Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №522/21845/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1963/26

Справа № 522/21845/23

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2025 року, ухвалено під головуванням судді Шенцевої О.П., у цивільні справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі по тексту – ПАТ «СК «Уніка») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, обґрунтовуючи заявлені вимог тим, що 21.05.2020 року між ПАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №027052/4615/0000340, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_1 .

25.07.2020 року у м. Одеса по вул. Пироговській, 29 водій ОСОБА_1 , керуючи «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси у справі № 522/14315/20 від 15.09.2020 року винуватцем ДТП визнано відповідача.

28.07.2020 року потерпілий звернувся до страховика із заявою про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО. Для встановлення характеру та розміру шкоди проведено огляд колісного транспортного засобу «BMW X4» та складено протокол огляду транспортного засобу.

Відповідно до рахунку № НОМЕР_3 від 04.08.2020 року ДП Фірма Емералд Моторс, вартість відновлювального ремонту «BMW X4» складає 22 627,10 грн. Позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 22627,10 грн.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно відомостей з Централізованої бази Моторне (транспортне) страхове бюро України.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 страхову відшкодування за завдати збитки у розмірі 22627,10 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2025 року заявлені ПАТ «СК «Уніка» позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована недоведеністю обставин справи, неузгодженості наведених в матеріалах справи дати ДТП, договору добровільного страхування та платіжної інструкції про страхове відшкодування, а також безпідставністю відмови судом першої інстанції у призначені по справу судової експертизи.

Скаржником також стверджується про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, адже відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» право переходить до страховика лише після фактичної виплати відшкодування, а тому за відсутності доказів виплати у справі немає правових підстав для стягнення. При цьому, на думку скаржника, позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки ДТП відбулася 25.07.2020 року, а позивач звернувся до суду лише 25.08.2023 року.

Своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України сторони не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 21.05.2020 року № 027052/4615/0000340, укладеним між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 , його предметом є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 5 договору страховими ризиками, зокрема, є ДТП.

25 липня 2020 року у м. Одеса по вул. Пироговській, 29 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох автомобілів: «Ford Fusion» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «BMW X4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до Постанови Приморського районного суду міста Одеси по справі №522/14315/20 від 15 вересня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу «BMW X4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було завдано механічних ушкоджень. Відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.

28 липня 2020 року потерпіла від дорожньо-транспортної пригоди, звернулась до Страховика ПрАТ «СК «Уніка» з заявою № 00365610 про подію, з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №027052/4615/0000340.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «BMW X4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 28 липня 2020 року ПрАТ «СК «Уніка» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено Протокол огляду транспортного засобу.

Відповідно до рахунку № НОМЕР_3 від 04.08.2020 року ДП «Фірма «Емералд Моторс» вартість відновлювального ремонту «BMW X4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 22 627,10 грн.

Відповідно Ремонтної калькуляції системи Audatex №00365610 від 05.08.2020року, вартість відновлювального ремонту «BMW X4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 22665,01 грн.

Страховим актом №00365610 складеним 13 серпня 2020 року, ПрАТ «СК «Уніка» визнала подію 25 липня 2020 року страховим випадком та визначило суму страхового відшкодування у розмірі 22 627,10 грн.

Згідно з платіжним доручення від № 162536 від 21 липня 2020 року ПрАТ «СК «Уніка» сплатило страхове відшкодування у сумі 22 627,10 грн на рахунок ДП “Фірма "Емералд Моторс".

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ford Fusion», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким в момент дорожньо–транспортної пригоди керував ОСОБА_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,

16 липня 2021 року та 09 лютого 2023 року ПрАТ «СК «Уніка» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про відшкодування шкоди у розмірі 22 627,10 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не надав доказів на спростування розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля. Врахувавши, що позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків повністю, суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 , як винної в ДТП особи підлягають стягненню кошти в не спростованому ним розмірі - 22627,10 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У пункті 1.3. статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Згідно із статтею 6 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, а відповідно до пункту 23.1 статті 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної, чи до місця здійснення ремонту на території України.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (постанова Верховного Суду від 02.10.2024 року справі № 175/4710/16)

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності обставин справи, неузгодженості наведених в матеріалах справи дати ДТП, договору добровільного страхування та платіжної інструкції про страхове відшкодування, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 21.05.2020 року № 027052/4615/0000340, укладеним між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 , його предметом є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_1 .

ДТП за участю транспортних засобів «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , та «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , відбулося 25.07.2020 року. Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, на момент ДТП у власника транспортного засобу «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_1 , був наявний діючий страховий поліс.

Також з матеріалів справи вбачається наявність страхового акту № 00365610 із зазначенням суми страхового відшкодування, визначеної на підставі проведення огляду транспортного засобу, та висновку комісії про виплату страхувальником вказаної суми шляхом перерахування безготівкових коштів раніше перерахованих на ДП «Емералд Моторс» рахунок, а також долучено повідомлення № 00365610 ПрАТ «СК «Уніка» на згоду щодо здійснення списання коштів з суми авансованого платежу ДП «фірма «Емералд Моторс» в розмірі 22627,10 грн (а.с. 32, 33). Також в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 162536 від 21.07.2020 року, яка підтверджує здійснення авансованого перерахування грошових коштів ПрАТ «СК «Уніка» на користь ДП «Фірма «Емералд Моторс» на ремонт транспортних засобів згідно договору № 30052012 від 31.05.2012 року та платіжного доручення на підтвердження попереднього перерахування коштів, що в свою чергу підтверджує факт перерахування грошових коштів та спростовує доводи апеляційної скарги в даній частині(а.с. 34). Розмір встановленої вартості ремонту транспортного засобу «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_1 , що становить 22627,10 грн, відповідачем в свою чергу не спростований.

Окрім того, колегія суддів також вважає за необхідне зауважити щодо правильних висновків суду в частині відсутності підстав для застосування строку позовної давності, оскільки відповідно до положень п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Наведений п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено 14.05.2025 року на підставі ЗУ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

З огляду на дату настання ДТП – 25.07.2020 року та дату введення в Україні воєнного стану – 24.02.2022 року, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, позивачем не пропущено встановлений положеннями ЦК України строк позовної давності, а тому доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо безпідставності відмови у задоволенні позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне зауважити щодо наявності в матеріалах справи відповідної ухвали Приморського районного суду м. Одеси про відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача про призначення експертизи, із наведеннями відповідних мотивів суду відносно даного питання, при цьому апеляційна скарга окрім непогодження з даною відмовою, будь-яких інших обґрунтованих доводів не містить. Відповідне клопотання про призначення по справі судової експертизи, з наведенням обґрунтованих підстав для призначення такої, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, оскільки наевені скаржником доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, в даному випадку відсутні правові підстав передбачені положеннями ст. 376 ЦПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

З огляду на положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 28 квітня 2026 року.

Головуючий ______________________ О.С. Комлева

Судді ______________________ Р.Д. Громік

______________________ С.М. Сегеда