Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №460/14795/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №460/14795/21

Суддя: Кушнір Віталіна Олександрівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/14795/21 пров. № А/857/51080/25

суддя в 1-й інстанції – Гресько О.Р.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гінди О.М., Гуляка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року, ухвалу у судовому засіданні в м.Рівне у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

05.11.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2022, шляхом заміни зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області про розмір грошового забезпечення від 23.06.2021 №705, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку у розмірі 281244,21 грн.

Заява мотивована тим, що з дати набрання законної сили рішенням суду по теперішній час, відповідачем рішення суду не виконане в повному обсязі, зокрема згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.01.2019 по 30.06.2025, яка складає 281244,21 грн., проте вона не була виплачена.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у задоволені заяви позивача про зміну порядку і способу виконання рішення суду у справі відмовлено.

Відмовляючи у задоволені заяви суд першої інстанції виходив з того, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд першої інстанції вважав безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №460/14795/21.

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись з даною ухвалою позивач оскаржив таку в апеляційному порядку, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, заяву позивача задовольнити повністю та прийняти нову постанову.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що з 19.12.2024 р. внесені зміни до ст.378 КАС України, якими унормовано питання невиконання суб`єктом владних повноважень судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, й наслідком такого невиконання є зміна способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Зазначені зміни не були враховані судом при прийняті спірної ухвали.

1.2.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

1.3. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Враховуючи те, що клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, доходить переконання, що ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.12.2019 призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до виданої Державною установою територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області довідки від 23.06.2021 №705. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області про розмір грошового забезпечення від 23.06.2021 №705, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання судового рішення від 05.11.2025 у справі №460/14795/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснило перерахунок пенсії позивача та нарахувало заборгованість по невиплаченій пенсії у розмірі 281244,21 грн.

В подальшому, 05.11.2025 на адресу суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом заміни зобов`язальних дій на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь позивача нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 281244,21 грн.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у задоволені заяви позивача про зміну порядку і способу виконання рішення суду у справі відмовлено.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Водночас, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Слід зауважити, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Так, при вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення судом апеляційної інстанції враховано, що з долучених до матеріалів справи відповідачем- боржником письмових доказів не вбачається виплата нарахованих за таким рішенням сум, в тому числі, як це зазначив відповідач-боржник, в межах затверджених бюджетних призначень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доказів виконання рішення у справі №460/14795/21 щодо якого заявником подана заява про зміну способу виконання такого, відповідачем суду не надано, а відтак суд апеляційної інстанції констатує, що таке рішення тривалий час не виконується в частині виплати.

Отже, аргументи відповідача про неможливість застосування ст.378 КАС України за наявності виконання відповідачем судового рішення у відповідності до Порядку №821 не знайшли свого підтвердження в досліджуваному випадку.

Так, на виконання судового рішення від 05.11.2025 у справі №460/14795/21 ГУ ПФ України в Рівненській області здійснило перерахунок пенсії позивача та нарахувало заборгованість по невиплаченій пенсії за період з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 281244,21 грн.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нарахованої суми (281244,21 грн.) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав позивача.

Слід зауважити, що застосовуючи приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України, колегія суддів встановила, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили не виконується в частині виплати нарахованих грошових коштів, а відтак наявні процесуальні підстави для зміни способу виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії (виплатити) на стягнути конкретну нараховану суму (281244,21) з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 281244,21 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22, яка враховується апеляційним судом під час вирішення даного питання.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ щодо обов`язковості остаточного судового рішення, суд апеляційної інстанції доходить переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не вірно застосував норми процесуального закону, що має наслідком скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення вимог заяви.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 460/14795/21 – скасувати.

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 року у справі №460/14795/21 в частині «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області про розмір грошового забезпечення від 23.06.2021 №705, з урахуванням раніше виплачених сум» на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену пенсію з 01.12.2019 по день проведення перерахунку у розмірі 281244,21 грн.».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді О. М. Гінда

В. В. Гуляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua