рахунку – фактури № 711 від 02 жовтня 2025 року, та сплатила за вказані послуги комісійний збір банку у розмірі 1 340 грн.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2025 року ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Постанова Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2025 року набрала законної сили 24 листопада 2025 року.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що ОСОБА_2 є особою, яка на відповідній правовій підставі володіла джерелом підвищеної небезпеки, а саме – транспортним засобом марки BMW Е90/318i, державний номерний знак НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , належним на праві власності позивачці, та в результаті неправомірних дій якого автомобіль отримав механічні пошкодження, тобто позиваці було спричинено майнову шкоду, тому саме ОСОБА_2 є належним відповідачем та повинен нести відповідальність за спричинену ним шкоду.

На підтвердження завданого збитку позивачка надала суду рахунок – фактуру № 711 від 02 жовтня 2025 року, виконаний ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якого вартість запчастин та послуг щодо їх заміни на транспортному засобі BMW 318i, державний номерний знак НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , становить 134 020 грн.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини справи в контексті викладених норм законодавства, а також досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача майнової шкоди, завданої неправомірними діями відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача на користь позивачки грошових коштів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 135 360 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. (п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №4).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На підтвердження протиправності дій відповідача, з приводу пошкодження автомобіля, що є обов`язковим при з`ясуванні підстав відшкодування заподіяних збитків, позивачем надано суду достатню кількість доказів, яким підтверджується вина відповідача.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Приймаючи до уваги той факт, що дорожньо-транспортна пригода призвела до пошкодження майна позивача, що спричинило душевні страждання, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що адекватною компенсацію моральної шкоди є сума в розмірі 5 000 грн, яка повинна бути стягнута на користь позивачки з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивач заявив вимогу про відшкодування судового збору в розмірі 2 422,40 грн, сплаченого при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 1403 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 135 360 (сто тридцять п`ять тисяч триста шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 403 (одна чотириста три) гривні 60 (шістдесят) коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 27 квітня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко