Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №734/242/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/242/26

Провадження № 1-кп/734/194/26

В И Р О К

іменем України

28 квітня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судову справу - кримінальне провадження № 12025270350000470, відомості про яке 27 листопада 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, розлученого, тимчасово безробітного, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , згідно зі ст. 89 КК України не судимого,

із участю сторін кримінального провадження – прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в:

за постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 січня 2025 року у справі № 734/4769/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

За постановою поліцейського батальйону 1 роти 2 УПП в Чернігівській області ДПП ОСОБА_5 серії ЕНА № 4920892 від 08 червня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, і застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400.00 гривень та за постановою поліцейського батальйону 1 роти 2 УПП в Чернігівській області ДПП ОСОБА_6 серії ЕНА № 4920841 від 08 червня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 10 ст. 121 КУпАП, і застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510.00 гривень.

За постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2025 року у справі № 734/4337/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

За постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року у справі № 734/4552/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

За постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2025 року у справі № 734/4311/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

За постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2025 року у справі № 734/4986/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

За постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2025 у справі № 734/4783/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. До призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднано невідбуту частину стягнення, призначеного за постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 січня 2025 року у справі № 734/4769/24, визначивши ОСОБА_3 загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами - 9 років 1 місяць 19 днів.

За постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2025 року у справі № 734/2905/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

За постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2025 року у справі № 734/3156/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 і ч. 2 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 січня 2025 року у справі № 734/4769/24, що набрала законної сили, та будучи обізнаним із нею, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенням суду, близько 10.45 години 26 листопада 2025 року, рухаючись поблизу будинку № 78 по вул. Соборності в сел. Козелець Козелецької селищної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-211040, р.н. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області за порушення правил Дорожнього руху, чим умисно не виконав постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 січня 2025 року у справі № 734/4769/24.

Систематичність порушень ОСОБА_3 Правил дорожнього руху (вчинення останнім адміністративних правопорушень, за які щодо ОСОБА_3 складено постанови та протоколи про адміністративне правопорушення, а саме: серії ЕПР1 № 153620 від 18 жовтня 2024 року; серії ЕHA № 4920892 від 08 червня 2025 року; серії ЕНА № 4920841 від 08 червня 2025 року; серії ЕПР1 № 468876 від 29 вересня 2025 року; серії ЕПР1 № 468853 від 29 вересня 2025 року; серії ЕНА № 5845056 від 01 жовтня 2025 року; серії ЕПР1 № 470731 від 01 жовтня 2025 року; серії ЕПР1 № 470724 від 01 жовтня 2025 року; серії ЕПР1 № 485378 від 16 жовтня 2025 року; серії ЕПР1 № 485390 від 16 жовтня 2025 року; серії ЕПР1 № 496683 від 28 жовтня 2025 року; серії ЕНА № 6139285 від 12 листопада 2025 року; серії ЕПР1 № 511120 від 12 листопада 2025 року; серії ЕПР1 № 511131 від 12 листопада 2025 року; серії ЕПР1 № 5111854 від 13 листопада 2025 року; серії ЕПР1 № 512223 від 13 листопада 2025 року; серії ЕПР1 № 512230 від 13 листопада 2025 року; серії ЕПР1 № 523981 від 26 листопада 2025 року) свідчить про ухилення останнього від виконання судового рішення, а саме - невиконання судового рішення від 10 січня 2025 року у справі № 734/4769/24, яке набрало законної сили, що є однією з форм його невиконання.

Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав і показав, що проживає у АДРЕСА_2 із матір`ю та має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, а ОСОБА_7 , - його дружина, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У 2017 році позбавлений права керувати транспортними засобами. Пив горілку, бо телефонувала дружина і говорила, що не дасть побачити дитину. Їздив у стані алкогольного сп`яніння через розлучення. У п`ятьох випадках керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Про судові рішення, згідно з якими за ст.ст. 130 і 126 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності, знав і 18 разів у 2024-2025 роках притягнутий до адміністративної відповідальності. 30 грудня 2025 року зупинили поліцейські, коли керував автомобілем ВАЗ-211040, і тоді була необхідність везти дітей до лікарні. Постанову суду за 10 січня 2025 року повинен був виконувати. Висловив щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників кримінального процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які учасниками кримінального процесу не оспорюються. Обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Правовими нормами ч.ч. 1 і 2 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1)у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2)відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При встановлених обставинах, оцінюючи перевірені докази, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили. У відповідності до вимог ст.ст. 50 і 65 КК України, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який задовільно характеризується за місцем проживання, не перебуває під наглядом у лікарів - нарколога і психіатра, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, зміст досудової доповіді, і вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на певний строк. Правові підстави для застосування положень ст.ст. 69 і 75 КК України відсутні. Призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання буде достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений. Строк відбування призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_3 необхідно відраховувати з моменту його фактичного затримання. До набрання вироком суду законної сили згідно зі ст.ст. 176-178 КПК України застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти щодо нього такі обов`язки: не відлучатися з населеного пункту, де зареєстрований і проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи. Процесуальні витрати і речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку суду в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 і 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_3 відраховувати із моменту його фактичного затримання.

До набрання вироком суду законної сили застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти щодо нього такі обов`язки: не відлучатися з населеного пункту, де зареєстрований і проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

На вирок суду першої інстанції може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів із дня проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя