Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №521/6594/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/6594/26

Номер провадження 3/521/2505/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 НГУ відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

27.04.2026 року близько 00:03 годин солдат ОСОБА_1 перебував на території військової частини, яка дислокується на території АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння в умовах дії особливого періоду, чим допустив порушення вимог ст.ст.11,13,16,128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

За даним фактом командиром в/ч НОМЕР_1 НГУ складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 року серії НГУ №258625 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, розкаявся, просив суворо його не карати та призначити стягнення у виді штрафу з розстрочкою на 10 місяців у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Указом Президента України "Про часткову мобілізацію” від 17.03.2014 №303/2014, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” від 17.03.2014 № 1126-VI1, відповідно до підпунктів 1, 17, 20 частини 1 статей 106, 112 Конституції України та статей 4, 11 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” № 3543-ХІІ від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення часткової мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України” № 1932-ХІ1 від 06.12.1991 та статті 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” №3543-Х1І від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб” № 1952-VIIІ від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду. Отже, в Україні діє особливий період.

Відповідно до п.7 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання службових обов`язків військової служби.

Відповідно до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки, а також утримуватись шкідливих для здоров`я звичок.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-20 КУпАП, полягає у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 року серії НГУ №258625, актом щодо огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.04.2026 року №2, відповідно до якого ОСОБА_1 27.04.2026 року мав алкогольне сп`яніння, заявою ОСОБА_1 про визнання вини.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини справи, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати штрафу, суд зважає, що у чинному КпАП України відсутня стаття, яка б передбачала розстрочку сплати штрафу та порядок розгляду даного питання судом. Однак, у діючому Кримінальному кодексі України та Кримінальному процесуальному кодексі України наявні відповідні статті, які передбачають можливість розстрочення штрафу та визначають порядок розгляду питання про розстрочку, а тому, при розгляді даного клопотання вважаю за необхідне застосувати аналогію права.

Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КпАП України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.

Частина 4 ст. 53 КК України передбачає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Крім того, як убачається з положень ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, звернувся до суду із клопотанням, у якому зазначає, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, що ускладнює йому сплату штрафу одним платежем, суд вважає, що клопотання останнього про розстрочку виплати суми штрафу підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд надає ОСОБА_1 розстрочку у виплаті штрафу в сумі 17 000 грн строком на 10 місяців, тобто по 1700 грн. щомісяця.

Керуючись ст. ст. 172-20,221,252,283,284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату штрафу у розмірі 17000 грн на загальний строк 10 (десять) місяців зі сплатою щомісячно по 1700 грн починаючи з 01 травня 2026 року.

На підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.І. Федоренко