Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №619/6548/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6548/25

провадження № 2/619/169/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, встановив:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Адвокат Смаль В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:

- встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала зі своєю донькою ОСОБА_4 станом на час її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на житловий будинок АДРЕСА_2 ; 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була донькою ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та дружиною ОСОБА_3 . На час смерті ОСОБА_4 , з огляду на необхідність стороннього догляду внаслідок тяжкої хвороби постійно мешкала разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_3 , хоча була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.09.1999 володіла 1/5 часткою у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Заповіт, на випадок своєї смерті ОСОБА_4 складено не було. За таких обставин, право на спадкування отримали спадкоємці 1 черги – Мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 у встановлений шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався. Лише 13.03.2025 до Золочівської державної нотаріальної контори звернувся брат ОСОБА_4 , маючи намір у судовому порядку встановити додатковий строк для прийняття спадщини. На підставі зазначеної заяви, Золочівською державною конторою Харківської області було відкрито спадкову справу №20/2025 (номер у спадковому реєстрі 73789901). У подальшому останній до суду не звертався, додатковий строк для прийняття спадщини встановлено не було. Пізніше, із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернулася її мати- ОСОБА_1 . За результатами розгляду заяви останній у оформленні спадкових прав на нерухоме майно було відмовлено, про що 07.05.2025 державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Кретовою О.В. в порядку виконання обов`язків завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області було винесено постанову № 261/-02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою поза межами шестимісячного строку після смерті своєї доньки та з огляду на різницю місць зареєстрованого проживання останніх встановлення фактичного прийняття спадщини неможливе.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання відповідачів, які не повідомили про причини неявки та не подали відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13 серпня 1977 року зареєстрували шлюб у Писарівській с/Раді Золочівського району Харківської області, актовий запис № 18 (а.с. 10).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 11, 85).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 15 листопада 2018 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 1542 (а.с. 12, 86).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті Харківська область, Богодухівський район, смт. Золочів (а.с. 13).

Відповідно до акту від 25.03.2026, складеного вуличним комітетом ОСОБА_9 , сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , засвідченим секретарем виконкому С. Головань – ОСОБА_4 дійсно з 2016 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з довідки старости виконавчого комітету Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області № 123 від 17.03.2025 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 по день своєї смерті мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою проживала одна (а.с. 14, 101).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.09.1999 № 785-П комісією по приватизації державного житлового фонду Золочівської селищної ради посвідчила, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 дійсно належить на праві спільної (сумісної) власності: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (а.с. 15, 99).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.04.2025, виданого державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (відокремленого підрозділу) Кретовою О.В., виконувачем обов`язків завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області, на підставі заповіту, посвідченого секретарем Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області Різниченко М.П. 26.05.2004 за реєстровим № 180, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , є її донька- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/5 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 (спадкова справа № 53/2005) (а.с. 16).

Технічний паспорт виданий КП «Архітектурно-інвентаризаційного бюро Золочівської селищної ради» від 06.04.2025 на квартиру АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 (а.с. 17-25).

Виписка з погосподарської книги № 124 від 17.03.2025 підтверджує, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності будинок за адресою АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці, яка передана гр. ОСОБА_4 в постійне користування про, що здійснено запис в погосподарській книзі № 6, особовий рахунок НОМЕР_5 за 2021-2025 роки Писарівського старостинського округу (а.с. 26).

З довідки директора КП «Архітектурно-інвентаризаційного бюро Золочівської селищної ради» №475 від 25.08.2025 вбачається, що 18.08.2025 була проведена первинна інвентаризація житлового будинку «А-1» (1959 року будівництва, матеріал стін – дерево, обкладене цеглою), веранди «а», ганку «а1» житловою площею 14,7 м2, загальною площею 36,1 м2 з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня «Б», сараї «В», «Г», вбиральня «Ж», літній душ «З», огорожа №1-3, колонка №4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Будівництво здійснено до 05.08.1992 не потребує введення в експлуатацію. Відповідно до інформації ОСОБА_15 , керуючого справами (сектор) виконавчого комітету Золочівської селищної ради від 01.08.2025 за № 324 житловий будинок за вищевказаною адресою числиться за ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно запису погосподарської книги № 6, особливий рахунок № НОМЕР_5 за 2021-2025. Станом на 31.12.2012 по КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівської селищної ради» реєстрація права власності на будинок не здійснювалася (а.с. 27).

Технічний паспорт виданий КП «Архітектурно-інвентаризаційного бюро Золочівської селищної ради» від 18.08.2025 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 – ОСОБА_1 (а.с. 29-43).

07.05.2025 державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (відокремленого підрозділу) Кретовою О.В., виконувачем обов`язків завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії- видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в рівних частках кожному, на 1/5 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 після їхньої доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 44-45).

Постанова нотаріуса мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса поза межами шестимісячного строку після смерті своєї дочки і у матеріалах справи довідка про реєстрацію місця проживання спадкоємців за однією адресою зі спадкодавцем на день його смерті відсутня.

Зі звіту про оцінку майна виконаного ТОВ «Кабінет оцінки «Авікум» від 03.10.2025 – ринкова вартість 2-х кімнатної квартири, загальною площею 54,3 м2, житловою площею 28,6 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 становить 219 000 грн (а.с. 46-48).

Зі звіту про оцінку майна виконаного ТОВ «Кабінет оцінки «Авікум» від 03.10.2025 – ринкова вартість житлового будинку, загальною площею 36,10 м2, житловою площею 14,70 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , становить 178 000 грн (а.с. 49-51).

