Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №523/6793/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/6793/26

Провадження №1-кп/523/1474/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду міста Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12026167490000088 від 31.03.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Тутаєв Ярославської області Російської Федерації, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, не працевлаштованої, раніше судимої:

- 21.03.2025 року Приморським районним судом м. Одеса за ст.190 ч.1 КК України до 1 року пробаційного нагляду. 17.06.2025 року поставлена на облік Приморським районним відділом Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

Зареєстрованої та проживаючої за адресом: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, -

Встановив:

До Пересипського районного суду міста Одеси з Пересипської окружної прокуратури міста Одеси надійшов обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України разом з клопотанням прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також за наявності згідно з вимогами ч.3 ст.302 КПК України письмової заяви ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 про беззаперечне визнання обвинуваченою своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та висловивши згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, та відповідною заявою потерпілої ОСОБА_6 у зв`язку з чим на підставі ст.381 ч.2 КПК України суд визнав за можливе призначити розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку. Водночас до суду надійшли матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №12026167490000088 від 31.03.2026 року, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання особою своєї винуватості.

Положеннями ст.381 ч.1 КПК України регламентовано, що після отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку суд у п`ятиденний строк, невідкладно призначає судовий розгляд.

За змістом ст.382 ч.1 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За змістом обвинувального акту та вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України надані матеріали кримінального провадження, встановлено, що 29.03.2026 року приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_3 , знаходячись неподалік будинку №16, розташованому по вул. Отамана Чепіги у м. Одеса, на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих відносин та словесного конфлікту з раніше незнайомою їй ОСОБА_6 , яка відповіла на її зауваження у різкій формі, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, своєю лівою ногою нанесла потерпілій один удар в область правого стегна та один удар лівою рукою в область правої вилиці ОСОБА_6 , надалі під час тривалої суперечки ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, намагалася нанести ще не менше трьох ударів руками в область обличчя ОСОБА_6 , однак остання обороняючись, встигла закритися руками, внаслідок чого удари прийшлися в ділянку лівого передпліччя потерпілої, після чого ОСОБА_3 нанесла ще один удар правою ногою в область лівої гомілки ОСОБА_6 , тим самим спричинивши своїми протиправними діями ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи за №312 від 31.03.2026 року тілесні пошкодження у вигляді садна в правій виличній ділянці, синця на лівому передпліччі по передній поверхні у верхній третині із трьома саднами на його фоні, синця на правому стегну по зовнішній боковій поверхні у середній третині та синця на лівій гомілці по передній поверхні у середній третині, які утворилися від дії тупого предмета, мають незначні скороминущі наслідки, що викликали розлад здоров`я не більше 6 днів, що за критеріями п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відповідно письмової заяви та наданих до суду матеріалів ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, викладеному в обвинувальному акті, і будучи допитаною дізнавачем надавала визнавальні покази, не оспорюючи встановлені фактичні обставини вчиненого кримінального проступку, а також докази, які містяться в матеріалах досудового розслідування, дослідження яких не проводилося відповідно до ч.1 ст.382 КПК України.

Таким чином, органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками, як умисне легке тілесне ушкодження.

Вивчивши обвинувальний акт, перевіривши долучені до нього додатки та матеріали вищеозначеного кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, який ставиться їй у провину, та її дії вірно кваліфіковані за ст.125 ч.1 КК України в межах висунутого обвинуваченого.

Відповідно вимог ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.

Згідно положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Санкцією статті 125 ч.1 КК України передбачена кримінальна відповідальність, що карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Відповідно встановлених органом досудового розслідування обставин, судом також досліджені матеріали, які наявні в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування за №12026167490000088 від 31.03.2026 року, які характеризують особу ОСОБА_3 .

