Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №740/1014/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1014/26

Провадження № 1-кп/740/263/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ніжині кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270000000576 від 23.06.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Інта російської федерації, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_1 , 22.06.2025 рухався по автодорозі М-02 «Кіпті - Глухів - Бачівськ» у напрямку с. Зруб зі сторони м. Ніжин.

Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_3 о 22 год. 28 хв. 22.06.2025 на 40 км + 470 м автодороги М-02 «Кіпті - Глухів - Бачівськ», проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, під час виїзду зустрічного транспортного засобу на смугу його руху на відстані 420 метрів до керованого ним автомобіля, змінив напрямок свого руху праворуч, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав за межі проїзної частини у правий кювет, де здійснив наїзд на придорожнє дерево.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу обох півкуль мозочка; закрита травма грудної клітки у вигляді крововиливів та розриву тканини правої легені, розриву серцевого м?язу та навколосерцевої сумки, перелому грудини та множинних багато-уламкових переломів ребер з обох сторін, із розривами плеври та міжреберних м?язових проміжків; закрита травма живота у вигляді розриву діафрагми, роздроблення та розмічення тканини печінки та селезінки, їх розчавлення, внаслідок чого відриви від місць кріплення і переміщення через розрив діафрагми у грудну порожнину, масивні крововиливи у паранефральну клітковину з обох сторін; закрита травма тазу у вигляді роздроблення правої лонної кістки, двобічних повних передніх вивихів обох кульшових суглобів; багатоуламкового перелому правої стегнової кістки з викришуванням кісткової речовини; садна підборіддя справа, садна правого плечового суглобу, 6 саден передньої поверхні грудної клітки справа, садно правого ліктя, садно тилу лівої кисті, садно лівого передпліччя, садно правого стегна, садно правого коліна, 12 саден правої гомілки та 4 садна лівої гомілки, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці події внаслідок масивної крововтрати, котра в свою чергу виникла як наслідок сполученої травми із залученням декількох ділянок тіла.

У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.1 (перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, що перебуває у причинно-наслідковому зв?язку з наслідками, які настали у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, правову кваліфікацію своїх дій та фактичні обставини справи не оспорював.

Показав, що перебував у дружніх відносинах із потерпілим, з яким спільно займався діяльністю, пов`язаною з купівлею, ремонтом та продажем транспортних засобів.

22.06.2025 вони разом ОСОБА_6 здійснили поїздку з метою обміну автомобіля. Після завершення обміну поверталися назад по автодорозі М-02 «Кіпті - Глухів - Бачівськ», у темну пору доби за несприятливих погодних умов (дощ).

Під час руху, керуючи транспортним засобом, сприйняв дії зустрічного автомобіля як такі, що можуть створити небезпеку виїзду на його смугу руху, у зв`язку з чим прийняв рішення змінити напрямок руху праворуч. Унаслідок цього допустив виїзд за межі проїзної частини та подальше зіткнення із деревом.

Наразі він визнає, що така оцінка ситуації була помилковою, і повністю визнає свою вину.

Після настання дорожньо-транспортної пригоди вжив заходів для надання допомоги потерпілому, перевіряв його стан, здійснював спроби надання першої домедичної допомоги, після чого викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції. Також намагався зупинити інші транспортні засоби для отримання допомоги.

Шкодує про наслідки події, підтримує зв`язок із родиною загиблого та надає посильну матеріальну допомогу та за наявною у нього інформацією, страховою компанією потерпілій здійснено часткову виплату. Остаточне врегулювання питання ускладнено обставинами, пов`язаними з колом спадкоємців потерпілого.

Обвинувачений повідомив, що після події змінив ставлення до дотримання правил дорожнього руху, зокрема використовує ремінь безпеки та керує транспортним засобом з підвищеною обережністю.

У вчиненому щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час судового розгляду повідомлена належним чином, будь-які заяви та цивільний позов нею до суду не подані.

Учасники судового провадження не заперечували проти проведення судового засідання без участі потерпілої.

За вказаних обставин, враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст.325 КПК України, суд визнав можливим за відсутності потерпілої з`ясувати всі обставини під час судового розгляду та провести судовий розгляд без вказаної особи.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненому, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого, та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, а також процесуальних рішень прийнятих в ході досудового розслідування.

Аналіз вищенаведених показань обвинуваченого, які є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту пред’явленого обвинувачення та обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції та досліджені матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, дозволяє суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого у порушенні ним як водієм правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 .

Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 .

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом’якшують і обтяжують.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, відомості про його особу, його вік, стан здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків, відсутність негативних характеристик за місцем проживання, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, відомості про перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні.

Обставинами, що пом`якшують призначення покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Також, при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує наслідки, що настали, характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень, а також досудову доповідь органу пробації, згідно якої ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюється як середній, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи наведені вище обставин, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті.

Щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування ним матеріальних збитків, не знижують суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, але знижують ступінь його тяжкості, оскільки ці пом`якшуючі покарання обставини, на думку суду, є спробою обвинуваченого компенсувати наслідки вчиненого ним злочину, який призвів до невідворотного наслідку позбавлення життя людини.

На підставі наведеного, а також враховуючи характеризуючи дані особи винного, з урахуванням пом`якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих у справі обставин, суд дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням обов`язків відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст.76 КК України.

Окрім того, суд зазначає, що закон України про кримінальну відповідальність не містить заборони застосування ст.75 КК України за тяжкий необережний злочин.

При цьому, суд вважає таке рішення відповідатиме принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд також вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 додаткове покарання, передбачене ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Судові витрати за проведення у кримінальному проваджені експертиз відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.06.2025 арешт на майно підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів, підлягають вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Обраний до обвинуваченого під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, втратив свою силу.

Під час судового провадження клопотання від прокурора про продовження дії запобіжного заходу не надходило, а тому питання щодо обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого не розглядалось, і доцільність його застосування при ухваленні вироку судом не встановлена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення вироку.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за залучення експерта в сумі 15 153 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят три) грн. 80 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.06.2025 - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер рами НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 – повернути користувачу ОСОБА_3 ;

- змиви з керма, важиля кпп автомобіля «Ford Mondeo», подушки безпеки – знищити.

Micro SD Mibrand та DVD-R з відеофайлами з камери відеоспостереження, що визнані документами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1