Вирок від 23 квітня 2026 р. у справі №766/7267/23 — Херсонський міський суд Херсонської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/7267/23

24.04.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023231080001265 від 09.05.2023 року, на підставі обвинувального акта стосовно:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 й , до затримання фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , номера обслуги зенітного взводу 2 зенітної ракетної батареї 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, одруженного, такого, що має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не пербуває,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника – адвоката ОСОБА_8

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», близько 19 години 15 хвилин 08.05.2023 року, перебуваючи за місцем тимчасового проживання військовослужбовців на території колишньої пересувної механізованої колони, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, на грунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, попередньо взявши з собою ніж і почавши ображати військовослужбовця цієї військової частини солдата ОСОБА_6 нецензурною лайкою, в ході словесного конфлікту, який переріс у бійку, будучи обуреним застосуванням насильства з боку ОСОБА_6 , діючи з мотивів помсти за нанесення удару рукою, маючи прямий умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, охоронюваними законом цінностями життя та здоров`я людини, витягнув з правої кишені одягненого на собі верхнього одягу ніж та тримаючи ніж у правій руці, наніс один за одним три колючих удари в область тулубу ОСОБА_6 , та один удар в область плеча останнього, в результаті чого спричинив солдату ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої стінки грудної клітини зліва в ділянці 6, 7 ребер, проникаючої в ліву плевральну порожнину, з пошкодженням діафрагми зліва, проникаючої далі в черевну порожнину з пошкодженням шлунково-ободочної зв`язки; колото-різаної рани переднє-бокової черевної стінки зліва, проникаючої в черевну порожнину та в заочеревний простір з пошкодженням лівої нирки, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді колото-різаної рани м`яких тканин на межі передньої черевної стінки зліва та лівого стегна; колото-різаної рани м`яких тканин лівого плеча, таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними доведення злочину до кінця, але не закінчив його з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілий втік за межі закритої території від переслідувавшого його ОСОБА_3 ,, де потерпілому ОСОБА_6 було вчасно надану медичну допомогу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. В судовому засіданні обвинувачений повідомив, що 08.05.2023 року близько 19.00 годин перебував у місці розташування що у сел. Білозерка, де він разом з іншими товаришами по службі, серед яких був і потерпілий ОСОБА_6 розміщувались на території одного із подвір`їв. Зазначив про те, що у вказаний час до подвір`я повернувся з пробіжки ОСОБА_6 , якому обвинувачений відкрив хвіртку, після чого, коли потерпілий зайшов, закрив її на засов. Тоді між обвинуваченим та потерпілим почався конфлікт, який спочатку виражався у вживанні нецензурної лайки та який переріс у бійку, а саме спочатку ОСОБА_6 вдарив його один раз рукою в обличчя, після чого ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 декілька ударів ножем у тулуб через що потерпілий ОСОБА_6 почав втікати, перестрибнувши при цьому через паркан, який, як вказав ОСОБА_3 у суді був високий що останнього здивувало. Зазначив також, що почав переслідувати ОСОБА_6 на вулиці, при цьому все ще маючи з собою ніж, яким він напередодні наносив удари потерпілому, однак, побачивши, що потерпілий ОСОБА_6 підбіг до військових з іншої частини та злякався конфлікту з останніми, повернувся до місця розташування. Разом із тим в суді наголошував на відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_6 , зазначаючи про те, що в момент заподіяння потерпілому ударів лише згодом усвідомив що удари він наносив ножем, який до того тримав в кармані своєї одежі, а також вказував про те, що почав переслідувати потерпілого лише з метою надання йому першої медичної допомоги.

Поруч із частковим визнанням обвинуваченим ОСОБА_3 своєї провини у вчиненому, а саме в частині наявності між ним та потерпілим конфлікту, що переріс у бійку та заподіяння ним потерпілому ударів саме ножем, тоді як останній повністю заперечив наявність в нього умислу на позбавлення ОСОБА_6 життя, вказавши про те, перебував в стані афекту та не усвідомлював, що удари потерпілому наносить саме ножем, вина обвинуваченого підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Так 15 квітня 2023 року їх частина дислокувалась в АДРЕСА_2 , при цьому сам ОСОБА_6 а також його товариші по службі, серед яких були зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які були розквартировані в одному будинку, що розташовувався на території промислової бази. При цьому за тиждень до розглядуваної події у потерпілого із обвинуваченим почали траплятися побутові конфлікти у зв`язку із чим потерпілий намагався не контактувати із ОСОБА_11 . Так 08.05.2023 року потерпілий разом із ОСОБА_12 полишили територію двору задля занять спортом. ОСОБА_13 повернувся в розташування сам, проте хвіртка до подвір`я де розташовувався будинок виявилася зачиненою на засов, тому він був вимушений постукати щоб хтось його пустив у двір. Відчинив хвіртку ОСОБА_9 та відразу почав питати чому потерпілий полишив територію двору без його ( ОСОБА_14 ) дозволу, при цьому обвинувачений вказував про те, що він є старшим та почав словесно ображати потерпілого вживаючи нецензурну лайки, при цьому словесна перепалка переросла у бійку, в ході якої ОСОБА_9 правою рукою наніс потерпілому, як йому тоді здалося, близько трьох ударів, а саме удар в район грудної клітини зліва, удар у центр черева та третій удар в район лівої нирки При цьому все відбувалось швидко, та потерпілий усвідомив що коїться лише коли після ударів побачив спочатку дірки на своїй одежі, при цьому правою рукою він намагався затулити рану в районі грудної клітини, та почав відходити назад намагаючись уникнути подальших ушкоджень. При цьому ОСОБА_9 зі словами «як тобі таке», тримаючи при цьому, як побачив потерпілий в правій руці ножа, намагався наблизитися до потерпілого, одночасно пропонуючи потерпілому зробити перев`язку, однак потерпілий, з огляду на те, що ОСОБА_9 , хоча на словах і пропонував допомогу, проте, наближаючись продовжував тримати в руці ножа, перестрибнув, оскільки хвіртка була зачинена, через високий паркан подвір`я на вулицю та побіг до сусіднього повір`я, де, як він знав, розташовувався інший підрозділ прикордонників, серед яких були його знайомі, та які здійснили тампонування його поранень викликавши також на місце швидку яка доправила потерпілого до лікарні у м. Херсон. Вказав про те, що після отриманих ним за обставинами справи поранень він почав почуватися себе погано, через що також наразі обмежений у виді робіт, які він може виконувати, належно забезпечувати родину, захищати країну у лавах збройних сил, оскільки після отриманих поранень його списали з армії. Наразі також, через отримані поранення він змушений пожиттєво дотримуватися строгої дієти та періодично проходити профілактичне лікування у психолога та реабілітацію у психіатра. Також в суді підтримав заявлений ним цивільний позов на суму 670 000 гривень, визначаючи яку він виходив із недоотриманих через поранення та відповідно погіршення стану здоров`я грошових коштів а також від необхідності через це у постійному лікуванні.

Показами допитаного у суді свідка ОСОБА_15 , який вказав про те, що разом із потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_16 він проходив службу у збройних силах. Так, 08.05.2023 року їх військова частина дислокувалась у АДРЕСА_2 , а сам свідок, потерпілий та обвинувачений проживали по АДРЕСА_2 в одному будинку. Вказаного дня у другій його половині свідок разом із ОСОБА_13 пішли на пробіжку, де вони розділились згодом. Про те, що трапилось за місцем їх проживання дізнався від третіх осіб вказавши у суді, що подія трапилась близько 19.20 години, з приводу зокрема пошкодження здоров`я потерпілого, якого він знайшов уже по приїзду швидкої допомоги, і тулуб потерпілого вже був перебинтований, при цьому вже у машині карети швидкої медичної допомоги ОСОБА_13 стало важко дихати через що йому дали кисень. Поїхав до лікарні разом із потерпілим, який в дорозі нічого не розповідав з приводу події оскільки дихання було ускладнене та йому постійно подавався кисень. Зі слів побратимів йому стало відомо, що ОСОБА_13 саме ОСОБА_9 наніс ножові поранення. При цьому показав в суді те, що коли командир ще до обіду покинув розташування частини то нікому не оголошували хто саме залишається у розташуванні за старшого.

Показами допитаного в суді свідка ОСОБА_17 , який вказав, що проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні, та 08.05.2023 року їх загін дислокувався у АДРЕСА_2 , коли неподалік по вулиці сидів потерпілий скрутившись, разом із іншим військовим ОСОБА_18 , він підбіг до потерпілого та, побачивши на потерпілому не менше трьох колото-ріжучих ран, з яких відбувалась кровотеча, при цьому ОСОБА_13 їм про обставини заподіяння йому тілесних нічого не розповідав. Викликали швидку.

Показами допитаного в суді ОСОБА_19 , який дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_17 , зокрема про те, що неподалік подвір`я де розташовувався їх загін сидів потерпілий, який якого він знав як солдата із сусіднього підрозділу, та який був із ножовими пораннями. Викликали швидку, яка по приїзду зафіксувала наявність у потерпілого колотих поранень. Вказав про те, що до приїзду швидкої він перебинтував торс потерпілого щоб зупинити кровотечу.

Показами допитаного у суді свідка ОСОБА_20 , який вказав про те, що на час розглядуваних подій був заступником командира батареї ВЧ НОМЕР_1 та знає обвинуваченого і потерпілого як молодших за званням які також проходили службу у вказаному підрозділі. Так вказав про те, що 08.05.2023 року у другій половині дня він був відсутній за місцем розташування частини, проте близько 19.00 години йому зателефонував ОСОБА_9 та розповів про те, що у нього виник конфлікт із ОСОБА_13 в ході якого він ( ОСОБА_14 ) наніс ОСОБА_13 не менше трьох ножових поранень. Повернувшись ввечері до частини ОСОБА_14 йому підтвердив надану телефоном інформацію, після чого він попрямував до лікарні довідатися про стан здоров`я ОСОБА_13 . Повернувшись до розташування там вже були поліцейські, при цьому ОСОБА_9 видав командиру свою зброю, а також у присутності свідка та поліцейських ОСОБА_21 дістав з кишені ніж та видав його співробітникам поліції. Також в суді показав, що коли того дня у першій половині залишав розташування, ОСОБА_22 повідомив особисто, що він залишається за старшого розташуванні, проте жодних офіційних наказів з цього приводу того дня не видавав та до особового складу вказане розпорядження не доводив. Зі слів знає, що між ОСОБА_14 та ОСОБА_23 спочатку виникла словесна перепалка яка переросла у бійку.

Крім показань свідків в ході судового розгляду судом були досліджені письмові докази в кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні:

-Рапорт старшого інспектора – чергового ВП№ 1Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_24 , згідно якого за повідомленням фельдшера ЕМД 1/52 08.05.2023 року близько 19.40 годин в сел. Білозерка військовий ОСОБА_6 отримав множинні проникаючі поранення в живіт, через що останнього було госпіталізовано ( т. 2 а.с. 26);

-Протоколом ОМП разом із таблицею ілюстрацій до нього, проведеного у період часу в ніч з 08.05.2023 року на 09.05.2023 року у приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , за участю користувача приміщення ОСОБА_3 та за його згоди, в ході якого обвинувачений видав співробітникам поліції з кишені своєї куртки чорно-жовтого кольору складний ніж з написом «ТОРЕХ», де також виявлено було джинсові штани з плямами бурого кольору на внутрішній поверхні кишені, окрім цього обвинувачений видав співробітникам поліції спортивні шорти чорного кольору з написом «ТЕАМ». Окрім цього оглянуто ділянку по вул. Соборна навпроти домогосподарства № 1 ( перпендикулярно вулиці Соборна), де на бетонній опорі, що лежить на землі виявлено плями бурого кольору з яких зроблено змиви. Усі виявлені предмети та змиви вилучено. (т. 2 а.с. 28-36);

-Довідкою № 1486 Лікаря КНП ХОКЛ ХОР від 09.05.23 року, яка видана ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що він у вказаний час звернувся у приймальне відділення із проникаючим пораненням черевної порожнини ( т. 2 а.с. 75);

-Висновком експерта № 156-МС, проведеним у період часу з 05.07. 2023 року по 07.07.2023 року, за обставинами нанесення ОСОБА_3 , ударів ножем у тулуб потерпілого ОСОБА_25 08.05.2023 року близько 19.00 години, згідно якого у потерпілого ОСОБА_6 виявили чотири колото-різані тілесні ушкодження які виникли від чотирьох травматичних дій колюче-ріжучими предметом ( предметами), не виключно 08.05.2023 року, серед яких колото-різана рана передньої стінки грудної клітини зліва в ділянці 6, 7 ребер, проникаюча в ліву плевральну порожнину, з пошкодженням діафрагми зліва, проникаюча далі в черевну порожнину з пошкодженням шлунково-ободочної зв`язки, колото-різана рана переднє-бокової черевної стінки зліва, проникаюча в черевну порожнину та в заочеревний простір з пошкодженням лівої нирки,, тобто два з чотирьох відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя ( т. 2 а.с. 82);

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.06.2023 року у денний час доби, а також фототаблицею до протоколу та відеозаписом до нього, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 у присутності двох понятих розказав та показав обставини нанесення йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень за встановленими вище судом обставинами, зокрема те, що йому було нанесено чотири тілесних ушкодження, у встановлені в ході судового слідства ділянки тулуба та саме із застосуванням ножа ( т. 2 а.с. 85-96);

-Висновком експерта № 201/156-МС від 01.09.2023 року відповідно до якого, із урахуванням характеру та розташування тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_6 , їх виникнення при обставинах вказаних потерплим в протоколі проведення слідчого експерименту від 02.06.2023 року експерт не виключив ( т. 2 а.с. 100);

-Висновком експерта № 100/ім, згідно якого, поруч із висновком експерта № 26/ц ( т. 2 а.с. 165-167), яким було визначено групу крові та її особливості стосовно потерпілого ОСОБА_6 , на тампоні-змиві вилученому в ході ОМП за адресою АДРЕСА_3 знайдена кров людини яка може походити від потерпілого ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 185-186);

-Історією хвороби потерпілого ОСОБА_6 , яку постановою слідчого від 18.07.2023 року було визнано речовим доказом та долучено до метеріалів кримінального провадження, за матеріалами якої потерпілий ОСОБА_6 був госпіталізований 08.05.2023 року о 20.33 год. після його доставки до лікарняного закладу каретою швидкої медичної допомоги, із проникаючими ножовими пораненнями грудної та черевної стінки ( т. 2 а.с. 211-226);

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні викладені вище докази вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, суд, керуючись законом, оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд дійшов висновку, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Аналізуючи свідчення обвинуваченого, потерпілого, свідків, які були допитані під час судового слідства, суд розцінює їх як такі, що відповідають дійсності, оскільки в цілому узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому вказівку сторони захисту в судовому засіданні на відсутність у ОСОБА_3 умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_6 , із посиланням на те, що обвинувачений, у момент нанесення тілесних ушкоджень не усвідомлював того, що завдавав потерпілому ударів саме ножем, оскільки перебував в стані афекту спричиненого конфліктом, після чого, коли усвідомив вчинене пропонував потерпілому медичну допомогу, намагаючись мінімізувати негативні наслідки вчиненого, суд розцінює як обраний стороною захисту спосіб захисту з метою зменшення відповідальності за вчинене.

