Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №750/16943/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/16943/25

Провадження № 2/750/899/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Слісаря А.В.,

за участю секретаря Примак Т.В.,

позивача та її представника - адвоката Дудки О.В.,

представника відповідача - адвоката Кравченко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з онуками,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в:

у грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з онуками і просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної першої та третьої суботи місяця з 15:00 год. до 20:00 год. та кожної другої та четвертої неділі місяця з 15:00 год. до 20:00 год. за умови: задовільного стану здоров`я дитини; попередження матері за добу про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення їй смс-повідомлення; повідомлення матері про місце перебування дитини; відвідування позашкільних навчальних закладів; обов`язкового повернення дитини матері в обумовлений час; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів. Надати можливість спільного відпочинку онуків з бабусею з можливістю виїзду за межі міста Чернігова в межах території України, з поверненням дитини за місцем її проживання до матері, для оздоровлення дітей, відвідування екскурсій, культурно-масових заходів для розвитку дітей. Надати можливість ОСОБА_1 в день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у святкові дні (Новий рік, Різдво, Великдень) привітати онуків за допомогою телефонного, електронного та відеозв`язку з використанням месенджерів (Telegram Viber Whats App) та подарувати подарунки за місцем перебування дітей. Якщо день побачення з бабусею співпадає з проведенням запланованих заходів у дитячому садочку(дошкільному закладі) та/або школі, день побачення переноситься на інший день за домовленістю з матір`ю дитини. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити бабусю дитини ( ОСОБА_1 ) завчасно. Якщо в день побачення з бабусею дитина захворіла, день побачення переноситься на інший робочий чи вихідний день за домовленістю з матір`ю дитини. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити бабусю дитини ( ОСОБА_1 ) завчасно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя син одружився із ОСОБА_2 та у них народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя сина, відносини між позивачкою із невісткою були гарні, а після загибелі сина, відповідачка змінила до неї відношення та не дає бачитися із онуками та не виходить на контакт. Позивачка бажає бачитися із онуками та проводити із ними час. Вважає, що відповідач порушує її право на спілкування з дітьми, а тому керуючись нормами чинного законодавства та практикою Верховного Суду, просить позов задовольнити, вказуючи, що сам факт звернення позивачки до суду, свідчить про наявність певних перешкод у спілкуванні з онуками з вини відповідачки.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

21 січня 2026 року представник відповідача направив до суду відзив на позов у якому він просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що після загибелі ОСОБА_5 , який є сином позивачки та чоловіком відповідачки та його поховання, позивачка заявила, що у неї більше немає сина, а онуки їй не потрібні, що можуть підтвердити свідки. Після сорока днів по смерті сина, позивачка поїхала на курорт у м. Трускавець. Після цього, більше ніж півтора роки, позивачка не цікавилася життям онуків, не виявляла бажання з ними спілкуватися та приймати участь у їх вихованні. У провадженні суду перебуває справа у якій позивачка звернулася до суду з позовом до своїх онуків про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Піддає сумніву, що під час зустрічі дітей із бабусею, останні зможуть бути у безпеці під час повітряної тривоги. Вказує, що дівчинка хворіє, тому потребує домашнього догляду, тому неможливо її відпускати на прогулянки з практично не відомою особою. Позивачка знає адресу де проживають її онуки, а тому могла би їх привітати зі святом відправивши привітання через пошту. Вказує, що бажання позивачки спілкуватися з дітьми носить лише корисливий мотив та стосується справи про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

02 лютого 2026 року позивач направила до суду відповідь на відзив у якому вказує, що у м. Трускавець їздила на лікування. Квартира у якій бажає проводити час із онуками, належить їй на праві власності з 25.07.2025 року та у будинку де розташована ця квартира наявне укриття. Вказує, що має педагогічну освіту та великий досвід спілкування з дітьми, а тому вона зможе налагодити контакт із онуками.

18 лютого 2026 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення у яких він просить відмовити у задоволенні позову та обгрунтовує їх обставинами ідентичними у відзиві на позов.

25 лютого 2025 року до суду від Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради надійшов висновок щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітніми онуками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у позові та відповіді на відзив. Відповідач у судове засідання не прибула, про час та місце його проведення повідомлена належним чином. Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов та письмових запереченнях.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, надав заяву у якій просив розглянути справу за його відсутності та прийняти рішення з урахуванням інтересів дітей.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що вона дочка позивачки. Відповідачка є дружиною сина позивачки, який загинув під час виконання військового обов`язку. Відповідачка заблокувала телефон та не бажає спілкуватися з позивачкою та не дає їй бачитися з внуками. Позивачка ходила додому до відповідачки, але остання її не впустила. Внук позивачки ОСОБА_7 , до загибелі батька бував у позивачки у селі і у них були гарні стосунки, а після загибелі сина позивачки, відповідачка з дітьми припинила спілкування із позивачкою. Вона пропонувала відповідачці поїхати на відпочинок разом із дітьми, але вона відмовилася. Вона телефонувала сину відповідачки ОСОБА_7 , але телефон був заблокований. Вказала, що ніколи не чула, щоб позивачка кричала на внука ОСОБА_7 . Їй відомо, що внук ОСОБА_7 не хоче спілкуватися із позивачкою, оскільки відповідачка негативно відкликається про неї. Позивачка їздила до відповідачки разом із її(свідка) дочкою та повернувшись, дитина плакала та говорила, що тітка ОСОБА_8 (відповідачка) говорила погані слова.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що знає позивачку з дитинства, оскільки народилися у одному селі. Позивачка є доброю людиною та може знайти підхід до дітей. Після загибелі сина позивачки який є чоловіком відповідачки у них відносини погіршилися. Позивачка бажає спілкуватися із своїми внуками, але відповідачка заблокувала телефон. Їй відомо, що внук ОСОБА_7 приїздив у село до бабусі(позивачка) та остання ніколи не кричала на нього. ОСОБА_10 вона знає лише по фотокартках.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що взимку 2024 року познайомилася із ОСОБА_12 , який є сином позивачки, оскільки його підрозділ дислокувався на території села у якому вона проживає. З позивачкою вони познайомилися після загибелі її сина ОСОБА_12 та постійно підтримують спілкування, оскільки входять до спілки матерів загиблих військовослужбовців. Позивачка завжди згадує про внуків та хоче з ними спілкуватися, але каже що відповідачка їй забороняє спілкуватися з ними.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що знає відповідачку, оскільки проживають у одному багатоквартирному будинку. Відповідачка добра людина та порядна мати і у неї виховані діти ОСОБА_7 та ОСОБА_14 . ОСОБА_7 не хоче спілкуватися з бабусею(позивачкою), оскільки вона жодного разу не була у них у квартирі. Вона часто проводить час біля будинку, але жодного разу не бачила позивачку, що вона приходила до внуків додому.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що відповідачка ОСОБА_8 є похресницею її чоловіка та знає її з дитинства. ОСОБА_8 не конфліктна людина. Внук ОСОБА_7 не бажає спілкуватися із позивачкою та ніколи не бажав до неї ходити. Після похорон ОСОБА_16 батька, ОСОБА_7 біг до позивачки, але вона його віддвинула від себе і після цього він не бажає з нею спілкуватися. Позивачка ніколи не їздила до внуків та не дарували їм подарунки. Коли позивачка дізналася про загибель сина, вона говорила: «Сина не повернеш, а внуки і так виростуть». Їй не відомо, чи намагалася позивачка спілкуватися з внуками, після загибелі сина.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що вона мати відповідачки. До загибелі чоловіка дочки та сина позивачки, вони спілкувалися, а після цього позивачка припинила з нею всі відносини. Після загибелі сина позивачки, остання з нею та внуками перестала спілкуватися. Внук ОСОБА_7 не бажає спілкуватися із бабою ОСОБА_18 (позивачка). Відповідачка не хоче щоб внуки спілкувалися із позивачкою, оскільки остання звернулася до суду із позовом пов`язаний із квартирою у якій проживає ОСОБА_8 із дітьми. Позивачка жодного разу не була у квартирі де проживає відповідачка із дітьми. Внуки не бажають спілкуватися із бабою ОСОБА_18 . Відповідачка не забороняла позивачці спілкуватися із дітьми до звернення у суд із даним позовом. Внук ОСОБА_7 самостійно заблокував позивачку у телефоні.

Суд, заслухавши вступні слова учасників справи, які прибули у судове засідання, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_1 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

У відповідності до копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.13-14).

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є внуками ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 помер, згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.12).

Із наданої позивачем скріншоту із телефонного додатку Телеграм вбачається, що відбувалася переписка позивачки та відповідачки, у якій позивач просить зустрічі з дітьми, а відповідач відповідає, що діти не бажають з нею зустрічатися(а.с.16-17). З наданої переписки не можливо ідентифікувати, що відбувалася переписка саме між сторонами, але у судовому засіданні суду не було надано доказів протилежного.

Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19 лютого 2026 за № 113, комісія з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити громадянці ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми внуками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та встановити наступний порядок спілкування: кожну першу суботу місяця з 15.00 години до 16.30 години, у присутності матері за умови: задовільного стану здоров`я дітей; попередження за добу матір про можливість спілкування з дітьми шляхом направлення їй смс-повідомлення; повідомлення матері про місце перебування дітей; обов`язкового повернення дітей матері в обумовлений час; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку(а.с.164-165).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частині першій статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 вказаної Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).

Частиною другою статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не вирішив заявлений у справі спір з урахуванням вказаних вище норм права, порушив принцип правової визначеності, оскільки не визначив способи участі позивача у вихованні внука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося ЄСПЛ, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Положення статті 8 Конвенції поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» («Shvets v. Ukraine», заява № 22208/17), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15 (провадження № 61-14491сво20).

При цьому у вищевказаній постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено, у тому числі, й те, що для врахування балансу інтересів у цій справі суд звертається до положення статті 257 СК України, згідно з якою баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Тлумачення наведених норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями ЄСПЛ дає підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Саме збалансування наведених вище прав і гарантій має бути основою для належного виконання рішення суду про участь у спілкуванні дитини з дідом.

Подібні за змістом висновки викладено Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 607/9336/20 (провадження № 61-20367св21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідачка чинить позивачці перешкоди у спілкуванні з внуками ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , що підтверджується відзивом на позов та у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позову та вказував, що відповідачка не може дозволити спілкуватися дітям із бабою, тому що остання подала позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у якому відповідачами є внуки ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , а тому позивачка шляхом спілкування з дітьми, бажає якимось чином вплинути на них та позбавити їх майна. Крім того, свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_8 не бажає щоб діти(внуки позивачки) спілкувалися із позивачкою, оскільки остання звернулася до суду із позовом пов`язаний із квартирою у якій проживає ОСОБА_8 із дітьми.

Також, саме по собі подання позову про усунення перешкод у спілкуванні з внуками та визначення порядку спілкування з ними та наявність заперечень сторони відповідача щодо позову, свідчить про наявність таких перешкод, такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 27 серпня 2024 року у справі №757/26787/22-ц.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині усунення перешкод позивачці у спілкуванні з внуками є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідачка чинить позивачці перешкоди у спілкуванні з внуками, тому вони і не можуть досягти згоди щодо способу участі позивачки, як баби, у вихованні внуків та у спілкуванні з ними.

Згідно ч. 1 ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

У частині 2 ст. 159 СК України передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Вирішуючи позовну вимогу про визначення способів участі позивачки у вихованні та спілкуванні з внуками, суд враховує, вік дітей, а саме, дівчинка ОСОБА_14 на час вирішення справи має вік три роки і у такому віці дитина потребує особливого материнського догляду та уваги з причини особливостей її харчування, гігієни, санітарії та сну, крім того, як було встановлено у судовому засіданні, дівчинка взагалі не знає позивачку. Також, суд враховує, що внук ОСОБА_7 подавав до управління у справах дітей заяву, що він не бажає зустрічатися та спілкуватися з бабою, що відображено у висновку щодо визначення способу участі у спілкування з дітьми.

Отже, суд врахувавши інтереси дітей, які мають пріоритет над інтересами бабусі, бажання бабусі брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми внуками, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, сімейні обставини та фактори, які впливають на участь бабусі у вихованні внуків, узявши до уваги наявність перешкод у вільному спілкуванні між бабусею та внуками, врахувавши вік дітей, їх інтереси, відсутність протиправних дій бабусі стосовно внуків, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та визначити спосіб участі позивачки у вихованні та спілкування з дітьми кожну першу та третю суботу місяця з 15-00 до 17-00 години у присутності матері дітей за умови задовільного стану здоров`я дітей та попередження матері за добу про можливість спілкування з дітьми шляхом направлення їй смс-повідомлення, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , або, з врахуванням побажань дітей та з врахуванням неприязних відносин сторін по справі, у місцях загального користування: на дитячих майданчиках, у парках, стадіонах, дитячих розважальних закладах, за погодженням між сторонами.

Надати можливість позивачці в день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у святкові дні (Новий рік, Різдво, Великдень) привітати внуків за допомогою телефонного, електронного та відеозв`язку з використанням месенджерів (Telegram Viber Whats App) та подарувати подарунки за місцем перебування дітей.

Крім того, якщо день побачення з бабусею співпадає з проведенням запланованих заходів у дитячому садочку(дошкільному закладі) та/або школі, хвороби дітей, або виникнення інших обставин, тому день побачення переноситься на інший день за домовленістю з матір`ю дитини. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити бабусю дитини ( ОСОБА_1 ) завчасно.

Визначаючи такий спосіб участі позивачки із внуками, суд враховує, що для налагодження контакту з дітьми, такого часу буде достатньо, а у разі зміни обставин, позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду для збільшення часу побачення з дітьми. Крім того, суд зважає, що побачення кожними вихідними, фактично позбавить позивачку з дітьми можливості на більш тривалий час ніж на тиждень покинути місце проживання(м. Чернігів) для відпочинку, лікування, або вирішення інших особистих питань. Також, суд вважає, що часовий проміжок з 15-00 до 20-00 годин проведення позивачки з дітьми, є занадто тривалим та не буде відповідати інтересам дітей, особливо ОСОБА_14 , яка потребує постійного годування та денного сну. Також, суд не може визначити такі умови для спілкування позивачки з дітьми, як повідомлення матері про місце перебування дитини; відвідування позашкільних навчальних закладів; обов`язкового повернення дитини матері в обумовлений час; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку, оскільки як було вказано вище, суд вважає що побачення позивачки з дітьми, має відбуватися у присутності їх матері, зважаючи на вік дівчинки ОСОБА_14 та відношення до бабусі внука ОСОБА_7 . Вказане, також виключає можливість спільного відпочинку онуків з бабусею з можливістю виїзду за межі міста Чернігова в межах території України, з поверненням дитини за місцем її проживання до матері, для оздоровлення дітей, відвідування екскурсій, культурно-масових заходів для розвитку дітей. Крім того, суд зважає, що між сторонами склалися неприязні відносини, тому спілкування позивачки з дітьми за місцем її проживання у присутності відповідачки, може негативно сплинути на проведення часу із дітьми, а тому суд прийшов до висновку про надання сторонам за їх домовленістю, альтернативного вибору місця спілкування позивачки з дітьми, а саме за місцем її проживання або у місцях загального користування.

Визначаючи такий спосіб участі позивачки у вихованні дітей, суд частково бере до уваги висновок щодо визначення способу участі позивачки у вихованні дітей, оскільки суд вважає, що побачення позивачки із дітьми, саме на дві години, буде сприяти кращому налагодженню контакту та підтриманню сімейних зв`язків бабусі із внуками. Інші умови викладені у висновку судом не беруться до уваги, оскільки вони є дещо суперечливими між собою, оскільки спілкування із дітьми у присутності матері не потребує повідомляти матір про місце перебування дітей, повернення дітей до матері та дотримання відповідного режиму, оскільки мати яка буде присутня, самостійно буде визначати режим харчування, відпочинку, правил безпеки для своїх дітей.

Окремо суд вважає за необхідне вказати, що наявність у суді іншої справи за позовом позивачки до відповідачки та її дітей про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не є підставою для відмови у даному позову, оскільки таке право для кожної особи визначено нормами Цивільного кодексу України. При цьому, побоювання відповідачки, що позивачка якимось чином може при спілкуванні з внукам, вплинути на них, щодо вирішення іншої справи, яка пов`язана із квартирою, суд вважає безпідставними, оскільки суд визначає спосіб участі позивачки у спілкування із внуками у присутності відповідачки, яка зможе запобігати будь яким впливам у разі їх виникнення.

Судом під час розгляду справи не встановлено обставин, за яких можна було б позбавити бабусю можливості реалізувати своє право на участь у спілкуванні та вихованні внуків. При цьому, суд також враховує, що батьки дітей мають переважне право у їхньому вихованні, але мати дітей не повинна зловживати своїм правом на спілкування та участь у вихованні дітей, а повинна поважати право дітей на їх сімейне виховання зі сторони бабусі.

Таким чином, з мотивів, викладених вище, суд вважає, що вищенаведений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримку зв`язків між родичами. При цьому, сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі бабусі у вихованні дітей, з урахуванням вікових змін, особистих відносин, розвитку та потреб дітей, що відповідатиме їх інтересам.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354, ЦПК України, ст.ст. 159, 263, 257 Сімейного кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з внуками - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з внуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожну першу та третю суботу місяця з 15-00 до 17-00 години у присутності матері дітей ОСОБА_2 за умови задовільного стану здоров`я дітей та попередження матері за добу про можливість спілкування з дітьми шляхом направлення їй смс-повідомлення, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , або у місцях загального користування: на дитячих майданчиках, у парках, стадіонах, дитячих розважальних закладах, за погодженням між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Надати можливість ОСОБА_1 в день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у святкові дні (Новий рік, Різдво, Великдень) привітати внуків за допомогою телефонного, електронного та відеозв`язку з використанням месенджерів (Telegram Viber Whats App) та подарувати подарунки за місцем перебування дітей.

Якщо день побачення ОСОБА_1 з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 співпадає з проведенням запланованих заходів у дитячому садочку(дошкільному закладі) та/або школі, хвороби дітей, або виникнення інших обставин, день побачення переноситься на інший день за домовленістю з матір`ю дітей. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити бабусю дитини ( ОСОБА_1 ) завчасно.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя А.В. Слісар