При визначенні міри покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме враховує час вчинення кримінального проступку, характер, ступінь тяжкості, мотивацію та суспільну небезпечність вчиненого нею діяння, дані про особу обвинуваченої, які наявні в матеріалах кримінального провадження, те, що вона раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, станом на час вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме на 29.03.2026р покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік, яке призначене за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2025 року є не відбутим, що підтверджується спец. вимогою УІАП ГУНП в Одеській області, на обліках не перебуває, як вбачається наявне місце проживання, також суд приймає до уваги добровільне зізнання у скоєнні інкримінованого їй кримінального проступку, усвідомлення своєї провини, відсутність тяжких наслідків, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої.

До обставин, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 ч.1 п.1 КК України, досудовим слідством вказане щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, досудовим слідством не встановлено.

За змістом обвинувального акту вбачається, що під час досудового розслідування здійснювалось безкоштовне залучення експерта для проведення судово-медичної експертизи відносно потерпілої ОСОБА_6 у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні, речові докази не долучалися.

Матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №12026167490000088 від 31.03.2026 року долучених до обвинувального акту та наданих до суду, суд вважає за необхідне зберігати в матеріалах судового провадження за №523/6793/26 (Пр. №1-кп/523/1474/26).

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 з урахуванням санкції ч.1 ст.125 КК України та вимого цього Кодексу, оцінюючи у сукупності обставини, спосіб та мотивацію вчиненого кримінального проступку, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, відсутність тяжких наслідків та матеріальних претензій, зважаючи на особу обвинуваченої, яка повністю визнала свою вину, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, є засудженою особою за ст.190 ч.1 КК України, вчинила нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком, разом з цим має місце мешкання, є працездатною молодою особою, однак за відсутності офіційного місця роботи не вбачається підстав для застосування такого виду покарання як виправні роботи; призначення покарання у виді громадських робіт у даному випадку на думку суду є не доцільним, оскільки положення ст.72 КК України прямо не передбачають можливості складання та переведення покарання у виді громадських робіт в покарання у виді пробаційного нагляду, а також можливості їх самостійного виконання, крім цього за наявності обмежень відповідно ч.5 ст.59-1 КК України пробаційний нагляд не може бути призначено особі, яка під час відбування цього виду покарання вчинила нове кримінальне правопорушення, що мимоволі виникне при призначенні покарання за сукупності вироків, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку щодо можливості призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних проступків або правопорушень з урахуванням вимог ст.ст.71,72 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Положеннями ст.72 ч.3 КК України регламентовано, що основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

З огляду на викладене, з метою недопущення зміни покарання, призначене попереднім (першим) вироком та умов відбування покарання, на переконання суду ОСОБА_3 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст.71,72 КК України, а саме шляхом повного приєднання покарання, призначеного та невідбутого за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2025 року, при цьому покарання за вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 8.04.2026 року року у виді штрафу згідно ч.3 ст.72 КК України слід виконувати самостійно.

Таким чином, керуючись ст.ст.50-51, 56, 71, 72 КК України, ст.ст.369-371, 373-374, 381-382, 394-395 КПК України, -

Ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, призначивши їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст.ст.71,72 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, шляхом повного приєднання покарання, не відбутого за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2025 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання за сукупності вироків у виді пробаційного нагляду строком на один рік та штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно ст.72 ч.3 КК України покарання, призначене ОСОБА_3 за вироком Пересипського районного суду міста Одеси від 8.04.2026 року за ст.125 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень - виконувати самостійно.

Роз`яснити ОСОБА_3 вимоги ст.26 ч.1 КВК України, що засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Відповідно ст.26 ч.ч.3, 5 КВК України контроль за виконанням вироку в частині призначеного покарання у виді штрафу покласти на районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем фактичного проживання засудженої, направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручено виконання.

Матеріали кримінального провадження за №12026167490000088 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026 року та долучених до обвинувального акту - зберігати в матеріалах судового провадження за №523/6793/26 (Пр. №1-кп/523/1474/26) в кримінальній канцелярії Пересипського районного суду міста Одеси.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ухваленого за результатами спрощеного провадження передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених ст.394 КПК України, а саме вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, а для ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання ним копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_7