Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №604/1233/25 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 604/1233/25

Провадження № 2/507/113/2026

Номер рядка звіту 71

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання - Демовської Д.І.,

із участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Скалатської міської ради Тернопільського району району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Любашівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з донькою, не цікавиться її навчанням, станом здоров`я та розвитком, не надає матеріальної допомоги, не сплачує аліменти понад 10 років. Рішенням суду від 21.08.2029 року з відповідача було стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі 2000 грн. щомісяця, проте він ухиляється від виконання рішення суду і станом на 03.11.2025 року має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 143 483,96 грн. Відповідач не проявляє інтересу до дитини, не підтримує емоційного та фізичного зв`язку, повністю самоусунувся від виконання своїх обов`язків батька. Такі дії відповідача шкодять інтересам дитини. Просить суд позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила суд їх задовольнити та позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 . Пояснила, що відповідач з моменту народження дочки з нею не спілкується, її вихованням не займається, її навчанням та життям не цікавиться, матеріально не утримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак надав до суду відзив, в якому зазначив, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів того, що він свідомо та злісно ухиляється від виконання своїх обов`язків. Крім того грошові кошти (аліменти) ним регулярно перераховуються на банківських рахунок позивача, що свідчить про його зацікавленість у забезпеченні життєдіяльності дитини та спростовує тезу про ухилення від виконання батьківських обов`язків. Більше того вказує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується коли змінити поведінку батька в кращу сторону не можливо, а конфлікт між батьками не може бути підставою для розірвання родинних зв`язків між батьком та дитиною, у зв`язку з чим просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копій фіскальних чеків щодо переказу аліментів на утримання дитини.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Скалатської міської ради Тернопільської області, в судове засідання не з`явився, направив до суду лист, в якому вказує, що ОСОБА_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 до 2023 року. На даний час вона разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають за межами України - в Шотландії, у зв`язку з чим надати висновок органу опіки та піклування про доцільність /недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 неможливо, поскільки даний документ готується на підставі Акту обстеження умов проживання дитини та її ставлення до батька.

Опитана в судовому засіданні неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила, що на протязі 12 років баттько з нею не спілкується. Він особисто щодо спілкування ніякої ініціативи не проявляє, не цікавиться її розвитком та потребами, а також її вихованням. Крім того жодного разу на її день народження він її не вітав. Коли батько з матір`ю почали проживати окремо, кожні 2-3 місяці вона приїздила до батька в Одеську область, однак увагу їй приділяли більше дід та баба, а не батько. На її прохання щодо надання дозволу батька на виїзд в іншу країну, а саме в Австралію в межах навчального процесу, останній їй відмовив. На даний час у неї існує на нього образа. Просила суд позбавити батьківських прав щодо неї її батька ОСОБА_2 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.13).

Ухвалою суду від 22 січня 2026 року по справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті (а.с.22).

Ухвалою суду від 23.02.2026 року залучено Службу у справах дітей Підволочиської селищної ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с.26).

Ухвалою суду від 23.02.2026 року витребувано у Служби у справах дітей Підволочиської селищної ради висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.27).

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року, задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Підволочиської селищної ради, замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Службу у справах дітей Підволочиської селищної ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Скалатської міської ради Тернопільської області та вирішено питання щодо витребування з органу опіки та піклування Скалатської міської ради Тернопільської області висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача (а.с.56).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач та відповідач являються батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27 травня 2011 року (а.с.4).

Шлюбні відносини між сторонами припинені.

Згідно довідки Савранського відділу Державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області від 03.11.2025 року №2120-60579 про наявність заборгованості зі сплати аліментів станом на 03.11.2025 року, заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання непонолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 становить 143 483, 96 грн.

Листом Служби у справах дітей Скалатської міської ради від 01 квітня 2026 року, за №01-16/27, встановлено, що оскільки на даний час ОСОБА_1 , разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають за межами України - в Шотландії, надати висновок органу опіки та піклування про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 неможливо, поскільки даний документ готується на підставі Акту обстеження умов проживання дитини та її ставлення до батька.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Відповідно до роз`яснень викладених в п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі по тексту Постанова Пленуму), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п.16 вказаної Постанови Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

В матеріалах справи даних про те, що відповідач притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 166 КК України не має, як і не надано суду доказів, що відповідач поніс адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов`язків.

Позивач в судовому засіданні вказувала на заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання дитини, однак наявність заборгованості щодо сплати аліментів сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав. Факт стягнення з одного з батьків на користь іншого аліментів на утримання дитини не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо її утримання, оскільки таке стягнення є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання матері до надання їй належного утримання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові 23.04.2020 у справі № 420/1075/17.

Крім того відповідачем надано до матеріалів справи квитанції про сплату аліментів, що свідчить про відсутність свідомого нехтування ним, щодо обов`язку утримувати дитину.

Позивач як на підставу позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , зазначає про відсутність уваги батька до дитини, вказувала, що він не цікавиться її життям, не телефонує, не спілкується проте всупереч приписів ст. ст.12, 81 ЦПК України позивачем не надано суду будь-яких переконливих доказів, які б свідчили про те, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, ухиляючись від виховання.

Недостатня участь батька у вихованні дочки не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивачем не доведено.

Той факт, що відповідач проживає окремо від дитини, не свідчить безумовно про те, що батько дитини не бажає брати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Матеріали справи не містять висновку служби у справах дітей щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позивачка з дитиною проживають за межами України. Будь - яких клопотань позивачка з даного приводу не заявляла.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про відсутність підстав передбачених статтею 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав та позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому вважає за необхідне у позові відмовити повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією про сплату позивач сплатила 1211 грн. 20 коп. судового збору (а.с. 1).

В задоволені позову відмовлено повністю, тому судовий збір покладається на позивача.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Служба у справах дітей Скалатської міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 2, м. Скалат, Тернопільського району, Тернопільської області , 47851 ЄДРПОУ 45345843.

Повний текст судового рішення складено 28.04.2026 року.

Суддя: О.В. Дюдюн