Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №729/639/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/639/26 1-кп/729/121/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

28.04.2026 Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026275510000025 від 10.04.2026 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Бобровиця Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 08.11.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн, який у подальшому, ухвалою цього ж суду від 16.12.2025 року, було замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт, та будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування зазначеного покарання, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від його відбування, умисно ухилявся від відбування призначеного покарання.

Так, ОСОБА_3 , перебуваючи на обліку в Ніжинському районному секторі № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, після отримання направлення до КП «Міськдобробут» для відбування покарання у виді громадських робіт та ознайомлення з графіком їх відпрацювання, систематично не виконував покладені на нього обов`язки, передбачені кримінально-виконавчим законодавством.

Зокрема, у березні 2026 року, а саме 23.03.2026, 30.03.2026 та 31.03.2026, без поважних причин не з`явився до КП «Міськдобробут» для відпрацювання громадських робіт більше двох разів протягом місяця, незважаючи на попередження уповноваженого органу з питань пробації про кримінальну відповідальність за такі дії. Згідно табелю виходу на роботу засудженого до громадських робіт у березні 2026 року ОСОБА_3 із встановлених 68 годин не відпрацював 12 годин.

У подальшому, продовжуючи ухилятися від відбування покарання, ОСОБА_3 систематично порушував встановлені законом порядок та умови відбування громадських робіт, у результаті чого станом на 09.04.2026 не відпрацював 200 годин призначених громадських робіт.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні з урахуванням тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участю захисниці ОСОБА_4 , у якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, згоден із встановленими під час дізнання обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, встановив, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, віднесене до умисного кримінального проступку.

ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які його обтяжують, дійшов висновку, що ОСОБА_3 , слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2024 у справі № 335/1211/23, стаття 72 КК України не передбачає прямого співвідношення громадських робіт та пробаційного нагляду. Таке співвідношення може бути проведено лише опосередковано через інші види покарань двома способами: за допомогою комплексного використання положень підпунктів г) і а-1) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України; або з використанням положень пунктів 4 і 5 ч. 1 ст. 72 КК України.

За змістом п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт; одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Отже, із зазначених положень вбачається, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.

За таких обставин, в порядку ст. 71 КК України, суд вважає за необхідне до покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 08.11.2024, яке у подальшому, ухвалою цього ж суду від 16.12.2025 року, було замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт, що складає 200 годин громадських робіт (з 240 годин громадських робіт за вироком суду 40 відбутих), виходячи із розрахунку, визначеному положеннями п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, що одному дню пробаційного нагляду відповідає 8 годин громадських робіт.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся та процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

У ході досудового розслідування ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371,373,374,381,382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі статей 71, 72 КК України, до покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 08.11.2024 року, яке у подальшому, ухвалою цього ж суду від 16.12.2025 року, було замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт, що становить 200 (двісті) годин громадських робіт, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 25 (двадцять п`ять) днів.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок, відповідно до ст. 532 КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Бобровицький районний суд Чернігівської області, з особливостями передбаченими ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Бобровицького районного суду ОСОБА_1