Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №732/633/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/633/26 провадження № 1-кп/732/94/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді – ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику для участі в ньому учасників кримінального провадження, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2026 за №12026275560000019, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2025 року за ст. 390-1 КК України до 1 (одного) року пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 03.09.2025 ОСОБА_3 засуджено за ст. 390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та на підставі пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на засудженого ОСОБА_3 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Приписами ч. 1 ст. 59-1 КК України передбачено, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Згідно із ч. 2 ст. 59-1 КК України, на засудженого до пробаційного нагляду судом покладаються обов`язки, серед яких періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Положеннями ч. 4 ст. 49-1 КВК України закріплено обов`язок виконання засудженим до покарання у виді пробаційного нагляду визначених законом та покладених судом обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-3 КВК України, ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених ст. 49-1 КВК України, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов`язків, передбачених ст. 49-1 КВК України, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.

07.10.2025 до Чернігівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області Міністерства юстиції України надійшов на виконання вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 03.09.2025 (вирок набрав законної сили 06.10.2025) відносно ОСОБА_3 з відповідним розпорядженням суду про

його виконання, на підставі чого засудженого ОСОБА_3 постановлено на облік у вказаному органі пробації.

Надалі, 17.10.2025 засудженому ОСОБА_3 під підпис роз`яснено порядок та умови відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, останньому доведено обов`язки засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду, передбачені ст. 49-1 КВК України, та наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, передбачені ст. 49-3 КВК України, у тому числі можливість притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України у разі ухилення від відбування такого виду покарання.

Водночас, засуджений ОСОБА_3 будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду та попередженим про негативно-правові наслідки ухилення від відбування покарання, достовірно знаючи про обов`язки, зокрема не вчиняти адміністративні правопорушення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч вимогам ч. 3 ст. 49-3 КВК України, вчинив наступне адміністративне правопорушення: 13.10.2025 близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за що 17.11.2025 був притягнутий Городнянським районним судом Чернігівської області до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення у виді штрафу 1020,00 гривень, справа №732/1698/25.

В подальшому, 15.12.2025 Чернігівським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації», ОСОБА_3 винесено письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, а також роз`яснено, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання, зокрема у разі вчинення ним трьох і більше адміністративних правопорушень відносно нього будуть надіслані матеріали до органів Національної поліції для притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , будучи попередженим під особистий підпис про кримінальну відповідальність за невиконання покладених на нього судом обов`язків, свідомо ігноруючи покладені на нього зобов`язання, зокрема не вчиняти адміністративні правопорушення, всупереч вимогам ч. 3 ст. 49-3 КВК України, продовжив вчиняти наступні адміністративні правопорушення:

- 20.12.2025 близько 23 години 50 хвилин ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за що 17.02.2026 був притягнутий Городнянським районним судом Чернігівської області до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення у виді штрафу 1020,00 гривень, справа №732/2132/25;

- 21.12.2025 близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, за що 17.02.2026 був притягнутий Городнянським районним судом Чернігівської області до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення у виді штрафу 1020,00 гривень, справа №732/2132/25;

- 07.01.2026 о 22 годині 16 хвилин ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за що 03.02.2026 був притягнутий Городнянським районним судом Чернігівської області до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення у виді штрафу 1020,00 гривень, справа №732/31/26.

Таким чином, засуджений ОСОБА_3 будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду та попередженим про негативно-правові наслідки ухилення від відбування зазначеного покарання, діючи умисно, ігноруючи обов`язки, визначені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України та покладені на нього вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 03.09.2025, всупереч приписам ч. 3 ст. 49-3 КВК України, вчинив три і більше адміністративних правопорушень, тим самим ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

ОСОБА_3 обвинувачується в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, тобто у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.3 ст.389 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026275560000019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Судом за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час дізнання підозрюваний ОСОБА_3 у присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 подав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та від нього отримана відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року за клопотанням прокурора, відповідно до вимог статей 381, 382 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку за відсутності учасників кримінального провадження.

Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування, дійшов висновку, що обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення – проступку, встановлені органом досудового розслідування, підтверджуються сукупністю доказів зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом судом обвинувального акту в спрощеному порядку.

Письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 складена в присутності захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним і кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в ухиленні від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, встановленому органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, у межах установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступкам; особу обвинуваченого – його вік, сімейний стан, стан здоров`я; те, що обвинувачений свою вину визнав повністю; раніше засуджений вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 03.09.2025; неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності; відповідно до довідки КНП «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; у характеристиці депутата Городнянської міської ради ОСОБА_11 вказано, що ОСОБА_3 проживає разом з дружиною та неповнолітніми дітьми у власному будинку, не працює, на життя заробляє випадковими заробітками, схильний до надмірного вживання алкогольних напоїв, коло спілкування останнього складається переважно з осіб, які ведуть антисоціальний спосіб життя, скарг на його поведінку від мешканців міста не надходило; наявність обставини, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений статтею 65 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, можливо призначити покарання у виді обмеження волі в мінімальному розмірі, передбаченому в межах санкції ч. 3 ст. 389 КК України, оскільки саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Підстав для застосування положень статі 69 КК України суд не вбачає.

Обмежень, щодо можливості застосування до ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, передбачених у ч. 3 ст. 61 КК України, судом не встановлено.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 389 КК України, до повного відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, призначеного йому за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2025 року, суд приходить до висновку, що на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, виходячи із розрахунку, визначеному положеннями п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Згідно із вимогами ст. 58 КВК України строк покарання у виді обмеження волі обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 375, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2025 року, з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати починаючи з дня прибуття і постановлення засудженого на облік у виправному центрі.

Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1