Суд зауважує на тому, що умисел ОСОБА_3 саме на вбивство ОСОБА_6 доводиться як кількістю спричинених потерпілому ударів за короткий проміжок часу, а саме чотири удари два з яких, як встановив експерт відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя, так і тим, що після нанесення потерпілому серії ударів ножем, що змусило потерпілого почати відходити на відстань яка б унеможливлювала продовження їх нанесення ОСОБА_3 , останній почав його переслідувати, що змусило ОСОБА_6 , не дивлячись на наявність ушкоджень, перестрибнути через високий паркан, що, як вказав також в суді сам обвинувачений здивувало навіть його, з огляду на висоту паркану, після чого, ОСОБА_3 продовжив переслідувати ОСОБА_6 , вийшовши за ним на вулицю через хвіртку, яку обвинувачений перед початком конфлікту сам замкнув, та переслідував потерпілого аж до того моменту, коли, як повідомив в суді ОСОБА_14 , потерпілий не підійшов до військовослужбовців з іншої бригади, що відлякнуло ОСОБА_3 оскільки, як повідомив в суді обвинувачений, військовослужбовці із сусіднього підрозділу могли втрутитися в конфлікт, та саме після чого обвинувачений припинив переслідування ОСОБА_6 повернувшись в розташування частини.

При цьому, жодний досліджуваний доказ не свідчить про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує те, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягається вперше, вину у вчиненні кримінального правопорушення за вище встановлених судом обставин визнав частково, має на утриманні малолітню дитину та за місцем мешкання хоча і характеризується позитивно, проте за місцем проходження військової служби позитивні характеристики відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України в ході судового розгляду не встановлено.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить часткове визнання ним в ході судового слідства своєї провини у вчиненому та висловлювання в суді жалю з цього приводу.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин та встановлення судом однієї обставини, які б пом`якшувала покарання, дані характеризуючи особу обвинуваченого, які дають у своїй сукупності підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливо без ізоляції від суспільства і необхідності призначення йому покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 підлягає задоволенню у повному обсязі, при цьому суд, поряд із тяжкістю вчиненого злочину та встановленими в ході судового слідства обставинами його вчинення, бере також до уваги негативні наслідки, що настали для здоров`я потерпілого та вимушені через це зміни у повсякденному житті ОСОБА_6 , які і досі тривають, зокрема його звільнення зі служби за станом здоров`я, необхідність постійного лікарського нагляду за станом як фізичного так і психологічного здоров`я, обмеження видів можливого працевлаштування потерпілого яке із цим пов`язане.

Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, ч.15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в період часу з моменту фактичного затримання, а саме з 09.05.2023 року, по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_6 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодуванням заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди 670 000, 00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення експертизи в загальній сумі 19 643 гривні 37 коп..

Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме:

-Ніж розкладний з маркуванням «ТОРЕХ» рукоятку чорного кольору з поломаним лезом, на якому наявні плями бурого кольору; змив на ватному диску речовини бурого кольору; светр (тільняшка) в смужку білу та темно-синю, з плямами бурого кольору та камуфляжні штани з плямами бурого кольору; лезо кухонного ножа із залишками речовини бурого кольору- знищити, попередньо знявши арешт з цього майна, який було накладено згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2023 року( н/п 1-кс/490/4266/2023);

-Скрін-шот з смс-повідомленням в месенджері «Вотсап» від абонента «Дима Херсон», яке надійшло 08.05.2023 року о 20:16 годині свідку гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 що постановою слідчого від 09.06.2023 року був долучений до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с 137) – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-Історію хвороби стаціонарного хворого заповненої на ім`я ОСОБА_6 , з додатками № 2200\124 на 115 арк., - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-Історію хвороби стаціонарного хворого заповненої на ім`я ОСОБА_6 , з додатками №1280 \2023 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-Вилучену 09.05.2023 року під час затримання ОСОБА_3 , а саме кофту чоловічу в яку він був одягнений в момент вчинення злочину, яка упакована до контрольної коробки, що була опечатана та скріплено контрольним талоном – знищити, попередньо знявши арешт з цього майна, який було накладено згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2023 року (н/п 1-кс/490/4268/2023);

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

СуддяОСОБА_1