Як вбачається із інформації в.о. завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Кретової О.В. вих. № 706/02-14 від 05.12.2025: із заявами про прийняття або відмову від права на прийняття спадщини після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області ніхто не звертався. Спадкова справа за № 20/2025 після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена 13.03.2025 за заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яку подав її брат - ОСОБА_13 . Батько спадкодавиці, ОСОБА_2 , 13.03.2025 подав до нотаріальної контори заяву про неприйняття спадщини після своєї доньки - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших заяв у справах нотаріальної контори немає. Заповіти ОСОБА_4 не складалися. Свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Золочівською державною нотаріальною конторою Харківської області не видавалися (а.с.74).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 83511123 від 05.12.2025, параметри запиту ОСОБА_4 – наявна спадкова справа номер у спадковому реєстрі 73789901, чинна, номер у нотаріуса 20/2025, заведена 13.03.2025 Золочівською державною нотаріальною конторою. Спадкова справа заведена та зберігається у відокремленому підрозділі П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (а.с. 75).

Відповідно до спадкової справи №20/2025 13.03.2025 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , звернувся до державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори Богодухівського району Харківської області Кретової О.В. із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його сестри – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на день смерті постійно мешкала АДРЕСА_2 , посилаючись на те, що після її смерті залишилась спадщина, спадкоємцем на яку він являється, спадщину він не прийняв, оскільки не мешкав за однією адресою зі спадкодавицею на день її смерті, заяву про прийняття спадщини після сестри, протягом встановленого законом 6-ти місячного строку не подавав, з цього приводу має намір звернутися до суду, щоб встановити факт прийняття ним спадщини після померлої сестри. Батько спадкодавця, ОСОБА_2 , спадщину після своєї доньки не прийняв, про що подав відповідну заяву до нотаріальної контори. Чоловік спадкодавиці- ОСОБА_3 спадщину після своєї дружини не прийняв, оскільки він не був зареєстрований та не мешкав з нею за однією адресою, а також не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом встановленого законом 6-ти місячного строку. Чоловік спадкодавиці перебуває у лавах Збройних Сил України. Дітей, у тому числі позашлюбних, спадкодавиця не мала. Інших спадкоємців, передбачених законом немає. Просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно спадкодавиці на його ім`я після надання рішення суду, що набрало законної сили, про продовження строку на прийняття спадщину та надання усіх інших необхідних документів (а.с. 77).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 звернувся із заявою від 13.03.2025 до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області, у якій зазначив, що спадщину після своєї доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 він не прийняв, оскільки не був зареєстрований з нею за однією адресою на день її смерті, а також не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, протягом встановленого законом 6-ти місячного строку. Звертатися до суду із заявами щодо продовження строку на прийняття спадщини не має наміру (а.с. 79).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80442144 від 13.03.2025, параметри запиту ОСОБА_4 – наявна спадкова справа номер у спадковому реєстрі 73789901, чинна, номер у нотаріуса 20/2025, заведена 13.03.2025 Золочівською державною нотаріальною конторою. Спадкова справа заведена та зберігається у відокремленому підрозділі П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (а.с. 84).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану № 00050018283 від 13.03.2025, параметри запиту ОСОБА_4 - у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація щодо актового запису про народження відсутня (а.с. 87).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00050018146 від 13.03.2025, вбачається- актовий запис №185, складений 02.10.1985 відділом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області стосовно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, батько: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ; мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , підстави запису відомостей про батька- свідоцтво про шлюб а/з №18 від 13.08.1977, Писарівською с/радою Золочівського району Харківської області (а.с. 88-89).

Відповідно до паспортів громадян України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.91-98).

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першої та другої статті 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України.

З витребуваної спадкової справи вбачається, що з заявами про прийняття спадщини звернулась позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті доньки позивача нотаріус посилалась на те, що минуло шість місяців з часу відкриття спадщини та позивач не надала документів, які б підтверджували факт постійного проживання зі спадкодавцем на час її смерті.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до акту від 25.03.2026, складеного та підписаного вуличним комітетом ОСОБА_9 , сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , засвідченим секретарем виконкому С. Головань – ОСОБА_4 дійсно з 2016 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною першою ст. 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Частинами другою та шостою статті 29 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, своєчасного, повного, безумовного прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частина третя статті 1168 Цивільного кодексу України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного (постанова Верховного Суду у справі № 355/832/17 від 10.04.2020).

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання доньки позивача ОСОБА_4 на час своєї смерті за адресою: АДРЕСА_3 сама по собі не є безспірним доказом того, що вона постійно не проживала за даною адресою.

Під час розгляду справи судом встановлено факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується письмовими доказами, які наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, суд задовольняє заявлені позовні вимоги позивача в частині встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, суд вважає передчасною вимогу позивача про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 ; 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , з огляду на таке.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з статтею 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Пунктами 1.2, 4,12, 4,14, .4,15, 4.18 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за № 296/5, встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують право власності на майно, що належить спадкодавцю.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дочки позивача нотаріус посилалась на те, що минуло шість місяців з часу відкриття спадщини та позивач не надала документів, які б підтверджували факт постійного проживання зі спадкодавцем на час її смерті.

З урахуванням того, що наразі судовим рішенням встановлено факт спільного постійного проживання позивача разом із дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , по час її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, позивач не позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що сторонами у справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, враховуючи принцип диспозитивності, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала зі своєю донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на час її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя О. В. Пруднікова